Економічне бронювання можуть запустити вже за кілька місяців, говорять джерела. Що про це думають у владних і бізнес-колах
З лютого 2024 року українська влада розробляє механізм економічного бронювання, який, з одного боку, може стабілізувати роботу економіки, з іншого — поповнити бюджет і дозволить підприємствам забронювати фахівців критичних спеціальностей.
Ми поговорили з представниками бізнесу та влади й розповідаємо, що відомо про економічне бронювання, хто вже заброньований за іншими механізмами, чому виникла така необхідність і що буде з ініціативою.
Що відомо про бронювання
Механізм бронювання існує в Україні ще з 2015 року, надаючи тимчасову відстрочку (до шести місяців) від мобілізації ключовим працівникам компанії, яка є критично важливою для забезпечення її функціонування. Тобто держава дозволяє бронювати працівників, які є критично важливими для підтримки економіки країни. Забронювати можливо 50% співробітників, на виробництві оборонно-промислового комплексу можуть бронювати й до 100%. Критично важливими є ті підприємства, які відповідають хоча б трьом критеріям із семи:
- загальна сума сплачених податків і зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн за курсом станом на момент публікації);
- обсяг надходжень валюти, крім кредитів і позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;
- підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;
- підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за IV квартал 2021 року;
- підприємство є резидентом Diia.Сity.
За словами голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитра Наталухи, станом на липень 2024 року кількість заброньованих працівників уже складає близько 600 тисяч. Найбільша частка заброньованих серед критичних підприємств зі сфер енергетики (28%), агропромисловості (15%), медицини (13%), фінансів (12%), а найменше — транспортної галузі, органів влади та IT. За словами виконавчої директорки спілки Diia.City United Наталії Микольської, зараз заброньовано лише 2% спеціалістів технологічного сектора, це близько 4000 спеціалістів від 300 000 з усієї індустрії.
Чому виникла необхідність економічного бронювання, якщо влада вже бронює критичних працівників
Зараз порядок бронювання є радше стратегічною задачею, завдяки якій уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки. Проте держава мала також наповнювати бюджет. Видатки на оборону зростають, і, за інформацією «Економічної правди», уряду необхідно знайти фінансування для ЗСУ на близько ₴500 млрд, які мають витратити на закупівлю озброєння, фінансування зарплат військовим, мобілізацію та формування підрозділів. У свіжому інтерв’ю The Economist командувач Сухопутних сил Олександр Павлюк повідомляв, що ЗСУ планують сформувати десять нових бригад, а це приблизно від 10 до 80 тисяч осіб.
Представник бізнесу в розмові з AIN.UA на умовах анонімності пояснив, що питання економічного бронювання виникло як відповідь на відсутність фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, через що в бюджеті утворилася «діра». «Зараз фінансування дали, але у влади є розуміння, що підтримка може знову призупинитися, тому на цей випадок вже має бути певний механізм», — пояснює представник бізнесу.
Хто зможе отримати бронь і на яких умовах
Дмитро Наталуха пояснює AIN.UA, що на практиці забронювати спеціалістів усіх напрямів складно, бо офіційно встановлені правила для бронювання не працюють у реальних умовах, що робить процедуру неможливою. Поширеними проблемами для бронювання є дефіцитні військово-облікові спеціальності, приписні замість військового квитка або протермінована ВЛК. На думку Наталухи, електронна система бронювання, яку незабаром мають запустити в «Дії», суттєво покращить ситуацію з обігом документів військовозобов’язаних.
Зараз у Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти з економічного бронювання, але на розгляд парламенту винесуть лише один. Який саме — профільний комітет визначить до кінця липня. Основною моделлю економічного бронювання залишається бронювання працівників за 20 тис. грн додаткового військового податку в місяць. Таке бронювання не передбачає прив’язки до заробітної плати та професії. Водночас у претендента на бронювання не має бути податкових боргів.
«20 тисяч — це пропозиція фіксованого збору за бронювання, який компанія має сплачувати кожного місяця за одну заброньовану людину. Але тут постає проблема самозайнятих осіб, галузь ІТ — один із прикладів, — пояснює Дмитро Наталуха, — вони також генерують додану вартість, експортний потенціал і мають значення для економіки», — підкреслює Наталуха.
Дмитро Наталуха, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Фото з Facebook народного депутатаАльтернативний же законопроєкт дозволяє змішану модель бронювання: за умови офіційної зарплати для найманого працівника у розмірі 35 тис. грн та 20 тис. грн військового збору для ФОП. Для бронювання ФОПу потрібно бути зареєстрованою фізичною особою-підприємцем щонайменше за шість місяців до ухвалення закону. Також дохід ФОПа за попередній звітний період, тобто три місяці, має складати не менше ніж 60 тис. грн.
