ua.depositphotos.comСміття в головах: як бізнес привчає українців сортувати сміття і що з того виходить
Як працює сортування вторсировини у найбільших мережах країни, навіщо великому бізнесу взагалі займатися сортуванням, і чи справді сміття отримує "друге життя"?
В Україні щороку викидається 400 млн тонн сміття з яких, за різними оцінками, переробляється лише 3-6%. Існує чимало причин, чому показники у десятки разів відрізняються від європейських, проте очевидні перешкоди – це відсутність належної інфраструктури та низький рівень участі виробників товарів у процесі переробки.
Цим проблемам у парламенті намагаються дати раду законопроєктом, який повинен забезпечити населення мережею роздільного збору відходів та збільшити відповідальність виробників товарів.
Проте, доки у Верховній раді роками визначаються, як змусити циркулярну економіку працювати, ініціативу у свої руки взяли громадські організації та бізнес.
Одним із перших, ще у 2017 році у Києві запрацював соціальний проєкт "Україна без сміття", або ж створений у 2016 році у Дніпрі "Батарейки, здавайтеся", який згодом розрісся до усіх областей України.
Слідом за громадськістю у гру вступив і бізнес. Дедалі більше його представників почали впроваджувати сортування сміття та спонукати до цього своїх клієнтів. Це не могли не помітити, зокрема, жителі великих міст, які у великих мережах все частіше стикаються з різнокольоровими сміттєвими баками.
Разом з тим залишаються сумніви, чи справді відсортоване сміття потрапляє на переробку, а не опиняється на черговому полігоні.
Як працює сортування вторсировини у найбільших мережах країни, навіщо великому бізнесу взагалі займатися сортуванням, і чи справді сміття отримує "друге життя"?
Як обирали мережі. Для публікації обирались мережі роздрібної торгівлі або надання послуг, що представлені у понад трьох українських містах та запровадили роздільний збір сміття для клієнтів. Були обрані три мережі супермаркетів: "Сільпо", NOVUS та METRO Cash&Carry; поштовий сервіс "Нова Пошта"; мережі закладів громадського харчування McDonald’s та автозаправних станцій WOG і KLO. В NOVUS та KLO не надали відповідей на запитання, а відтак не увійшли до матеріалу, адже подальший шлях сміття після збору залишається невідомим. Винятком стала ініціатива "Батарейки, здавайтеся!". Хоч вона і не є бізнесом, проєкт тісно співпрацює з рітейлерами, офісами та комунальними підприємствами, завдяки чому учасники ініціативи у 2020 році утилізувати понад 140 тонн батарейок.
Де шукати сортування і що нести
До 2021 року окремі мережі торгівлі та закладів харчування встигли охопити роздрібні точки інфраструктурою для сортування сміття повністю. Хтось – лише починає, проте поступово розширює покриття.
Першими серед великих мереж на цій стежці опинилися "Сільпо", METRO та "Нова Пошта", які запустили свої проєкти після 2018 року. Цьогоріч сортування у більшости закладах запровадив McDonald’s та NOVUS, а мережі АЗС WOG та KLO розширюють покриття зі столиці в регіони.
Секонд-хенд від 500 євро. Як українська стилістка переробляє старий одяг і продає його по всьому світу
Мережа "Сільпо", що входить до Fozzy Group, відкрила першу станцію SilpoRecycling у 2018 році спільно з проєктом "Україна без Сміття". Наразі вторинну сировину можна принести у будь-який із 300 магазинах мережі, де її сортують у чотири фракції: скло, пластик, метал та папір.
Ці ж фракції сортують на АЗС WOG, проте доки лише у Києві, Калуші (Івано-Франківська обл.) та незабаром – у Львові.
Важливо, що уся вторсировина повинна бути чиста та суха, адже це впливає на рентабельність її переробки або робить її неможливою. Передусім, це стосується жиру – просочена ним макулатура чи брудні пляшки з-під олії не підлягають переробці взагалі та можуть забруднити іншу вторсировину.
Якщо основна перевага "Сільпо" у найбільшому з усіх розглянутих мереж покритті, то METRO Cash&Carry, на відміну від інших, приймає на переробку TetraPak. Таке пакування складається з багатьох шарів картону, алюмінію та пластику (наприклад, ємність з під соку або молока).
В Україні є лише декілька підприємств, які мають технічну можливість переробляти TetraPak. Разом зі скляними та ПЕТ-пляшками, наприклад, з-під води, бляшанками та папером їх можливо передати в 11 з 23 центрів оптової торгівлі мережі у Києві, Миколаєві, Харкові, Полтаві, Маріуполі, Одесі та Львові.
