Два історичні дні 1991 року у Біловезькій пущі: міфи і реальність
Лідери трьох республік були впевнені, що альтернативи ліквідації СРСР на той час вже не було8 грудня 1991 року президент Росії Борис Єльцин, глава України Леонід Кравчук і спікер білоруського парламенту Станіслав Шушкевич підписали Біловезьку угоду. Так вони припинили існування Радянського Союзу та створили Співдружність Незалежних Держав.
Історичну угоду підписали неподалік кордону із Польщею, у Брестській області, у резиденції Віскулі.
За 25 років, що минули, навколо тієї історичної події з'явилося багато міфів.
ВВС Україна зібрала їх, а також цікаві подробиці, вивчаючи розповіді очевидців, які опубліковані у ЗМІ та книгах.
"Угоду про ліквідацію СРСР ніхто не планував"
Такої думки дотримуються не лише експерти та історики, але й деякі учасники подій у Біловезькій пущі.
Тодішній голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич в інтерв'ю інтернет-виданню "Салідарнасць" розповів, що насправді із Борисом Єльциним він, а також голова уряду В'ячеслав Кебіч планували обговорити умови постачання нафти і газу за пільговими цінами, оскільки економіка Білорусі перебувала у вкрай складному становищі. І що президента України Леоніда Кравчука запросили, аби не досягати таких домовленостей за спиною України і за її рахунок.
Станіслав Шушкевич також каже, що Борису Єльцину обіцяли гарний відпочинок і передусім полювання.
Як твердить колишній керівник білоруського парламенту, Борис Єльцин і члени його делегації не привезли з собою ніяких письмових пропозицій до угоди про ліквідацію СРСР, що може бути одним з доказів того, що Росія підписання такого документа не планувала.
"Ми зібралися у перший вечір, перед вечерею, (7 грудня. - Ред.), почали говорити про постачання нафти і газу. Але все зводилося до того, що треба просити Горбачова - він же президент СРСР. Але виходила нісенітниця, оскільки на той час Горбачов вже Союзом не керував", - розповів екс-голова білоруського парламенту.
Громадяни України були противниками нових утворень в межах СРСРЕкс-президент України Леонід Кравчук наполягає на тому, що їхав до Білорусі з єдиною метою - говорити про майбутнє СРСР і що про тему нафти і газу нічого не знав.
За його словами, на той час було зрозуміло, що Ново-Огарьовський процес, започаткований Горбачовим задля підготовки нового Союзного договору, зайшов у глухий кут. Обговорювалися різні варіанти майбутнього СРСР - створення федерації, конфедерації чи іншого утворення.
Історики кажуть, що у Кравчука були міцні позиції: відбувся всенародний референдум про незалежність, він склав присягу президента, Верховна Рада України ухвалила "Послання до парламентів і народів усіх країн", у якому заявила, що "договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим".
- Дивіться також інтерв'ю Леоніда Кравчука:"Біловезькі угоди досі належно не оцінені"
Отже, обговорюючи господарські питання, лідери перейшли до теми майбутнього республік.
Так народилася ідея утворення Співдружності незалежних держав - СНД.
"І ось Бурбуліс (Геннадій Бурбуліс - державний секретар Росії. - Ред.) каже: слухайте, а що як написати таку фразу: СРСР як геополітична реальність і суб'єкт міжнародного права припиняє своє існування. Я сказав, що під цим підпишуся. Кравчук теж сказав, і Єльцин, і тоді ми зрозуміли, що ця фраза є основоположною", - розповідав Станіслав Шушкевич.
За його словами, після цього експертам доручили за ніч підготувати угоду про створення СНД.
"Не було друкарської машинки"
Ще одним можливим підтвердженням того, що у Віскулях планувалася лише неформальна зустріч учасники переговорів називають те, що за протоколом не передбачили друкарку та технічні засоби для підготовки документів. Друкарську машинку і друкарку знайшли у сусідньому селі Каменка.
"Я не лукавлю, коли кажу, що заздалегідь нічого не готувалося. Ну судіть самі: на наступний день, 8 грудня, виявилося, що немає навіть ксероксів, щоб скопіювати папери. І варіанти угоди розмножувалися через факсимільний аппарат", - розповідав колишній радник Бориса Єльцина Сергій Шахрай, який у 1991-му також входив до російської делегації, в інтерв'ю російському виданню "MK.ru".
"З алкоголем, в лазні і на полюванні"
Критики підписання Біловезьких угод і досі продовжують твердити, що переговори супроводжувалися великою кількістю спиртних напоїв, відпочинком у лазні і полюванням.
До певної міри це так, кажуть Леонід Кравчук і Станіслав Шукшевич, але масштаби перебільшені.
Останній пояснює, що на той час саме так організовувалися неформальні зустрічі лідерів країн. За словами Станіслава Шушкевича, за побутову сторону зустрічі відповідав керівник уряду Білорусі В'ячеслав Кебіч. Він забезпечив прийняття делегацій на найвищому рівні. Наїдків і напоїв було багато, але, запевняє пан Шушкевич, пити не було часу.
"Була лазня, так. Журналісти-любителі сенсацій писали, що там була безпросвітна п'янка, але так по-різному її описували, що, зрештою, всі зрозуміли, що нічого такого не було. Від норм і правил ніяких відхилень не було", - розповів Станіслав Шушкевич виданню "Салідарнасць".
"Повірте, добрих запальних тостів з нагоди дружньої спільної роботи було куди більше, ніж вихилених чарок. Їх тільки підносили і, злегка пригубивши знамениту "Біловезьку", ставили на місце", - переконував повноважний представник України в Російській Федерації Володимир Крижанівський в інтерв'ю газеті "Хрещатик".
Станіслав Шушкевич розповідає про інші деталі двох днів у Віскулах: окрім походу до лазні, були запрошені професійні масажисти.
"Взагалі зауважу, що спільний похід у лазню на той час був для керівників звичайною практикою", - сказав Станіслав Шушкевич.
На полювання пішли лише Леонід Кравчук і прем'єр-міністр України Вітольд Фокін, вже після того, як керівники держав досягли домовленостей про зміст угоди. Колишній голова уряду підстрелив кабана, для Леоніда Кравчука полювання виявилося невдалим.
Через два тижні після підписання Біловезької угоди в Алмати до неї приєдналися інші колишні республіки СРСР. На фото: Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин, Станіслав Шушкевич"Горбачов дізнався про угоду пізніше, ніж Джордж Буш"
Це не зовсім так. Насправді вони дізналися приблизно одночасно, кажуть учасники переговорів.
Вони домовилися, що президенту СРСР телефонуватиме Станіслав Шушкевич, а Джорджу Бушу - Борис Єльцин.
Однак із Горбачовим Шушкевича довго з'єднували через спецзв'язок, до Буша додзвонилися швидше.
"Поки Горбачову доповідали про мій дзвінок, решта вирішили, що я вже з Михайлом Сергійовичем розмовляю, і зателефонували Бушу. Тому коли я тільки почав розмову з Горбачовим, то вже чув, що в іншому кутку Єльцин спілкується із американським президентом. Горбачов повчальним тоном, ніби ми діти і утворили щось несерйозне, сказав: а ви уявляєте собі, як до цього поставиться міжнародна спільнота? Я відповів: уявляю, Борис Миколайович говорить зараз з Бушем, і в мене враження, що йому подобаються новини", - розповідав Станіслав Шушкевич.