"Чому його обличчя у мене в декольте?" Жінки-хірурги скаржаться на домагання під час операцій
Getty ImagesБританські хірургині заявляють про сексуальні домагання, а в деяких випадках - зґвалтування з боку колег-чоловіків.
Про це свідчить масштабне дослідження Національної служби охорони здоров'я Великої Британії (National Health Service, NHS), автори якого стверджують, що в британських лікарнях існує практика жорстокого поводження зі стажистками з боку старших хірургів-чоловіків.
Королівський коледж хірургів Англії заявив, що отримані результати шокують.
- Третина працівників ООН скаржиться на домагання
- Як реагувати на сексуальні домагання: актуальні поради
Сексуальні домагання, насильство та зґвалтування вважають секретом Полішинеля - про них всі знають, але ніхто не говорить вголос.
А небажані дотики до інтимних зон, притискання й тертя - неповний список того, з чим хірургині можуть зіткнутися в операційній. Іноді жінкам пропонують зайнятися сексом в обмін на просування по кар'єрних сходах.
BBC News поговорила з медикинями, які зазнали сексуального насильства під час операцій.
Майже дві третини тих, що погодились на розмову, заявили, що стали об'єктом сексуальних домагань, а третина зазнала сексуального насильства з боку колег за останні п'ять років.
Жінки кажуть, що бояться розголосу, оскільки це може зашкодити їхній кар'єрі. Вони також не впевнені у тому, що Національна служба охорони здоров'я вживе відповідних заходів.
"Всі мовчали"
Джудіт - досвідчена й талановита хірург-консультант погодилась поговорити, але просить, щоб ми вказали лише її ім'я.
Jonathan SumbergВона розповіла, як на початку своєї кар'єри зазнала сексуального насильства в операційній в присутності інших колег.
"Під час операції [старший хірург] повернувся й поклав голову мені на груди, і я зрозуміла, що він витирає об мене своє спітніле чоло".
"Я завмерла: "Чому його обличчя у мене в декольте?"
Коли він зробив це вдруге, Джудіт запропонувала принести рушник. Але у відповідь почула: "Ні, так значно веселіше".
"Він посміхнувся, і я відчула себе брудною й приниженою", - згадує Джудіт.
Однак ще гіршим було повне мовчання її колег.
"Він знав, що така поведінка була нормальною, і це просто огидно".
На жаль, сексуальні домагання виходять за межі лікарні.
"Я йому довіряла"
Енн — ми не можемо розкрити її справжнє ім'я — захотіла поговорити з ВВС, оскільки вірить, що зміни можливі, якщо проблему не замовчувати.
Кореспондент ВВС Джеймс Галлахер розмовляє з ЕннВона не хоче називати те, що з нею сталося, зґвалтуванням, але чітко дає зрозуміти, що не давала згоди на сексуальний контакт.
Це сталося під час медичної конференції. Вона була стажисткою, а він - консультантом.
"Я довіряла йому, рівнялася на нього, - каже Енн. - А він зіграв на цій довірі".
"Він провів мене до місця, де я зупинилась, я думала, він хоче поговорити, а він раптово напав на мене і зайнявся сексом".
Жінка каже, що в цей момент її тіло ніби завмерло, "я не змогла його зупинити".
"Все сталося абсолютно несподівано, я цього зовсім не хотіла".
Коли наступного дня вони зустрілись, Енн "ледве тримала себе в руках".
"Я відчула, що про таке не говорять. Тут заведено терпіти все, що з тобою роблять".
Цей інцидент мав тривалий негативний вплив на її психіку. Навіть багато років по тому Енн страждала від важких спогадів, які могли накрити несподівано, під час підготовки до операції.
Підриває довіру до хірургів
Багато хто визнає, що довкола цієї проблеми існує культура замовчування. Хірургічна підготовка заснована на навчанні у старших колег в операційній, і жінки кажуть, що ризиковано висловлюватись про тих, хто має владу й впливає на їхню майбутню кар'єру.
Звіт, опублікований в Британському журналі хірургії, є першою спробою оцінити масштаби цієї проблеми.
Хірургам - чоловікам і жінкам - запропонували взяти участь в анонімному опитуванні, і 1434 відгукнулися. Половина з них - жінки. Ось результати:
- 63% жінок зазнали сексуальних домагань з боку колег;
- 30% жінок зазнали сексуального насильства з боку колеги;
- 11% жінок повідомили про примусові фізичні контакти, пов'язані з кар'єрними можливостями;
- є дані про щонайменше 11 випадків зґвалтування;
- 90% жінок та 81% чоловіків були свідками тієї чи іншої форми сексуальних домагань.
Хоча у звіті вказано, що чоловіки також певною мірою зазнали сексуальних домагань (24%), однак автори роблять висновок, що чоловіки й жінки-хірурги "живуть у різних реаліях".
"Наші результати, ймовірно, похитнуть довіру громадськості до хірургічної професії", - сказав доктор Крістофер Бегені з університету Ексетера.
У звіті також вказано, що відносно невелика частка жінок-хірургів (близько 28%) у поєднанні з глибокою ієрархією в галузі хірургії сприяє тому, що деякі чоловіки мають там значну владу.
"Це призводить до безкарності", - каже Керрі Ньюлендс, професорка й хірург-консультант з університету Суррея.
Вона вирішила боротися з цим після того, як почула історії своїх молодших колег.
"Найпоширеніший сценарій - це коли молодша стажистка зазнає насильства з боку старшого колеги, який часто є її керівником", - розповіла Ньюлендс ВВС.
"Це призводить до появи культури замовчування, коли, боячись за своє майбутнє і кар'єру, люди не торкаються цієї проблеми".
"Неприємна реальність"
Ще однією проблемою є відсутність віри в те, що влада готова вирішувати це питання.
"Потрібні серйозні зміни в процесах розслідування - щоб вони стали незалежними і користувалися довірою, щоб охорона здоров'я стала безпечнішим місцем роботи", - каже професорка Ньюлендс.
Тім Мітчелл, президент Королівського коледжу хірургів Англії, визнає, що результати дослідження "дійсно шокують" й "неймовірно засмучують".
"Ми не потерпимо такої поведінки у наших лавах", - сказав він.
Бінта Султан з Національної служби охорони здоров'я заявила, що звіт "неймовірно важко читати", і надав "чіткі докази" того, що необхідні вжити додаткових дій, щоб зробити лікарні "безпечними для всіх".
Минулого місяця генеральна медична рада Британії оновила професійні стандарти для лікарів.
Її виконавчий директор Чарлі Мессі заявив, що "дії сексуального характеру щодо пацієнтів чи колег - неприпустимі", і що "серйозні провини несумісні" з продовженням медичної практики у Великій Британії.
Але чи безпечно жінкам працювати в британській хірургії?
"Не завжди. Жахливо, що це доводиться визнати", — каже Джудіт.