Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У вересні РФ здійснила 250 атак із застосуванням хімічних боєприпасів

11:40:27

За вересень зафіксовано 250 випадків застосування росіянами проти українських військових спеціальних боєприпасів, споряджених небезпечними хімічними речовинами. Про це повідомило   командування Сил підтримки Збройних сил України у Facebook у вівторок, 8 жовтня.   Поруч із звичайними засобами вогневого ураження росіяни застосовують боєприпаси, споряджені небезпечними хімічними речовинами, такі як К-51 та РГ-ВО, які є засобами боротьби із заворушеннями та заборонені для використання у якості засобів ведення війни.   Також є значна частка боєприпасів, що містять небезпечні хімічні сполуки невстановленого типу.   За вересень підрозділи радіаційної, хімічної, біологічної розвідки Сил підтримки ЗСУ зафіксували 250 таких випадків.   Зазначається, що з лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру.   24 вересня 2024 року зафіксовано 4228 застосувань ворогом боєприпасів, споряджених небезпечними хімічними речовинами.   Цим РФ грубо порушує правила ведення війни, ігнорує норми та зобов'язання щодо Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. Нагадаємо, за серпень війська Росії 447 разів використали хімічні боєприпаси проти Сил оборони України .   Тим часом Організація із заборони хімічної зброї заявила, що наявна у неї в розпорядженні  інформація про  можливе застосування отруйних речовин в Україні  - "недостатньо обґрунтована".

Розвідка США: Росія зацікавлена в перемозі Трампа, Іран - в Гарріс

11:25:20

Основними країнами, які намагаються вплинути на вибори до США, залишаються Росія, Іран та Китай. При цьому вони мають різні уподобання щодо переможця. Про це повідомляє Voice of America з посиланням на останню доповідь Офісу директора національної розвідки.   Згідно з документом, Росія продовжує проводити кампанії впливу, спрямовані на підвищення шансів колишнього президента США Дональда Трампа, а також намагається зашкодити кампанії віцепрезидентки Камали Гарріс.   А зусилля Ірану залишаються зосередженими на тому, щоб допомогти Гарріс, завдавши шкоди Трампу.   За оцінками американських спецслужб, Китай ще не втрутився у президентську кампанію в США, зосередившись на тому, щоб переконати американських виборців відкинути кандидатів від штатів і місцевих органів влади, які вважаються такими, що шкодять інтересам Пекіна, особливо тих, хто висловлює підтримку Тайваню.   Крім того, Росія і Куба приєдналися до Китаю, націлившись на вибори до Конгресу, штатів і місцевих органів влади. Нагадаємо, Гарріс випереджає Трампа на 2 відсоткових пункти . У віцепрезидентки значно вище підтримка серед жінок, тим часом як більшість чоловіків підтримують експрезидента. Гарріс зробила заяву щодо переговорів з Путіним

"Першому заступнику генпрокурора ЛНР" оголосили про підозру

10:57:22

Повідомлено про підозру в порушенні законів та звичаїв війни "першому заступнику генпрокурора ЛНР", який незаконно притягнув до відповідальності полонених військовослужбовців Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань у вівтрок, 8 жовтня.   Встановлено, що у грудні 2022 року першим заступником генерального прокурора так званої "ЛНР" став громадянин Росії. До цього він служив в органах внутрішніх справ та прокуратури Чеченської та Калмикської республік РФ.   У січні 2023 року псевдопрокурор у порушення вимог Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими незаконно притягнув до кримінальної відповідальності двох військовослужбовців Національної гвардії України - батька та сина, за їх участь у відсічі збройної агресії РФ.   Допомагали йому двоє громадян України, які перейшли на бік ворога та обійняли псевдопосади "старших слідчих МВС та МГБ ЛНР". Нагадаємо,  ватажку "ЛНР" Леоніду Пасічнику суд збільшив термін позбавлення волі на три роки - його засудили до 15 років в’язниці з конфіскацією майна. Луганський "воєнкор"-колаборант отримав підозру

