Втримати гривнею. Як підняття зарплат вплинуло на відплив кадрів з держслужби
З початку 2024 року стартувала реформа оплати праці держслужбовців, завдяки якій у більшості з них доходи зросли і стали прозорішими. У структурах, де таке підвищення було максимальним, схоже, вдалося зупинити відплив кадрів.
До 2024 року фактична кількість державних службовців центральних органів влади, загальну чисельність яких встановлює Кабмін, становила 110 тисяч осіб. Хоча фактично, відповідно до штатних розписів всіх урядових відомств, їх мало б бути 147 тисяч.
Ці 37 тисяч "мертвих душ" обліковувалися не просто так. Річ у тім, що на оплату їхньої праці в бюджеті також передбачались кошти, з яких фактично здійснювалась виплати премій та бонусів діючим працівникам. В результаті оклад останніх становив в середньому приблизно 30% від виплат, а премії та бонуси – решту 70%.
"До 2023 року деякі керівники застосовували стимулюючі виплати – не непритомнійте – понад 500%", – казала голова Національного агентства з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина. Це викривлювало систему оплати праці чиновників і призводило до маніпуляцій.
З початку 2024 року уряд із новим законом про держбюджет запустив реформу, суть якої зводилась до наступного. Тепер оклад становить 70% і має бути плюс-мінус рівним для однакових посад в різних органах влади, тоді як премії – не більше 30%.
Реклама:
Це дозволило з квітня паралельно скоротити і штатну граничну чисельність кадрів через що кількість незаповнених вакансій в цілому по центральних органах влади впала з 25% до 14%.
Для одних – скорочення, для інших – підвищення. Як реформа держслужби змінила зарплати чиновників?
Реформу проводили не від хорошого життя. В НАДС і Кабміні в останні роки постійно жалілися, що все більше відчувають брак і плинність кадрів на держслужбі. Впродовж 2023 році центральні органи влади залишилися без 4,6 тисячі працівників – це більше 4% всіх фактичного складу.
Несправедливе і суб'єктивне нарахування зарплат – одна з причин цього явища. "Запроваджується система грейдів, що забезпечить справедливість, прозорість та конкурентоспроможність зарплати на держслужбі", – пояснювали логіку реформи у Міністерстві фінансів.
Чи стали зарплати більшими, справедливішими та чи зупинило це відтік кадрів? ЕП зібрала дані, якими опікується Мінфін, щодо чисельності працівників півсотні центральних органів влади і їх середні зарплати у 2024 році.
Перший висновок: низькі зарплати чиновників – міф. В липні середня зарплата по центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тис грн. І це у 2,5 раза вище, ніж офіційна середня по країні. Якщо брати лише рівні спеціалістів, то середня зарплата за пів року зросла в півтора раза до 40 тис грн.
Звісно, це не означає, що саме настільки за пів року зросли їхні доходи. Стали менші доплати, хоча в НАДС стверджують, що загалом реформа підвищила доходи чиновників. "54% державних службовців зазначили збільшення рівня заробітної плати у 2024 році, у 16% вона лишилася без змін, у 31% – знизилася", – каже Алюшина, посилаючись на дані анонімного опитування 22,6 тисячі держслужбовців.
Розмір зарплати в центральних органах влади станом на липень 2024 року
Висновок другий – від реформи поки що найбільше виграв "економічний" блок. Лідером за розміром зарплат стало Мінекономіки Юлії Свириденко, яку ще донедавна вважали фаворитом на пост прем'єр-міністра.
З початку 2024 року середня зарплата спеціаліста в очолюваному нею відомстві зросла з 38 тис грн до 77 тис грн. А в цілому по всім працівникам Мінекономіки, з урахуванням керівного складу, зараз ця цифра становить 103 тис грн.
Зросли в півтора раза і перевищили 50 тис грн зарплати спеціалістів і в Мін'юсті, Мінфіні та Мінцифри, які, як і Мінекономіки, тепер знаходяться на горі зарплатного щабля. Все завдяки тому, що у прикінцевих положеннях до закону про держбюджет на 2024 рік міністр фінансів Сергій Марченко записав ці чотири відомства до вищого типу, ніж решта міністерств, оскільки саме вони аналізують та погоджують усі рішення уряду.
Можливо, завдяки цьому Мінекономіки та Мінфіну вдалося у 2024 році переломити тренд і навіть збільшити кількість працівників, яка до того в цих відомствах, як і в цілому по держслужбі, лише зменшувалася.
Куди поділися всі слюсарі
Третій висновок – зарплата, навіть прозора і справедливо визначена, ймовірно – не грає вирішальної ролі в бажанні працювати на державу. У 2023 році ЦОВи втратили 4,5% кадрів, у 2024 році – після старту згаданої реформи – лише 1,9%. Проте немає фактів, які б підтверджували, що саме підняття зарплати зіграло якусь роль в тому, що цей відсоток трохи зменшився.
В якості прикладу можна навести податкову чи митну служби, де зміна коливання зарплат ніяк не корелює з чисельністю співробітників. Загалом, якщо спиратися на відкриті дані Міністерства фінансів, впродовж 2024 року важко розгледіти бодай хоч якусь закономірність між зміною зарплат і заповненістю вакансій на прикладі півсотні головних органів влади.
Як з початку року змінилися зарплати і заповненість вакансій в центральних органах влади
Алюшина не приховує, що зарплати чиновників не можуть бути ринковими, а значить і якісно балансувати попит і пропозицію на цьому ринку праці. "На державній службі інша перевага – стабільність", – каже вона. Скептики можуть назвати інші причини, які спонукають піти в чиновники.
Тож, скоріше за все, відтік кадрів, який фіксували останніми роками, був спричинений не маленькими чи не прозорими зарплатами, а великою війною. Чиновницький сектор так само, як і приватний, стикається з головним викликом – дефіцитом кадрів. І підняттям і без того не мізерних зарплат так просто його не подолати.