ФОТО: Getty ImagesУніверситети за правилами бізнесу: як зміниться вища освіта в Україні
Експеримент уряду має на меті перетворити університети-аутсайдери в лідерів ринку вищої освіти. Як пострадянські виші трансформуються в підприємства?
За останній рік Національний авіаційний університет (НАУ) пройшов шлях від аутсайдера ринку освітніх послуг на чолі з ексрегіоналом до першопрохідця реформи закладів вищої освіти (ЗВО). У 2024 році НАУ став першим ЗВО, керівника якого обрала наглядова рада. Цей заклад також збирається першим в Україні отримати статус державного некомерційного підприємства.
Уряд поширює реформаторський експеримент на ще два університети: Прикарпатський та Запорізький. Зміни дозволять навчальним закладам самостійно керувати заробленими коштами і тісніше співпрацювати з приватним бізнесом.
Як мінімум три університети існуватимуть за правилами підприємництва: їхньою задачею буде зменшення частки державного фінансування, збільшення приватних інвестицій та залучення партнерів з бізнесу. Чи змінить це вищу освіту в Україні у майбутньому?
Навіщо університетам наглядові ради
Восени 2023 року уряд вирішив реорганізувати НАУ в "Київський авіаційний інститут" (КАІ) та відділити Українську державну льотну академію у Кропивницькому. У виші зазначають, що ініціатором цього є віцепремʼєр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У січні 2024 року в НАУ створили наглядову раду, яка у квітні обрала Ксенію Семенову виконувачкою обов'язків ректорки.
Реклама:
Досвід НАУ став основою для урядового експерименту, який передбачає розширення функцій наглядових рад (НР) при університетах. Самі наглядові ради не є чимось новим для вищої освіти. У чинному законодавстві наявність таких є обовʼязковою для усіх ЗВО.
Однак для більшості університетів вони є радше інструментом підвищення престижу, ніж дієвим органом. Наприклад, заклади залучають до них експрезидентів: Леонід Кучма працює у радах Чернігівського політеху, Дніпровського університету та головує у НР КПІ, Віктор Ющенко є головою наглядових органів одразу трьох університетів: Черкаського національного, Західноукраїнського та Музичної академії імені Чайковського.
Засідання наглядової ради в таких випадках мають швидше церемоніальний характер і проводяться вкрай рідко. Наприклад, два останні засідання наглядової ради КПІ відбулись із перервою у п'ять років.
Постанова уряду пропонує значно розширити функції НР. Вони обиратимуть керівника ЗВО, визначатимуть стратегію розвитку, сприятимуть залученню додаткових коштів з приватного сектору.
Університети скоротять вдвічі, а студенти конкуруватимуть за гроші: нові "ринкові правила" для вищої освіти
Відбором наглядових рад займатиметься дорадчий орган при Кабміні – комітет з відбору членів НР. Він складатиметься з шести членів, яких призначатиме Міністерство освіти та науки: три – напряму, а три – за рекомендаціями міжнародних організацій. Наразі список останніх не затверджений, але мова йде про тих, хто співпрацює з МОН у сфері освіти: Єврокомісія, Світовий банк, USAID тощо.
Щоправда, цей формат ставить під питання незалежність наглядових рад, адже МОН матиме найбільший вплив на призначення їхніх членів. Таким чином Міносвіти матиме більший вплив на ЗВО. Якщо раніше керівника обирали наукові співробітники, викладачі та студенти, після чого МОН був зобовʼязаний підписати контракт з ректором, то тепер відбором очільника займатиметься НР, членів якої відбирає призначена МОН комісія.
Наглядова рада кожного ЗВО складатиметься з семи учасників, які не можуть бути співробітниками університету. "До наглядових рад університетів увійдуть зовнішні експерти, представники держвлади, освіти та бізнесу. СЕО найбільших компаній зможуть ділитися управлінським досвідом і впроваджувати найкращі практики з бізнесу", – зазначив Федоров.