«Я вважаю пріоритетним сам факт запровадження економічного бронювання. Для мене не існує принципової потреби запровадити якусь конкретну модель. Це може бути 20 тисяч збору, бронювання за рівнем зарплати чи змішана модель — головне, щоб у бізнесу була альтернатива для збереження критичних працівників. Ми вислухаємо думки колег, запросимо на обговорення широке коло осіб, включно із військовими. Тоді вже зможемо рекомендувати парламенту ухвалювати певне рішення», — зазначає нардеп.
За що критикують ініціативу
Економічне бронювання критикують за можливість фінансових спекуляцій і через відсутність рівних прав для всіх підприємств. Забронювати співробітників, наприклад, не зможуть маленькі компанії з невеликими зарплатами, але не менш критично важливими працівниками. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук скептично поставився до запровадження в Україні економічного бронювання від мобілізації. Він підкреслив, що підтримає бронювання, тільки якщо буде дотримано справедливість для всіх громадян.
На думку ж Дмитра Наталухи, рішення про економічне бронювання не може бути справедливим для всіх хоча б тому, що українська влада не має повного доступу до всіх військовозобов’язаних і змушена мобілізувати людей серед тих, хто є в офіційних податкових реєстрах.
Наталуха ділиться, що під час підготовки альтернативних законопроєктів Комітет з питань економічного розвитку не міг визначити єдині критерії, які б задовольняли всі сторони, тож вони викладені в різних проєктах законів. Наталуха пояснив, що остаточний вигляд процедури бронювання залежатиме від кінцевої мети: якщо влада хоче отримати більше фінансів, тоді бронювання стосуватиметься бізнесів, що працюють «у білу», однак якщо за мету поставлять необхідність забронювати більше критичних співробітників, механізм матиме інакший вигляд.
Зараз комітет економічного розвитку пропонує модель, де не держава буде бронювати працівників, а кожна компанія має самостійно визначити, який співробітник буде заброньований. «В економічному бронюванні бізнес сам повинен вирішувати доцільність бронювання своїх людей».
«Я хочу, щоб всі зрозуміли: ми не пропонуємо забронювати всіх. У підприємства не може бути 100% критичних працівників, це очевидно. Так само ми не збираємося розмивати повністю мобілізаційний потенціал країни. Бізнес отримує абсолютно прозорі правила бронювання, позбавлені корупційних чинників — це головне. Хтось повністю заповнить квоту, хтось зможе зробити це в менших обсягах, але це питання винятково бізнесу, а не волі держави. Якщо фахівець дійсно є критично важливим, то, думаю, навіть скромний бізнес знайде ресурси для його бронювання», — говорить голова комітету з питань економічного розвитку.
На якому етапі зараз рішення про бронювання
Зараз у комітеті з питань економічного розвитку готуються до розгляду два законопроєкти про економічне бронювання. Надалі їх винесуть на обговорення.
«Економічне бронювання — це про передбачуваність. Будь-яка мобілізація — це тимчасове падіння доходів підприємств. Від цього ми нікуди не дінемось. Втім, без можливості забронювати критичного працівника, бізнес постає між падінням доходів і повною зупинкою. Наша мета, — говорить Дмитро Наталуха, — запобігти масовому закриттю бізнесів. Так ми зробимо їхню роботу хоча б більш-менш передбачуваною, а це і про стабільність наповнення бюджету податками. Не варто забувати, що економічне бронювання також стосується наповнення бюджету. Це гроші, які безпосередньо витрачатимуться на озброєння для наших воїнів. У перспективі ми очікуємо, що це також позитивно вплине на армію і стимулюватиме людей добровільно долучатися до неї».
Представник бізнесу в розмові з AIN.UA на умовах анонімності пояснює, що бізнес підтримує ініціативу влади й очікує, що економічне бронювання буде можливим уже за кілька місяців.
«Зараз держава намагається дослухатися до нас у цьому питанні, а ми, як бізнес, розуміємо, де ми можемо підтримати державу. Зараз державу треба було підтримати у запуску «Резерв+», наступним, в липні, мають запустити «e-бронювання» – і вже тоді держава проголосує за модель економічного бронювання. Ми за те, аби економічне бронювання було додатковим до наявної інфраструктури», — пояснює представник бізнесу.