Сортування також можна знайти у всіх точках McDonald’s, крім фудкортів – це 75 закладів. Фракції баків у закладах сформовані таким чином, аби відповідати споживанню: папір, стаканчики, пластик та інше.
Під споживання підлаштоване сортування й у клієнтських зонах "Нової Пошти" – тут можна залишити картонні та поліетиленові пакування. Зробити це можна у відділеннях у містах-мільйонниках, обласних та районних центрах.
Від усіх мереж відрізняється проєкт "Батарейки, здавайтеся!", що організовує збір виключно батарейок та їхню доставку до заводу-переробника. Батарейки вважаються небезпечними відходами, адже вони містять важкі метали, кислоти, луги, які здатні отруїти воду та ґрунти за неправильної утилізації.
Свої батарейки, до 50 штук за візит, можна нести у бокси в "Епіцентрі", WOG, "Сільпо", JYSK, Leroy Merlin, KLO, Novus та "Новій лінії".
Що відбувається далі із сміттям
Сміття у компаній забирають підрядники, що готують вторсировину до переробки на фабриці. Її зважують, досортовують та пресують відповідно до категорій.
Відсортована сировина викладається на конвеєр, з якого її поділяють на підвиди та досортовують. На цьому етапі співробітники переконуються, що у партії не потрапила органіка або небезпечні відходи, на кшталт батарейок чи медичних засобів.
Усі відходи, що виявляються непридатними до переробки, потраплять або на полігон, або на сміттєспалювальний завод. Остання опція доступна лише у Києві – на єдиному в Україні заводі "Енергія".
Залежно від географії мереж, компанії співпрацюють з різною кількістю підрядників. Так, "Сільпо" має найбільше партнерів – 46 компаній, McDonald’s – 30, "Нова Пошта" – 20, а METRO та WOG – по 2.
Найбільш популярними підрядниками серед мереж виявились "Обухівміськвторресурси", чиїми послугами користуються "Сільпо", METRO, McDonald’s та "Нова Пошта". Також серед підрядників компанії називали "Еко-сток", "Тарсервіс", "Вторресурси Схід" та інші.
ЕП поцікавилася у "Обухівмісьвторресурси", яким чином можна переробити пакування з-під їжі з McDonalds, адже воно почасти забруднене побутовими відходами, наприклад – жиром. На підприємстві пояснили, що залишки на такому пакуванні мінімальні, що все ж дозволяє його переробляти. У разі сильних забруднень сировину утилізують.
Більшість компаній певним чином контролюють шлях вторинної сировини до потрапляння на завод. У METRO, наприклад, процес підтверджується документально на кожному етапі, а сортування контролюють шляхом отримання відео за запитом.
Прощавай, пакете з пакетами? Що зміниться після заборони пластикових пакунків
У "Сільпо" та WOG покладаються на контракти з підрядниками, де зафіксована відповідальність другої сторони за подальше поводження з вторинною сировиною. "Нова пошта" отримує звіти за обсягами вторсировини та коштами у розрізі міст і відділень.
Як пояснив ЕП один із підрядників, завдяки попередньому сортуванню на переробку потрапляє до 95% вторсировини. Для порівняння, з невідсортованих відходів до переробки доходить лише до 20%.
Зрештою, відсортована на підвиди та спресована у тюки вторсировина може бути спрямована далі на спеціалізовані сміттєпереробні заводи.
Щодо батарейок, то з боксів "Батарейки, здавайтеся!" вони доставляються на склад підрядника – ТОВ "Екологічні інвестиції".
Щойно збирається 20 тонн батарейок, їх відправляють на переробку до заводу в Румунії. Там їх сортують за типами, після чого або переробляють на цьому ж заводі, або відправляють далі на інші спеціалізовані заводи.
Яка вторинна сировина отримує друге життя
Згідно з дослідженням PwC, в Україні діють 17 підприємств із переробки макулатури, 39 – полімерів, 19 – ПЕТФ-сировини (пластикових пляшок), 16 – склобою.
Серед фабрик, яким посередники продають досортовану сировину, можна виокремити найбільші.
Наприклад, переробкою макулатури займаються "Папір Мал", Зміївська картонна фабрика, Київський картонно-паперовий комбінат, Понінківська картонно-паперова фабрика, Житомирський картонний комбінат.
Саме тут картонні пакування та газети перетворюються на гофрокартон, паперові рушники тощо.
Зокрема, лише "Папір Мал" та Зміївська факбрика беруться за переробку стаканчиків з-під напоїв та TetraPak. Для переробки їх спершу розм’якшують у воді, а потім подрібнюють у гігантських гідророзбивачах, що дозволяє відділити паперову пульпу від шару поліетилену.
Склобій переважно прямує до Гостомельського склозаводу, де знову стане скляною тарою.
