У Великобританії офіційно виходить у продаж книга мемуарів колишнього прем'єр-міністра, екс-глави МЗС, екс-мера Лондона та одного з найвірніших прихильників України у війні проти РФ Бориса Джонсона. Книга називається Unleashed ("розв'язаний, звільнений"), сповнена фірмової іронії політика і налічує 738 сторінок.
Мало не помер від коронавірусу
У своїй книзі Джонсон пише, що міг би померти, хворіючи на СOVID-19, якби не дві медсестри, які всю ніч працювали в реанімаційному відділенні, щоб відстежити, чи достатньо йому кисню.
Колишній прем'єр згадує, що в його випадку картина захворювання на COVID-19 дійшла до такого стану, коли лікар сказав політику, що далі справи можуть піти в будь-який бік — або до одужання, або ж стане "раптово і помітно гіршим". Після цього Джонсон змушений був госпіталізуватися.
Описуючи свій стан, політик пише, що його виснажувала навіть ходьба, що читати він не міг навіть комікси про Тінтіна, що він ледве міг думати, а звуки музики здавались йому надто різкими. Навіть після виписки з лікарні він все ще почував себе “фізично розбитим, ніби потрапив до автокатастрофи”.
Джонсон також згадує, що коли він ще перебував у лікарні, екс-президент США Дональд Трамп передав йому ліки, які на той момент ще не були схвалені в Британії.
Відносини з королівською родиною
Джонсон стверджує, що у королеви Єлизавети II діагностували рак кісток. Він згадує, як востаннє бачився з монархом наприкінці свого прем'єрства у 2022 році, за два дні до смерті королеви.
"На той момент я знав уже рік або більше того, що має рак кісток, і її лікарі переживали, що в будь-який момент її стан може різко погіршитися", - згадує політик.
"Вона здавалася блідою і сутулішою, на руках і зап'ястях у неї були темні синці, ймовірно, від крапельниць або ін'єкцій", - зазначає Джонсон. Водночас він наголошує, що королева зберігала гострий розум і ясну свідомість.
Британська преса наголошує, що такими розповідями про хворобу королеви Борис Джонсон порушив негласний кодекс мовчання про особисте життя королівської родини. Досі його дотримувалися інші екс-прем'єри: якщо вони згадували про контакти з королевою у своїх спогадах, то ніколи не вдавалися до розголошення таких чутливих деталей.
У своїй книзі Джонсон також описав щотижневі аудієнції прем'єр-міністра з монархом як «привілей» та «бальзам».
Також у своїй книзі Джонсон розповідає про зустріч із принцом Гаррі, до якого він звернувся з “чимось на зразок натхненної мови для чоловіків”, намагаючись переконати його не залишати Британію разом із Меган.
Прізвиська для світових лідерів
"Гостра на мову дівчина, відома своїм уїдливим почуттям гумору", - так Джонсон назвав колишнього канцлера ФРН Ангелу Меркель. Канадський прем'єр Джастін Трюдо, на його думку, це "спортивна дівчина, яка наполягає на купанні у свіжому Атлантичному океані". Учениця з обміну з Франції, “мініатюрна, ніжна та стурбована тим, що у неї на носі можуть з'явитися ластовиння” – президент Франції Еммануель Макрон.
Однак «головна шкільна сенсація» — нова дівчина, яка приїжджає на «найбільшій і шикарнішій машині, ніж у всіх інших, з багажем з монограмами та тенісною ракеткою з Harrods (лондонський універмаг та один із найбільших та найвідоміших магазинів світу)». Таку характеристику-аналогію Джонсон підібрав для президента США Джо Байдена.
Путін та Україна
Джонсон розповідає, як намагався відмовити Володимира Путіна від вторгнення до України. «Ніхто не пропонував розмістити ракети НАТО на українській землі, – нагадує екс-прем'єр Британії. — Але Путін постійно повертався до цього питання. За його словами, знадобилося б трохи часу, щоб ракета, запущена з України, вразила Москву».
Як згадує Джонсон, у певний момент цих розмов Путін озвучив «свого роду моторошно-жартівливу ремарку про ризик прорахунку — ненавмисного обміну ядерними ударами між Росією та НАТО». Тобто російський диктатор фактично загрожував ядерним ударом.
За словами Джонсона, Путін тоді сказав: «Я не хотів би завдати тобі шкоди, Борисе».
«Це зауваження Кремль пізніше спростував. Ніколи не вірте нічого, що каже Москва, поки це не буде офіційно спростовано», — саркастично додає Джонсон у своїх мемуарах.
