Чому у ЄС бачать прогрес у реформуванні митниці попри невдоволення громадян
ЄС опублікував щорічний звіт щодо прогресу України на шляху до членства, і в ньому митна сфера отримала високу оцінку. Ба більше, вже третій рік поспіль досягнення України у цій сфері відзначаються як дуже добрі.
На перший погляд, треба радіти такій ситуації.
Але якщо подивитися уважніше – можна побачити певний парадокс: експерти ЄС позитивно оцінюють прогрес у митній сфері, а громадяни вважають митницю одним з найбільш корумпованих держаних органів.
Про те, що ж такого відбувалось у митній сфері за цей рік, чого не побачили громадяни, але позитивно оцінили експерти ЄС, читайте в колонці керівниці проєкту ІЕД "За прозору та чесну митницю" Оксани Кузяків Непомітний успіх: чому прогрес у реформуванні митної сфери бачать у ЄС, але не в Україні. Далі – стислий її виклад.
Реклама:
Авторка колонки відразу зауважує, що предметом оцінки є готовність інституцій (тобто функціонування того чи іншого відповідального органу, наділеного повноваженнями ці процедури та правила виконувати). В той час як громадяни та бізнес оцінюють результат.
"Якщо зміни в інституціях та їхній роботі комплексні й потребують зусиль різних зацікавлених сторін, то очікуваний результат не буде швидким, і його вигляд на проміжному етапі буде неповним. Ймовірно, саме цим викликаний цей парадокс", – зазначає Оксана Кузяків.
То які реформи оцінювали експерти ЄС?
За словами експертки, у квітні 2024 року Україна успішно розпочала міжнародну експлуатацію Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS, етап 5).
Вона нагадує, що ця система прибирає бар’єри та є основою для вільного переміщення товарів між країнами Європи (не лише ЄС). Режим спільного транзиту об’єднує митні служби 35 країн Європи.
Керівниця проєкту ІЕД "За прозору та чесну митницю" згадує про зміни до Митного кодексу, спрямовані на його гармонізацію з Митним кодексом ЄС.
"Також розпочато розробку нового Митного кодексу для повної відповідності вимогам ЄС", – продовжує авторка колонки.
За її словами, прогрес було зафіксовано і у сфері розвитку цифрових технологій – у 2024 році уряд України затвердив стратегічний план цифровізації митної служби на 2024-2026 роки, що включає впровадження систем обробки декларацій та управління ризиками відповідно до стандартів ЄС.
І нарешті, додає експертка, боротьба з контрабандою – у грудні 2023 року було прийнято закон, що криміналізує великомасштабну контрабанду. А Бюро економічної безпеки отримало повноваження на досудові розслідування цих випадків.
Оксана Кузяків визнає, що тут є великі очікування, але й певний скепсис – насамперед через оцінку спроможності правозастосування та якість судової системи.
"І в цьому полягає ключова проблема. Адже відповіді на питання, чи спрацюють зазначені реформи і як швидко громадяни та бізнес побачать результат, залежать насамперед від застосування.
І саме застосування – найслабкіше місце законів та регуляцій у нашій країні", – констатує керівниця проєкту ІЕД "За прозору та чесну митницю".
За її словами, ключовими завданнями на 2025 рік є перехід на вищу, вже шосту, фазу NCTS (що на практиці означатиме впровадження нових вимог ЄС щодо елементів безпеки та захисту даних у митних деклараціях транзиту товарів), а також доопрацювання нового Митного кодексу відповідно до Митного кодексу ЄС.
Також від України чекають покращення спроможності Держмитслужби, зокрема підвищення кадрової та фінансової забезпеченості митниці, прогресу в реалізації стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки, а на додачу – розширення програми авторизованих економічних операторів (AEO).
Докладніше – в колонці Оксани Кузяків Непомітний успіх: чому прогрес у реформуванні митної сфери бачать у ЄС, але не в Україні.