Ми не пара, але разом виховуємо дітей. Що таке платонічне батьківство
На зміну традиційній родині дедалі частіше приходять нові форми стосунків. Одна з них - спільне виховання дітей людьми, які не є романтичними партнерами.
2014 року Чарльз Борн, 43-річний медбрат, який жив зі своїм чоловіком у Філадельфії, почав серйозно замислюватися про дітей.
Спочатку він думав про всиновлення. Але почувши від колеги про концепцію "платонічного батьківства", вирішив завести профіль на сайті Modamily.
Цей ресурс допомагає об'єднатися людям, які планують створити сім'ю.
Незабаром з ним зв'язалася інша користувачка сайту, 40-річна психолог Ніша Наяк.
Протягом наступних кількох місяців Борн і Наяк зустрічалися за кавою і піцою, щоби дізнатися більше про своє взаємне бажання стати батьками.
У листопаді 2015 року Наяк зробила ЕКО і зачала двох близнюків. Наразі Борн і Наяк є спільними батьками дворічних Елли і Вона.
Платонічне батьківство, або спів-батьківство, позначає пару, яка немає романтичних стосунків одне з одним, але вирішує разом виховувати дитину.
Причини стати платонічними батьками дуже різні.
Іноді таку форму стосунків обирають представники ЛГБТ, які не бажають виховувати дітей у традиційній гетеросексуальній родині, як у випадку Борна і Наяк.
На спільне виховання дітей можуть наважитися й давні друзі. Як це вирішили зробити Наташа Бахт і Лінда Коллінз із Канади.
Подруги виграли судову справу і створили прецедент у сімейному праві Онтаріо, який визнав за Коллінз батьківські права щодо сина Бахт.
Раніше канадське право визнавало батьками лише партнерів, які перебувають у шлюбних стосунках.
Але жінки змогли переконати присяжних, що надання Коллінз батьківства відповідає правовому принципу "діяти в інтересах дитини".
Утім, такі стосунки зазнають багато критики.
Дехто вважає, що якщо батьки мешкають окремо, життя "на два доми" є важким для дитини. Борн і Наяк живуть у 20 хвилинах одне від одного, вони по черзі проводять час із дітьми, як це зазвичай роблять розлучені пари.
Переїзди та інші складні питання, важливі для дітей, вирішують за допомогою сімейного психотерапевта.
Рейчел Хоуп, яка виховувала свою першу дитину з платонічним партнером, описала цей досвід у книжці "Родина за вибором: платонічне партнерство для виховання дітей".
Її партнер мешкав в окремому будинку, але на спільній території. Хоуп вважає, що це найкращий варіант, коли батьки живуть поруч, але не під одним дахом.
Інші стурбовані тим, що дітям в такій родині бракує досвіду кохання батьків.
На думку Хоуп, це - не проблема, діти стають свідками романтичних стосунків одного зі своїх батьків або інших пар навколо.
Еволюція родини
Офіційної статистики щодо кількості таких пар поки що немає, але протягом останніх десяти років онлайн-спільноти з платонічного батьківства неухильно зростають.
Сайт Modamily заснував 2011 року Айван Фатович. Ідея спала йому на думку, коли він побачив, скільки його друзів і колег бажають народити дитину, але не мають постійного партнера.
Сьогодні платформа налічує 25 тисяч активних членів з усього світу. За даними Фатович, у партнерів, які знайшли одне одного за допомогою його сайту, народилося близько сотні дітей.
Він також зазначає, що загалом на сайтах спільного батьківства, як-от FamilyByDesign і CoParents.com зареєстровано близько 100 тисяч людей.
У США та інших країнах закон поступово адаптується до цього нового типу стосунків.
У 2013 році губернатор Каліфорнії Джеррі Браун підписав законопроект, який дозволяє юридично визнавати батьками дитини більше двох людей.
Декілька інших американських штатів наразі допускають цей варіант або законодавчим шляхом, або через судовий розгляд.
У провінції Онтаріо біологічні батьки дитини можуть укласти юридичну угоду про спільне батьківство з чотирма іншими особами.
У Великій Британії закон визнає батьківство лише за двома людьми.
Але нещодавній акт дозволив визнавати платонічне батьківство за особами, які мешкають окремо.
(За британським шлюбним правом, спільне життя не є обов'язковою передумовою для надання батьківських прав).
Еволюція мови
На зростання нових форм сімейних стосунків має неодмінно відреагувати й мова, вважає авторка дослідження про платонічне батьківство Рейчел Хоуп.
"У мові бракує слів для опису таких родин, - пояснює вона. - Люди чують слово "чоловік" і думають, що це батько вашої дитини, але це не так".
Чарльз Борн і Ніша Наяк знайшли вихід із ситуації. Їхні діти називають Чарльза Daddy "тато", а його чоловіка Лінн - Papa "татко".
На думку Хоуп, незабаром зміниться й фізична будова наших помешкань.
"Наразі наші будинки розраховані на традиційну родину", - каже вона.
Але можливо у майбутньому нам буде потрібний новий спільний простір, в якому платонічні батьки зможуть жити поруч, щоби разом виховувати дітей".
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.
Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
...