Засідання наглядової ради ЗВО, де головує колишній президент України - знакова подія для університету
Національна музична академія імені П.І.ЧайковськогоЗа задумом МОН, найголовнішим завданням експерименту буде побудова тісної співпраці між ЗВО та бізнесом. Приватний сектор приваблюватиме прозорість і фахова підготовка спеціалістів в університетах. Наглядову раду НАУ очолив екскерівник "Київстару" Петро Чернишов. За його словами, в Україні багато бізнесменів, які прагнуть брати участь у розбудові освіти.
Сам Чернишов прийшов у наглядову раду НАУ за запрошенням Міністерства освіти. До цього він майже нічого не знав про цей університет.
"Я часто відвідував МОН по своєму іншому проєкту. Коли зʼявився Оксен (Оксен Лісовий, з березня 2023 року міністр освіти – ЕП) та його заступники, я говорив з одним з них. Сказав, якщо ви хочете реально реформувати якийсь технічний університет, то можете на мене розраховувати. Тоді я ще нічого не знав про НАУ і пізніше вони запропонували мені долучитись до його реформування", – зазначив Чернишов.
Чи поширяться нові правила на всі університети
Якщо коротко – ні. Наразі до експерименту долучились три ЗВО: НАУ (після завершення реорганізації – Київський авіаційний інститут), Запорізький національний університет (ЗНУ) та Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника. Протягом наступних двох років тільки ці заклади житимуть за новими правилами, але, як зазначають в уряді, до експерименту зможуть долучитися інші.
В МОН пояснюють вибір цих ЗВО необхідністю представництва різних регіонів у експерименті (західного, південно-східного та Києва). Крім цього, згадані університети обʼєднує "хиткість" керівництва: у ЗНУ та Прикарпатському наразі немає обраного ректора, а НАУ перебуває у процесі реорганізації.
Експеримент забирає владу в обраного колективом керівника і передає її НР. Тому ЗВО із сильним ректором навряд захоче брати участь в експерименті. У такій ситуації Прикарпатському та Запорізькому університетам нічого втрачати, що могло спонукати їх долучитись до ініціативи.
Перед трьома ЗВО уряд поставив задачу збільшення кількості студентів, зростання середнього балу національного мультипредметного тесту (НМТ) вступника, диверсифікація джерел надходжень, підвищення зарплат співробітникам та зростання кількості освітніх програм.
Навчання в українських університетах: скільки коштує та коли окупиться
При цьому в МОН не очікують, що всі університети країни у майбутньому матимуть наглядові ради з розширеними функціями. "Урядовий експеримент – лише частина ширшого процесу трансформації мережі закладів вищої освіти. У нас мають існувати заклади різного формату, з різними профілями і системами врядування.
За цією логікою, в університетах, які співпрацюють з приватним сектором і мають велику кількість дуальних програм (навчання на робочому місці), в наглядових радах мав би бути представлений бізнес, а у тих закладах, які орієнтовані на наукові дослідження чи на академічний розвиток, наглядові ради формуватимуться за іншим принципом", – зазначив заступник міністра освіти Михайло Винницький.
Як НАУ став "вітриною" реформи
НАУ є першопрохідцем серед університетів, які існуватимуть за правилами бізнесу. Університет відіграє роль "вітрини" для інших ЗВО, спонукаючи доєднатись до експерименту МОН.
Лише за пів року, з квітня 2024 року, університету вдалось залучити понад 50 млн грн коштів у свій бюджет (при фінансуванні у 2023 році у 904 млн грн) та побудувати партнерство з компаніями "Київстар", Ajax Systems, Cisco, "Октава", "Прогрестех", розповідає Семенова. За її словами, університет прагне зменшити частку державного фінансування у бюджеті ЗВО.
Шукаємо технаря. Чи може освіта перейти на воєнні рейки?
Університет має особливі стосунки з МОН, адже фактично став "піддослідним" для розширення функцій наглядових рад. Це викликає певну недовіру до запланованого Міносвіти експерименту серед інших ЗВО.
Ректор одного з найбільших університетів країни, який не долучився до експерименту, зазначив ЕП, що НАУ має кращі умови у межах запропонованого урядом експерименту. Через це його успіх може не поширитись на інших.
