Зі сперми, що побувала в космосі, народилися мишенята
Із замороженої сперми, яку зберігали в космічних умовах, близьких до невагомості, народилися здорові мишенята.
Група японських дослідників на Міжнародній космічній станції (МКС) провела надзвичайний експеримент. Його результати свідчать, що транспортування сімені життя за межі Землі можливе.
- Вихід у відкритий космос - наживо
- Через дешеві супутники у космосі зростає кількість зіткнень
- SpaceX успішно запустила "вживану" ракету
В інтерв'ю для провідного наукового журналу вчені повідомили, що банки сперми можна зберігати навіть на Місяці - на випадок масштабних катастроф на Землі.
Втім, чи допоможе це людям у майбутньому заселити космос, поки що незрозуміло.
Космічні дитинчата
Підтримувати життя в космосі - непросте завдання.
Рівень радіації на МКС у 100 разів перевищує норму у порівнянні з Землею. Середня добова доза від космічних променів — 0,5 мкЗв. Її достатньо, щоби пошкодити код ДНК усіх живих клітин, включно з клітинами сперми.
Мікрогравітація також чинить зі спермою дивні речі.
У 1988 році німецькі дослідники відправили на орбіту зразок сімені бика. І виявили, що в умовах низької гравітації сперматозоїди плавають значно швидше. Та чи має це якісь переваги при заплідненні, наразі неясно.
З космічних діток виросли здорові мишіІнший експеримент у космосі показав, що за 15 днів орбітального польоту можуть нормально розвинутися запліднені риб'ячі ікринки. А це свідчить про те, що нетривала мандрівка в космос може бути досить безпечною для репродуктивної функції. Принаймні у хребетних.
Заморожені зразки мишачої сперми зберігали на космічній станції протягом дев'яти місяців. Потім їх відправили на Землю і розморозили при кімнатній температурі, повідомляє науковий журнал PNAS (Proceedings of the National Academy of Sciences).
ДНК сперми трохи постраждала під час польоту. Однак свою функцію - запліднити мишачі яйцеклітини - вона виконала, і на світ з'явилися здорові "космічні дитинчата".
Показники запліднення й народжуваності були такими само, як і в здорових мишей під час експериментів, "керованих із Землі".
У космічних дитинчат спостерігалися лише незначні відхилення в генетичному коді. Усі вони дожили до дорослого віку. Кількох відібрали для парування, і вони самі стали матусями й татусями.
Автори експерименту, Саяка Вакаяма та його колеги з Університету Яманаші, підозрюють, що сама яйцеклітина частково ліквідує пошкодження ДНК сперми, коли її вже запліднено.
"Якщо ж зберігати сперму в космосі довший час, то темпи пошкодження ДНК можуть прискоритися. Тож ліміт відновлювальної здатності ооциту (яйцеклітини) буде перевищено".
"Пошкодження ДНК під час тривалого зберігання може позначитися на потомстві. У такому разі треба буде розробити методи захисту сперми від космічної радіації, на зразок льодового щита", - розповідають вчені.
Банки сперми на Місяці
Після цього відкриття науковці тепер можуть поставити собі за мету створення місячних банків сперми.
"Найбільш придатними для тривалого чи постійного зберігання сперми можуть бути сховища під поверхнею Місяця, наприклад, у лавових трубках. Там дуже низька температура, товсті шари породи захищають від космічної радіації, плюс гарантована повна ізоляція від будь-яких земних катаклізмів", - пояснюють вчені.
Але без відповіді лишається одне вагоме питання. Чи зможуть ссавці (включно з нами, людьми) жити й розмножуватися в космосі на постійній основі?
Експерименти, які досі проводили на мишах і людях, вказують, що, швидше за все, це неможливо.
Джозеф Теш - фізіолог із медичного центру Канзаського університету, який проводить дослідження для НАСА. Професор Теш вважає останні досягнення безсумнівно цікавими, але тестова зона космосу на МКС - це, умовно кажучи, захищене середовище.
"Орбіта МКС перебуває під захистом радіаційного поясу Ван Аллена. Це магнітне поле, яке відводить більшість високоенергійних частинок радіації від Землі та самої МКС", - розповідає він.
Науковець повідомив, що на Місяці та поза його межами ризик пошкодження від радіації буде значно вищим.
"Найчутливіші до гострого та хронічного впливу радіації органи - яєчники й тестикули", - каже пан Теш.
За його словами, імовірність розмноження ссавців у космосі за межами поясу Ван Аллена залежатиме від того, чи будуть створені умови "надійного захисту від радіації". Сперматозоїди, яйцеклітини та ембріони необхідно захистити від пошкодження.
"Враховуючи, що період виношування плода в людей - дев'ять місяців, сама вагітна жінка теж потребуватиме таких умов. Тож тут виникнуть значні проблеми, пов'язані з середовищем існування. Медичні, соціальні й психологічні питання треба буде також вирішувати".
Стежити за Мішель у Twitter