Курс на покращення відносин із РФ зустрічає опір у грузинському суспільстві. Перемогти у такій ситуації грузинська влада може лише завдяки залякуваннюТбілісі йде ва-банк: грузинська влада робить ставку на Трампа та готується до конфліктів
Отримати конституційну більшість, щоб нарешті остаточно розібратися із опозицією. Саме так грузинська влада анонсувала свої завдання на парламентські вибори, що пройдуть 26 жовтня.
У керівній партії "Грузинська мрія" переконані – політична блокада, яку розпочав проти грузинської влади Захід, вже незабаром завершиться. Достатньо лише виграти вибори та дочекатися перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа.
А це означає, що у "Грузинській мрії" взятий курс на перемогу за будь-яку ціну та без оглядки на критику Заходу.
І перші докази цього курсу – старт викликів на допити грузинських добровольців, що воювали в Україні. Їм інкримінують участь у підготовці замаху на почесного голову "Грузинської мрії" та де-факто найвпливовішу людину країни Бідзіну Іванішвілі.
Реклама:
Перемога за будь-яку ціну
"Нам потрібна переконлива перемога, здобуття конституційної більшості, щоб остаточно зупинити агентуру, радикалізм, поляризацію та ліберальний фашизм у Грузії", – таку заяву 17 липня на відкритті нового офісу "Грузинської мрії" зробив її почесний голова Бідзіна Іванішвілі.
Варто уточнити, Іванішвілі є досить непублічним політиком, а тому дуже рідко бере участь у публічних заходах. Його публічні виступи як правило стають поворотними, коли Іванішвілі оголошує про ключові зміни у країні.
Так було 30 квітня, коли, виступивши на мітингу в підтримку скандального законопроєкту про "іноагентів", Іванішвілі де-факто оголосив про готовість піти на розрив із Заходом.
Так само зараз, давши старт передвиборчій кампанії, Іванішвілі одночасно анонсував ключові тези, із якими "Грузинська мрія" піде на вибори, а разом із тим – озвучив стратегію майбутніх відносин із Заходом.
Ключова теза – перемога Дональда Трампа має покласти край війни, а одночасно – і тиску на Грузію.
"На жаль, конкретні сили досі не перестають думати про другий фронт. Саме задля цього на Грузію вже кілька років чиниться безпрецедентний тиск, який особливо посилився з початком війни в Україні. Глобальна партія війни має значний вплив на сьогоднішню американську та європейську бюрократію. І це створює у грузинському суспільстві уявлення про те, що Грузія має конфлікт зі Сполученими Штатами та Європейським Союзом", – переконує Іванішвілі.
І відразу додає – перемога Трампа має покласти край такому тиску.
"Якщо республіканці виграють президентські вибори у США, війна може закінчитися навіть у січні. Тому головне для Грузії – протриматись цей короткий термін. Щойно війна в Україні буде завершена, всі непорозуміння зі США та Європою одразу відійдуть у минуле. І тоді Грузія стане зовсім іншим предметом інтересу для світових політичних гравців", – саме так виглядає ключова ставка грузинської влади.
Які практичні наслідки матиме така стратегія?
Тут варто нагадати, що прийняття грузинською владою відверто проросійського закону "Про прозорість іноземного впливу" (також відомого як закон про "іноагентів") вже призвело до перегляду США та Євросоюзом відносин із Тбілісі.
Втім, прийняті західними країнами кроки поки не виглядають остаточним розривом (і на цьому намагаються грати у "Грузинській мрії"). Заборона на в'їзд до США окремим посадовцям, заморозка військової співпраці та фінансової допомоги – ось поки всі кроки Заходу в бік Грузії.
Частково така обережність пов’язана із тим, що скандальний закон ще не почав діяти, а відповідно – остаточна реакція залежатиме від міри його впровадження. А разом із тим, наближення парламентських виборів також підштовхує Захід до стриманості.
Скоріш за все, питання перегляду відносин із Грузією буде всерйоз піднято вже після парламентських виборів – і серед іншого враховуватиме й чесність та конкурентність цих виборів.
Така обережність давала "Грузинській мрії" шанс хоча би частково врятувати відносини із Заходом.