Угода заради миру. Нові конфігурації перемовин

10:43:06

  У редакційному матеріалі видання Financial Times йдеться, що у США та деяких інших західних країнах змінюються настрої щодо того, чим і як має закінчитися війна Росії проти України. “Настрій змінюється: від рішучості, що війна може закінчитися лише з вигнанням російської армії з України, до неохоче визнання того, що врегулювання шляхом переговорів, яке залишить більшу частину країни незайманою, може бути найкращою надією. Однак Києву не надають необхідної підтримки навіть для досягнення цієї скороченої мети”, — уточнюють журналісти.   Занепокоєння через США   Захід турбує ймовірність перемоги республіканця Дональда Трампа на виборах США, який, як він сам обіцяв, прагнутиме швидкого завершення війни, розв'язаної Росією. При цьому деякі американські та європейські чиновники сподіваються, що Трампа принаймні вдасться відмовити від примусу Києва до несприятливої ​​угоди з Москвою.   FT також зазначає, що ”деякі офіційні особи у Києві” також переймаються тим, що їм не вистачає людей, вогневої могутності та західної підтримки, щоб повернути всю територію, захоплену Росією.   Болісні компроміси   За інформацією журналістів, за зачиненими дверима ведуться розмови про угоду, в якій Москва зберігає контроль над окупованими територіями, хоча суверенітет Росії не визнається, тоді як решті країни дозволено вступити до НАТО або їй надано еквівалентні гарантії безпеки.   Проте журналісти сумніваються, що Путін погодиться на вступ України до НАТО. Також сумніви викликає й те, що диктатор погодиться на «світ в обмін на землю», поки його війська, хоч і з величезними втратами, продовжують захоплювати нові території.   Редакція FT підкреслює, що за три місяці при владі президент США Джо Байден і його європейські союзники зобов'язані максимально підтримати Україну і поставити її в "максимально сильну позицію" перед можливим президентством Трампа або забезпечити фундамент для Камали Харріс.   "Кремль можна підштовхнути до переговорів про угоду, яка може бути задовільною для Києва та Заходу, лише якщо він вважатиме, що ціна продовження війни надто висока", - сказано у статті.   Офіційна позиція   1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна не піде на компроміси щодо територіальної цілісності.   За словами міністра закордонних справ, принцип «нічого про Україну без України» залишається незмінним.   «Не територіальні компроміси, а повна відповідальність Росії та відновлення територіальної цілісності та суверенітету України, включаючи Крим. Інакше це буде відкладена війна. Європа не може собі дозволити мати сірі зони чи заморожені конфлікти», - заявив Сібіга.   Раніше Financial Times з посиланням на неназваних європейських дипломатів заявило, що Сібіга виявився «прагматичнішим» у дискусіях про компроміси з Росією, ніж його попередник Дмитро Кулеба.   Зокрема, дипломати стверджували, що українські представники у спілкуванні зі своїми західними колегами стали нібито більш відкритими щодо ухвалення потенційної угоди про припинення вогню, згідно з якою російські війська залишилися б на захоплених територіях в обмін на гарантії безпеки для України. В українському відомстві спростували публікацію FT.   Настрої українців   Кількість українців, які вважають повну та капітуляцію РФ та виплату нею репарацій прийнятною умовою до укладання миру з країною-агресором скоротилася з 42% у 2023 році до 32% у 2024 році, свідчать результати дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України спільно з Асоціацією політичних психологів   Частка прихильників «компромісніших варіантів світу» зросла:   - Повернення до державних кордонів 1991 року, включаючи Донбас і Крим, для мирної угоди з РФ підтримують 27,3% (проти 25,1% у 2023 році);   - припинення вогню та відведення військ обох сторін від лінії зіткнення – 14,6% (було 10,9%);   - Повернення під український контроль територій, окупованих після 24 лютого 2022 року - 11,5% (з 9,2%);   - перетворення нинішньої лінії зіткнення на державний кордон із країною-агресором, якщо це відкриє шлях для вступу України до НАТО та ЄС — 4,8% (проти 2,9% 2023-го).   Можливо, ситуація зміниться, коли українці дізнаються деталі так званого “Плану перемоги” президента Володимира Зеленського.   “Зрозумівши всі позиції партнерів, усі реальні можливості для України, посиливши наш План перемоги, ми зробимо публічною нашу стратегію подальших дій. Важливо, що перспектива загалом має бути зрозумілою для кожного в нашій країні”, - сказав Зеленський під час вечірнього звернення у понеділок, 7 жовтня.  

Гарріс зробила заяву щодо переговорів з Путіним

09:40:02

Кандидатка у президенти США від Демократичної партії Камала Гарріс заявила, що не погодиться на переговори щодо припинення війни в Україні з російським диктатором Володимиром Путіним без участі Києва. Про це вона  розповіла в інтерв'ю CBS News.   Відповідаючи на запитання, чи зустрілася б вона з Путіним для переговорів щодо вирішення війни в Україні, Гарріс відповіла заперечно.   "На двосторонній основі без України - ні. Україна повинна мати право голосу щодо майбутнього України", - сказала віцепрезидентка.   Гарріс додала, що завершення війни не буде успішним без участі України та Статуту ООН у визначенні того, як виглядає цей успіх.     Відповідаючи на запитання, чи підтримує Гарріс розширення НАТО із включенням України, віцепрезидентка ухильнулася від відповіді.   "Це всі питання, якими ми будемо займатися, якщо і коли це дійде до того моменту. Зараз ми підтримуємо здатність України захищатися від неспровокованої агресії Росії", - заявила Гарріс. Нагадаємо, кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що " доможеться переговорів" Путіна й Зеленського  в разі обрання. Трамп про Путіна: Сказав би йому ніколи не лізти в Україну