В Україні великий запит на газонокосарки, які сапери використовують під час розмінування. Що перешкоджає розробникам вивести їх на ринок?
19 липня 2024 року відбувся фінальний етап хакатону «Безпечне поле» від Київської школи економіки та Мінекономіки України. На ньому чотири команди розробників презентували свої винаходи, над якими працювали останні кілька місяців, — газонокосарки, здатні витримати удар протипіхотних мін. Ці засоби мають допомагати саперам розміновувати поля, адже висока трава заважає їм робити це якісно і безпечно.
Як із завданням хакатону впоралися учасники, що буде далі з найперспективнішими косарками та чому успішне завершення хакатону для розробників не є гарантією успішного виходу на ринок — читайте в репортажі AIN.UA.
Учасники хакатону. Фото AIN.UAЧому саме косарки
Хакатон носить назву «Безпечне поле», адже на меті — знайти рішення очистки поля від рослинності перед розмінуванням. Один з учасників проєкту, Віктор Губчак з команди «Сапер Буковини», зазначає, що косарка не розміновує, але сприяє безпечній роботі саперів.
«Першочергово потрібно скосити траву для того, щоб міг проходити сапер і більш вільно себе почувати під час роботи. Косарка — це радше розхідний матеріал», — розповідає розробник.
Заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний пояснює, що косарки сприяють і швидкості розмінування. За його словами, чим простіше працювати саперу, тим менше доводиться зрізати трави і працювати під палючим сонцем. Він швидше виконуватиме свою роботу і, відповідно, швидше зможе перейти на наступну заміновану ділянку. За даними платформи Demine Ukraine, на сьогодні понад 144 тисяч кв.м в Україні зазнали впливу бойових дій, а отже, можуть бути потенційно замінованими територіями.
Що хакатон дає учасникам
За умовами хакатону, на першому етапі учасники демонстрували свою ідею або прототип косарки перед журі. Презентація відбулася 25 травня 2024 року — тоді свої вироби показали 9 учасників. Експерти оцінювали ідеї учасників, давали поради щодо вдосконалення або виправлення недоліків. Команди з найперспективнішими ідеями отримали гранти розміром 20 000 грн.
Другий — фінальний — етап відбувався на полігоні просто неба 19 липня 2024 року. Команди після двох місяців доопрацювання своїх розробок мали показати їхню роботу. На захід приїхали чотири команди з шести — «Сапер Буковини», eFarm, DROPLА, ZMII v 1.2. Дві команди не змогли потрапити на поле через проблеми з логістикою. Втім, їх залучатимуть до майбутніх проєктів, каже PR Lead Київської школи економіки Станіслав Шибанов.
Перед початком демонстрації учасники повідомили присутнім основні характеристики своєї розробки і що саме змінили після першого етапу хакатону. Далі вони запустили косарки в поле: кожному виокремили невелику ділянку, що поросла травою.
Косарки оцінювали учасники журі:
- начальник управління протимінної діяльності — заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Олег Шуварський;
- начальник відділу моніторингу та обліку інформації з протимінної діяльності Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України Євген Григоренко;
- керівник Державного центру гуманітарного розмінування і представник «Укроборонсервіс« Ігор Федірко;
- заступниця начальника Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ) Ольга Дробот.
«Сапер Буковини»
Віктор Губчак приїхав із села Топорівці Чернівецької області. Ідея його команди — садова косарка, що працює в комплексі з трактором на дистанційному керуванні. Саму косарку, за словами розробника, використовують фермери по всій Україні вже понад 15 років. Віктор зізнається: систему дистанційного керування ще не розробили, але вже працюють над цим, тож під час польових випробувань чоловік самостійно керував трактором із косаркою.
Косарка і трактор. Фото AIN.UAЩо відрізняє косарку «Сапер Буковини» від конкурентів? «Ціна», — відповідає учасник команди. І додає:
«Загальна вартість нашої косарки, трактора й системи дистанційного керування в комплексі буде все одно дешевша, ніж готові рішення на ринку роботизованих комплексів. Вартість косарки — $1000. Трактор можна використовувати абсолютно будь-який. Його може надавати фермер або ми будемо закуповувати самі. Вартість трактора — від $3000. У нас ще немає встановленої системи дистанційного керування, ми працюємо над цим, але розраховуємо на $3000 максимум — з усіма запчастинами і роботою. Звʼязок забезпечуватиме Starlink, аби можна було керувати на відстані без втрати сигналу».