Що надає статус некомерційного підприємства
Після реорганізації НАУ у КАІ він стане єдиним університетом країни у статусі некомерційного підприємства.
За словами Семенової, новий статус допоможе керувати коштами, які університет заробив з контрактників. Раніше гроші надходили на єдиний казначейський рахунок, а після реорганізації – на банківський рахунок університету. Це спрощує розрахунок за послуги або товари, адже заклад зможе здійснити оплату одразу, а не чекати погодження з казначейської служби.
На думку Семенової, система управління майном університету занадто бюрократизована та створює проблеми. Наприклад, договір оренди приміщень або земельних ділянок укладають не з університетом напряму, а з Фондом держмайна (ФДМУ). У теорії, 50% орендної плати має йти в бюджет університету, а 50% – у Фонд, однак на практиці це не працює.
Через цю проблему, за повідомленням НАУ, один з орендарів заборгував освітньому закладу понад 2 млн грн, користуючись можливістю платити оренду тільки ФДМУ, ігноруючи університет.
Голова наглядової ради НАУ Петро Чернишов, посол Аргентинської Республіки в Україні Eлена Летісія Мікусінскі, ректорка НАУ Ксенія Семенова
facebook Peter ChernyshovНаразі процес отримання статусу некомерційного підприємства для університетів не регулюється державою. Ситуація з НАУ унікальна, адже університет перебував у стані реорганізації, що спростило процес.
За словами голови освітнього комітету парламенту Сергія Бабака, статус некомерційного підприємства університет отримає саме завдяки просуванню цієї ідеї комітетом і, зокрема, "слугою народу" Романом Грищуком, який є заступником голови наглядової ради НАУ.
"У нас зʼявилась задача реєструвати новий університет. Ми почали працювати наглядовою радою НАУ і зрозуміли, що немає сенсу його знову робити бюджетною установою, бо ми стикнемось з усіма проблемами, які існували до цього. У нас була унікальна можливість зареєструвати заклад із новим статусом", – відповів ЕП Грищук.
Скільки коштує здобути вищу освіту: огляд найпопулярніших вишів
У теорії, кожен ЗВО може ініціювати зміну свого статусу, на практиці – це буде складніше, ніж у ситуації з НАУ.
За словами Бабака, університети зможуть отримати статус некомерційного підприємства, якщо доєднаються до експерименту з розширенням функцій наглядових рад. Таким чином, керівництво ЗВО, яке прагне отримати оновлений правовий статус, мусить також поступитись владою наглядовій раді.
Існує й інша думка. За словами Грищука, після створення урядом чіткої процедури зміни правового статусу будь-які університети зможуть отримувати статус некомерційних підприємств. Крім НАУ оновлений правовий статус планує отримати Прикарпатський університет.
Що чекає на університети
Фактично експеримент має початись одразу після призначення комітету з відбору НР, що мало відбутись до 6 жовтня. Однак на момент виходу матеріалу публічної інформації про це немає.
Побачити зміни всередині університету можна на прикладі НАУ, де наглядова рада із розширеними повноваженнями працює вже понад дев'ять місяців.
По-перше, в Авіаційному університеті суттєво зросли ціни на контрактну форму навчання. Якщо у 2023 році рік навчання на бакалавраті в середньому коштував 26,9 тис грн, то у 2024 році ціна зросла на 25% – до 33,86 тис грн. До прикладу, в КПІ за той самий період ціни зросли лише на 12%.
Окрім цього, НР університетів отримають можливість ухвалювати рішення щодо створення та ліквідації факультетів. Хоча в НАУ за час експерименту не ліквідували жоден, за словами Чернишова, кожен факультет має бути прибутковим, тож скорочення можливі у майбутньому. НР також отримає деякі повноваження вчених рад: призначати проректорів, деканів факультетів, завідувачів кафедр.
Керівник університету з оновленою наглядовою радою не буде зобовʼязаний займатись науковою діяльністю, натомість повинен мати управлінський досвід і знати іноземну мову.