Пластикові пакування та поліетилен на підприємствах "Біосфери" або "Ековторми" можуть стати гранулами, з яких знову створять пакети. А з переробленого пластику отримують дрібні частинки, які використовують у різноманітних сферах від будівництва до агросектору.
Упаковка – ресурс, а не сміття. Що таке розширена відповідальність виробника
Брухт алюмінієвих пляшок після попередньої підготовки, зокрема, дроблення, переплавлюють. За цей процес беруться заводи на кшталт Броварського алюмінієвого заводу.
Батарейки з боксів "Батарейки, здавайтеся!" відправляють на переробку до заводів у Європі, а саме – GreenWEEE у Румунії. Там їх сортують за 8 типами, після чого найбільш популярні алкалінові та сольові батарейки переробляються прямо "на місці".
Інші, наприклад, літієві, спрямовують далі до заводу Accurec у Німеччині, ртутні та акумулятори – до румунських Greenlamp Reciclare SA та Monbat recycling SRL відповідно.
Як пояснила ЕП співзасновниця проєкту Любов Колосовська, будувати завод з переробки в Україні зараз економічно недоцільно, тому що в Україні збирається надто мало батарейок з оплаченою вартістю переробки – більшу частину року такий би завод простоював.
Шалені прибутки чи шалені збитки
Хоча рітейлерам і сплачують за їхню вторсировину, стверджувати, що переробка – справа прибуткова, не можна. Передусім, для мереж це інвестиції у мережу та навчання персоналу, проте обсяги компанії розкривають неохоче.
Наприклад, інвестиції WOG у проєкт з сортування сміття становили 5 млн грн, а McDonald’s – 10 млн грн.
Для підрядників та заводів збір та переробка є переважно збитковими, зокрема, через малі обсяги сировини та низький ступінь відсортованості. Не дивно, що заводи імпортують вторсировину, аби достатньо завантажувати свої підприємства.
Україна імпортує відходи з інших країн на мільярди. Чому так та як у нас працює бізнес з переробки сміття?
Водночас, попереднє сортування сміття населенням, принаймні, на сухі відходи та органіку, значно здешевлює процес для підприємств. Та ця потреба вкотре стикається з відсутністю належної інфраструктури, шлях до якої роками обговорюється у стінах Верховної ради.
Зокрема, на розгляд у другому читанні очікує законопроєкт "Про управління відходами". Як пояснював ЕП міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, це – рамковий документ, в якому узгоджуються базові принципи роботи розширеної відповідальності виробника, залучення до процесу органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів.
Принцип розширеної відповідальності виробника передбачає, що організовує та фінансує роздільний збір та подальшу переробку пакування своєї продукції безпосередньо виробник товарів, з яких формується сміттєва база.
Муніципальний збір пропонують запровадити лише для окремих категорій на кшталт медичних (шприци, медичні маски) та інших небезпечних відходів (цілих ртутних термометрів, люмінесцентних ламп).
Частково за таким принципом працює проєкт "Батарейки, здавайтеся!", коли виробник теж фінансує подальшу переробку своєї продукції.
Як це працює? Спочатку для рітейлерів створюється прогноз, скільки мережа збере батарейок на рік. За прогнозом оцінюється частка зібраних батарейок відносно проданих у цій мережі та вартість утилізації з вивозом. В середньому – це 5%.
Далі мережа веде переговори з компаніями-брендами, які продають батарейки в цій мережі, про те, яку частку бюджету співфінансують вони. Кожен бренд платить за переробку пропорційно своїм продажам у цій мережі.
В той же час, у рітейлерів та брендів батарейок є вибір – або сплачувати за збір та переробку з існуючої націнки та не змінювати цін на батарейки, або як у Європі – закласти у ціну нових батарейок.
Замість висновків
Показники правильної утилізації сміття в Україні надзвичайно низькі.
Як зазначив голова Держекоінспекції Андрій Мальований, 93% сміття потрапляє саме на полігони, і лише 4,5% йде на переробку. Водночас перевантажені полігони шкодять як довкіллю в цілому, так і життю мешканців міст та селищ.
Початок "сміттєвої реформи", а саме – запровадження системи розширеної відповідальності виробника, може стати одним із перших кроків на шляху до зміни цих показників.
Згідно Національної стратегії управління відходами, до 2030 року уряд хоче переробляти 50% відходів. Щоб втілити це у життя, передусім, потрібно зробити сортування доступним для всіх громадян.
Приклад бізнесу спростовує думки про те, що населення нібито "не готове", а також про те, що сортування не запрацює. Адже за прозорої організації вивезення та переробки сміття люди розумітимуть, що їхній внесок не опиниться на спільному полігоні, а матиме вплив тут і зараз.
Фото на головній ua.depositphotos.com