Під час демонстрації Віктор без проблем проїхався своєю ділянкою і скосив траву.
Віктор скосив траву, але не дистанційно. Фото AIN.UAІгор Федірко порівняв ідею «Сапера Буковини» з дроном Mavic, який використовують для скиду боєприпасів, бо це — за його словами — «дешево і сердито». Він відзначив продуктивність виробу і звернув увагу на його відносно низьку ціну. Олег Шуварський звернув увагу на те, що в такому вигляді засіб не підходить для гуманітарного розмінування, адже водій, що перебуває всередині трактора і їде попереду косарки по заміновному полю, може підірватись на найменшому боєприпасі. Тому він порадив зробити комплекс безпечним для людини.
«Задум – п’ять, «домашка» — два», — прокоментував Шуварський.
Команда працює над дистанційним керуванням. Фото AIN.UAОкрім косарки з трактором, команда працює над розробкою робота-сапера. За словами Віктора, це дистанційно керована машина, що здатна виявляти міни. Розробники встановлять на роботі металошукачі та камери з ШІ для розпізнавання вибухонебезпечних предметів на поверхні землі. І зараз команда вивчає технологію виявлення мін за допомогою тепловізора. Над цим винаходом «Сапер Буковини» працює протягом двох років.
Efarm pro
З 2016 року компанія працює в галузі сільського господарства, де якісно й кількісно оцінює врожай за допомогою сучасних технологій. У перший місяць після початку повномасштабного вторгнення компанія вирішила пристосувати свої продукти до нових реалій.
«Ми робили навігаційні рішення. Інтегрували автопілот і побачили, що автоматизація — це те, що зберігатиме людське життя», — розповідає про роботу Efarm pro засновник компанії Олександр Приходченко.
Газонокосарка від команди Efarm Pro. Фото AIN.UAУ машину, яку презентувала команда, вбудована система навігації, що картографує оброблену територію. Виріб працює на авіаційному бензиновому моторі і керується дистанційно. 14-літрового баку вистачає на 6 годин роботи. Косарка витримує протипіхотні міни всіх типів і водночас занадто легка для того, щоб підірватися на протитанковій. Олександр розповів, як бачить процес розмінування за її допомогою:
«Спочатку проїжджає ця машина і знімає протипіхотні міни. Потім йде людина — без неї все ж ніяк. Що б не показували суперрозвинені технології, людину не можна прибрати з процесу розмінування. Вона сканує поле, дивиться на наявність інших вибухових речовин і знімає протитанкові міни. Перед нами не стояла задача детонувати протитанкові міни».
Олександр розповідає, що команда планує зробити машину максимально зносостійкою за допомогою швидкозмінних елементів. Наприклад, ножі, які використовуються в косарці, в 10 разів дешевші за імпортні. Сукупна вартість машини — $27500. За словами розробника, це втричі дешевше, ніж іноземний аналог, який використовується саперними підрозділами.
«Ми хочемо, щоб їх купляли не тільки сапери, а й комунальні установи на деокупованих територіях. Бо це величезні ризики: узбіччя доріг, ліси, залізничні ділянки. Багато територій, куди ще не скоро дійдуть [сапери], але там є розтяжки і протипіхотні міни».
Після першого етапу хакатону команда замінила гідравлічне мастило, а також поміняли гідромотор на більш потужний. І додали елемент картографії.
Під час демонстрації косарка кілька разів зупинялася. Олександр пояснив, що в машини бракувало потужності пройти шлях. Але команда замінила мастило, і косарка завершила випробування. Чоловік зауважив, що ще напередодні випробувань у полі машина нормально працювала і скошувала навіть двометрову рослинність.
Косаркою можна керувати дистанційно. Фото AIN.UAЗа cловами Олександра, потужності підприємства дозволяють виготовляти до 15 машин на місяць. Але косарка, яку вони представляли на хакатоні, серед них є першою, яка виїхала в поле. І тому потрібен час — приблизно місяць — для кращого тестування в польових умовах.
Машині бракувало потужностей, але після заміни мастила робота відновилася. Фото AIN.UAОлег Шуварський високо оцінив роботизовану систему, але мав зауваження до виробу саме як до газонокосарки для гуманітарного розмінування. Експерт дав кілька порад розробникам:
- збільшити потужності та робочий орган;
- поставити датчики для виявлення мін попереду, для того щоб машина вчасно зупинялася перед ними і сигналізувала про небезпеку оператора;
- поставити мачту з прапорцем, щоб оператор здалеку бачив місцеперебування машини в полі;
- прикріпити на мачту камеру для того, щоб оператор бачив ситуацію на полі.