Провести вибори принаймні не гірше, аніж попередні, не особливо педалювати покарання "агентів іноземного впливу", провести амністію ув’язнених за участь у політичних мітингах, можливо навіть – амністувати експрезидента Міхеїла Саакашвілі – і тим самим уникнути посилання західних санкцій.
Саме в цьому контексті сприймалася анонсована грузинською владою масштабна амністія, нещодано прийнята грузинським парламентом у першому читанні – вона могла би стати частиною плану з відновлення відносин із Заходом.
Однак нинішня промова Іванішвілі не дає підстав для сумнівів: взято курс на перемогу за будь-яку ціну, і оглядатися на критику Заходу у Тбілісі не будуть. Однаково потім ці відносини доведеться з нуля відбудовувати із новим президентом США (як сподіваються у грузинській владі – ним стане саме Дональд Трамп).
І наслідки цієї промови не змусили себе довго чекати.
Війна проти добровольців
"Мені повідомили, що рік тому розпочалося розслідування у справі про державний переворот, ставили питання на цю тему. Запитували, коли я поїхав і коли повернувся з України. Ставили загальні питання", – розповідає активіст "Антиокупаційного руху" та учасник бойових дій в Україні Лаша Чигладзи.
Протягом останніх днів стало відомо, що Служба державної безпеки (СДБ) Грузії викликала на допит щонайменше десять добровольців, що воювали в Україні.
Причому, якщо декого викликають на допити як свідків, то декого – напряму як підозрюваних.
Варто відзначити, що справа, розслідування якої було активізовано останніми дням, не є новою.
У вересні минулого року СДБ оголосила про розкриття спроби державного перевороту, здійснити який хотіли "певні групи осіб", які діють як у Грузії, так і за її межами. Зокрема, мова йшла про заступника голови військової розвідки України Георгія Лордкіпанідзе, колишнього охоронця Саакашвілі Михайла Батуріна та командира "Грузинського легіону" Мамуку Мамулашвілі.
Тоді ці звинувачення не мали продовження і сприймалися скоріше як частина піар-кампанії нинішньої грузинської влади.
Однак тепер, коли ця справа різко актуалізувалася, вона виглядає геть інакше.
"Це – замовлення Кремля, яке виконує Бідзіна Іванішвілі. Уряд у цьому разі – лише виконавець. Коли Росія почала порушувати кримінальні справи проти наших бійців, це було для нас сигналом, що уряд Грузії потенційно також може розпочати розслідування та кримінальне переслідування", – коментує ці виклики командир "Грузинського легіону" Мамука Мамулашвілі.
Він згадує про відкриття кримінальних справ Росією проти грузинських добровольців. Попри те, що наразі складно уявити екстрадицію громадян Грузії до РФ, така можливість, цілком ймовірно, може унеможливити приїзд грузинських добровольців на батьківщину у найближчи місяці, тобто – до завершення виборів.
Але є ще один аргумент, який дозволяє припустити, що грузинска влада налаштована дуже серйозно.
За словами Міхеїла Рамішвілі, адвоката грузинського добровольця Гели Кахабришвілі, СДБ Грузії розслідує справу про можливий теракт проти Бідзіни Іванішвілі.
Грузинська влада вкрай рідко вплутує свого лідера у політичні протистояння. Очевидно, що такий крок став можливим лише зі згоди самого Іванішвілі, а відповідно – у цій справі грузинська влада налаштована дуже серйозно.
Майбутні парламентські вибори можуть стати дуже непростим випробуванням для Грузії.
****
Керівна партія вже демонструє, що готова перемагати за будь-яку ціну, а одночасно – вже зараз готується знешкодити тих, хто може чинити силовий опір її планам.
Додаткового напруження цьому дають сигнали з Росії.
Зокрема, заступник голови Ради Федерації РФ Андрєй Клімов вже оголосив, що Росія готова допомогти "Грузинській мрії" зберегти владу, звичайно - у разі звернення Тбілісі з таким проханням до Москви.
На перший погляд така заява однозначно б'є по самій грузинській владі.
Проте одночасно вона стає елементом стратегії залякування – "Грузинська мрія" демонструє, що не збирається втрачати владу, і за сприяння своїх друзів з Москви готова йти до кінця.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"