На прес-конференції 27 серпня Володимир Зеленський заявив, що Україна успішно випробувала свою першу балістичну ракету. На думку аналітиків, таке досягнення українського військово-промислового комплексу може суттєво вплинути на перебіг війни.
Мало інформації
«Я думав, що рано про це говорити, але вже було випробування – позитивне – першої балістичної української ракети. Я з цим вітаю наш ВПК», - заявив Зеленський, але не дав подробиць.
За словами Зеленського, створення власної балістичної ракети говорить про високий рівень українських фахівців оборонно-промислового комплексу.
Ще у липні Зеленський говорив про «хорошу динаміку» української ракетної програми.
"Наша ракетна програма має хорошу динаміку, і хоча це - важке завдання, але поступово ми наближаємося до можливості застосовувати власні ракети, а не тільки покладатися на поставки від партнерів", - заявляв президент.
Найважливіше озброєння
Балістична ракета на фінальному етапі атакує ціль майже вертикально і робить це з великою швидкістю, залишаючи вкрай мало шансів для протиповітряної оборони перехопити її.
Такі ракети можуть запускатися з наземних стаціонарних пускових або пересувних установок, а також з кораблів, підводних човнів та літаків.
Ракети можуть нести осколково-фугасну, касетну і навіть ядерну бойову частину.
За дальністю дії балістичні ракети поділяються на малу дальність (250-1000 км), середню (1000-2500-4500 км) та міжконтинентальну (4500-6000 км).
Потужність, швидкість і точність балістичних ракет зробили їх одним із найголовніших видів високоточної зброї для російської армії.
Збивати балістичні ракети — одне із найважчих завдань для української ППО. Інформація, яку оприлюднив головком ЗСУ Олександр Сирський, свідчить, що з початку повномасштабної війни РФ випустила Україною 1300 балістичних ракет Іскандер, з яких перехопили лише 56.
Тобто для російсько-української війни саме балістика має надзвичайно важливу роль: вона надає одній із сторін суттєву перевагу.
Відповідно створення української балістичної ракети мало б бути пріоритетним завданням для українського ВПК.
Історія українських ракет
Нині на озброєнні української армії старі радянські комплекси Точка-У, які мають дальність лише 120 км та дуже обмежену кількість ракет. Крім того, ЗСУ мають американські ATACMS, які б'ють на 300 км, але Білий дім наполегливо забороняє Києву застосовувати їх по російській території.
Над створенням власної балістики Україна задумалася ще на початку 2000-х, під час президентства Віктора Ющенка. Тоді було оголошено розробку оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) Сапсан, який фактично мав стати аналогом російського Іскандера. Український комплекс також мав бити на граничну дальність до 500 км та мати бойову частину близько 500 кг. Завершити цей проект планувалося у 2012 році, але терміни відсунулися через брак фінансування. Проект був раптово зупинений за президентства Віктора Януковича у червні 2013-го.
Проте вже у 2016 році стало відомо про відродження проекту Сапсан під назвою Грім-2. Україна нібито розпочала створення цього ОТРК із далекобійністю до 280 км на замовлення Саудівської Аравії.
У лютому 2021 року міністр оборони Андрій Таран заявив, що Сапсан готовий на 80% і «необхідно зробити останній крок» та доопрацювати перший зразок цієї новітньої зброї.
Після початку повномасштабної війни з Росією офіційної інформації про українську ракетну програму стало ще менше. При цьому Москва вже кілька разів публічно повідомляла про збитки нібито українських балістичних ракет Грім-2.
Військовий аналітик Микола Бєлесков натякає, що в заяві президента Зеленського йдеться саме про успішне випробування балістичної ракети для комплексу Сапсан.
ППО збила на Дніпропетровщині п'ять "шахедів"