Ольга Дробот порадила попрацювати над ножами, а саме — збільшити потужність робочого органа.
DROPLA
Учасник команди DROPLA Владислав розповів, що їхня косарка розрахована тільки на протипіхотні міни. Що стосується протитанкових, то, за словами чоловіка, їх виявляють і відзначають на полі розвідники, тому косарі можуть об’їжджати їх. Машина DROPLA працює на дизельному пальному, заряду акумулятора вистачає на чотири години роботи.
Газонокосарка DROPLA. Фото AIN.UAЗа словами Владислава, усі елементи їхньої косарки — змінні. Робочий орган коштує 8 тисяч гривень — саме він і може пошкодитися під час наїзду на протипіхотну міну. Сукупна вартість машини — $8000, але вона знизиться до $5000, якщо компанії вдасться запустити масове виробництво.
Під час демонстрації роботи DROPLA виникали певні труднощі — на деяких ділянках машина пропускала траву, не скошуючи її, хоча агрегат обладнаний дисковими ножами, рівень яких можна піднімати під час керування. Це рішення дозволяє регулювати висоту покосу.
Ножі косарки. Фото AIN.UAТакож косарка періодично глохла. Пізніше Владислав пояснив, чому трапилися проблеми на полі. Виявилося, що команда вже показувала роботу саме цієї машини експертам в Центрі сертифікації — тоді косарка в’їхала в дерево, бо не працювала камера.
«Власне, це і є причиною сьогоднішньої поломки. Ми полагодили машину і випробували її знову. Але наші польові умови були не на стільки важкі, як тут. Потрібно замінити редуктори».
Під час випробувань у моделі DROPLA виникали труднощі. Фото AIN.UAВиріб прокоментували члени журі хакатону. Євген Григоренко відзначив переваги косарки — це низька вартість і простота керування. На думку Олега Шуварського, і база, і колеса косарки потребують захисту. Робочий орган радить доопрацювати і збільшити потужності. У відповідь на коментарі експертів команда розповіла, що в них вже є версія зі збільшеними потужностями, яка працює на електриці і є більш стабільною.
ZMII v1.2
СЕО Rovertech і розробник ZMII v1.2 Борис Дрожак розповідає, що його косарка є стійкою не лише до протипіхотних, а й до протитанкових мін. Першочерговою задачею для цієї малогабаритної розмінувальної машини було знищення мін під час контрнаступу, щоб наші військові могли безпечно проходити полями. Під час роботи над проєктом команда консультувалася з представниками батальйону розмінування 710 бригади.
«У тій комплектації, яку ми зробили, машина настільки живуча і дешева, що дає конкуренцію великим машинам для гуманітарного розмінування».
На думку Бориса, габарити машини є перевагою, адже розмінувальникам доводиться витрачати менше палива, мастила і фільтрів, а також маленька косарка дає менше запиленості. Окремо зауважив, що великі машини часто перегортають і закопують міни. Зі ZMII v1.2 такого не спостерігають.
«У найкращому сценарії він може пережити наїзд на дві протитанкові міни. У найгіршому — може вилетіти вал у робочому органі. Це може коштувати 21 000 грн».
Косарка без проблем пройшла випробування на полі. Журі поділилося думками щодо цієї розробки. Олег Шуварський звернув увагу на порівняно низьку ціну — $13800. Але порадив, як і іншим учасникам хакатону, поставити мачту з прапорцем для того, щоб дрон було здалеку видно в полі. Також експерт радить встановити камеру для огляду ситуації на полі.
Задоволеним якістю виробу залишився й Ігор Федірко, водночас звернув увагу на потенційну конструктивну проблему: на вал намотується велика кількість рослинності. Ольга Дробот запросила ZMII v1.2 на сертифікацію.
Що далі?
Аби засіб для розмінування вийшов на поле, він має пройти процедуру сертифікування в Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ), каже заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Сертифікація засобів розмінування є експериментальним проєктом, який увійшов до Плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік. Безкаравайний каже, що до минулого року такого підходу взагалі не існувало в Україні. Процедуру сертифікації Міністерство економіки розробило разом із Генштабом, Міноборони, ЗСУ і ДНДІ: аналізували міжнародні зразки, адаптували під українські реалії.
«Якщо ми хочемо, щоб засіб для розмінування робив певний процес з гарантією на якість і безпечність, то він повинен мати сертифікаційні документи», — каже заступник міністра економіки.
Зазвичай на заміноване поле засіб розмінування потрапляє через операторів протимінної діяльності, що мають дозвіл на розмінування механічними засобами. За словами Ігоря Безкаравайного, ними може стати будь-яка компанія — благодійний фонд, урядова чи не урядова, прибуткова чи неприбуткова організація, — що виконала припис для сертифікації. Інакше кажучи, оператори протимінної діяльності теж мають отримати дозвіл на свою роботу в Центрах сертифікації, які сьогодні діють в трьох містах України: Києві, куди центр релокували з Харкова, Чернігові та Кам’янці-Подільському. І скоро відкриються ще у двох.
Ігор Безкараваний каже, що сьогодні в Україні діють 43 оператори протимінної діяльності, і з їхнього боку буде високий попит на засіб для розмінування, якщо продукт виконує задачу дешево, швидко і надійно. І тут починаються ринкові відносини.
«У великого досвідченого оператора, який працює давно по всьому світу і має ресурси, є подібні системи для косіння трави, але вони надзвичайно дорогі. І якщо цей механізм виходить з ладу — а він виходить з ладу, якщо зустрічається з протитанковою чи потужною протипіхотною міною, — то для них це дуже неприємно, адже машина може коштувати від $60 000 до $150 000. Це збитки», — каже заступник міністра економіки.
Кажучи про косарки, представлені на хакатоні, Безкаравайний зауважує, що вони коштують умовні $10 000, але виконують ті ж самі функції, що і машини за $150 000.
Якою є ситуація на ринку операторів розмінування
За словами Ігоря Безкаравайного, зараз в Україні є понад 80 машин механізованого розмінування. Заступник міністра каже, що такої великої кількості машин немає в жодної країни світу. Але Україні в стані війни треба більше. Він пояснив, що коли українські військові відкидають російську армію, формується наступна лінія фронту. На звільнених ділянках є не тільки залишки війни у вигляді нерозірваних снарядів і мін, а й фортифікації, інженерні споруди і щільно замінована земля. За 20 км від фронту гуманітарне розмінування не проводять взагалі. І кожна звільнена ділянка фронту — це виклик для саперів.
«Якщо ми зробимо так, що росіяни просто підуть із території України, це буде одна велика проблема. А якщо вони будуть відступати повільно і кожен раз за собою робити ще одну лінію фортифікацій, то це буде багато величезних проблем».
Що перешкоджає сертифікації
Штат ДНДІ зараз скорочують впʼятеро, повідомили нам у пресслужбі Міністерства економіки України. Там посилаються на дані самого Інституту і зазначають, що це єдине підприємство на даний час, яке має спроможності та кваліфікаційний персонал для обов’язкової сертифікації засобів та обладнання розмінування. Така ситуація може створити ризики невиконання завдання зі здійснення обов’язкової сертифікації механізованих засобів розмінування. Про це попереджає Міністерство економіки.
Редакція AIN.UA намагається з’ясувати причини скорочень.
«Процес сертифікації може затягуватися, оскільки кількість зразків зростає, а спроможність установи, яка має сертифікувати, знизилася. А в іншому — нічого не зупинить ідею, час якої настав, — каже Безкаравайний, і додає: — раніше в ДНДІ могли опрацьовувати п’ять заявок одночасно, а зараз спроможності дозволяють вести один продукт протягом місяця».
Швидкість в опрацюванні заявок важлива. За словами чиновника, коли на вулиці сніг, мороз і промерзає понад 8 сантиметрів ґрунту, гуманітарне розмінування не проводять. Це означає, що деякі зразки можуть не встигнути пройти сертифікацію і вийти на поля до початку зими.
Водночас, згідно з Національною стратегією протимінної діяльності 2033, вже у 2025 році Україна має збільшити кількість сертифікованих засобів гуманітарного розмінування на 10%, і на 5% — у 2026 році.
Ми уточнили в Мінекономіки поточні темпи сертифікації: з березня по середину липня 2024 року до науково-дослідницького інституту надійшло 14 заявок на проведення сертифікації, а видано вісім сертифікатів.