Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Міст замість незворотності. Спори через Україну в НАТО

14:21:07

  З 9 по 11 липня у Вашингтоні відбудеться ювілейний 75-й саміт НАТО. У ньому Україні знову пообіцяють членство в альянсі, але з новими формулюваннями. За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, саміт буде сфокусований на об'єднанні зусиль союзників щодо зміцнення успіху України у довгостроковій перспективі.   Різні формулювання   Президент України Володимир Зеленський сподівається на два рішення на саміті НАТО – про передачу нових систем ППО та про конкретні кроки назустріч членству України в Альянсі. Щоправда, ніхто не очікує, що Україна отримає запрошення до вступу до НАТО на саміті у Вашингтоні.   На минулорічному саміті у Вільнюсі генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна приєднається до Альянсу без ПДЧ, отримає запрошення, коли на це погодяться союзники та будуть виконані умови.   У квітні Столтенберг заявив Зеленському, що "робота, яку вони зараз проводять, ставить Україну на незворотний шлях до членства в НАТО, і коли настане час, Україна зможе одразу стати членом Альянсу".   12 червня Столтенберг заявив, що очікує від членів Альянсу чітких формулювань щодо членства України на саміті у Вашингтоні.   Він також зазначив, що для запрошення України до НАТО потрібен консенсус усіх країн-членів, але поки що його не досягнуто.   Зараз між членами Північноатлантичного Альянсу продовжуються обговорення про те, наскільки рішучим має бути формулювання рішення саміту НАТО у Вашингтоні щодо майбутнього членства України, пише CNN.   Дві позиції   За даними співрозмовників CNN, США та Німеччина пропонують включити у рішення саміту формулювання про те, що Україна має "ланку" (bridge) до членства в НАТО – аналогічна формула є у нещодавно підписаній американсько-українській угоді з безпеки.   “На Вашингтонському саміті ми зробимо конкретні кроки, щоб наблизити Україну до НАТО та забезпечити наявність мосту до членства, який буде міцним та добре освітленим”, - заявив Блінкен на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО у Празі наприкінці травня.   Натомість Великобританія та деякі країни Центрально-Східної Європи підтримують запропоноване генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом формулювання про "незворотний шлях" (irreversible path) до Альянсу.   Американський чиновник заявив CNN, що слово "незворотній" навряд чи отримає підтримку всього Альянсу, назвавши як приклад країни, яка виступить проти Угорщину. Інший співрозмовник сказав, що не всі члени НАТО готові до такого формулювання, бо Україна ще не здійснила всіх необхідних демократичних та антикорупційних реформ, необхідних для членства.   Чиновник однієї з країн Європи, яка прихильно налаштована щодо членства України в НАТО, сказав, що європейські союзники лобіюють Білий дім, щоб формулювання у вирішенні Вашингтонського саміту було якомога чіткішим.   Як зазначає CNN, у НАТО загалом погоджуються, що формулювання Вашингтонського саміту має стати кроком уперед порівняно з Вільнюським. Тоді члени Альянсу підтвердили, що "майбутнє України – в НАТО" і скасували вимогу про надання їй Плану дій щодо членства.   Політичний сигнал   На зустрічі лідерів Північноатлантичного альянсу у Вашингтоні будуть важливі зміни формулювань щодо перспективи членства України в НАТО, заявила посол США при НАТО Джуліан Сміт.   Вона повідомила, що в НАТО дійшли згоди щодо необхідності дати політичний сигнал про наближення України до Альянсу і що цей сигнал стане частиною загального пакету допомоги Україні.   Виходячи з її заяви, принципове рішення про це вже є і щодо нього побудовано консенсус.   "У рішенні саміту будуть нові формулювання щодо України щодо її прагнення стати членом НАТО. Рішення не буде ідентичним тому, що звучало минулого року (на саміті у Вільнюсі)", - заявила представниця США.   Вона наголосила, втім, що остаточне формулювання ще не погоджено: "Ще потрібні переговори з цього приводу, але вже зараз від союзників звучать цікаві ідеї"   Втім, посол наголосила, що Київ не має розраховувати, що ця дискусія вийде на найбільш бажаний для Києва варіант політичного запрошення до членства. "Запрошення України до членства не розглядатиметься цього разу, це малореально. Натомість ми сфокусуємось на наданні пакету підтримки, який дозволить прокласти міст до членства", – пояснила вона.    

У ГУР розповіли деталі атаки на російські катери в Криму 30 травня

13:57:36

Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов розповів подробиці ураження чотирьох російських катерів типу Тунець в тимчасово окупованому Криму 30 травня. Про це він повідомив в ефірі телемарафону в четвер, 20 червня.   "Останні декілька операцій, які ми бачили, були продумані та розплановані. Коли Magura пробиває морську фортифікацію або загородження, а потім наступний дрон, власне, йде прямо в ціль. Як ми бачили під час ураження одразу чотирьох швидкісних катерів типу Тунець. Авіація, артилерія та стрілкове озброєння не спрацювали. І один дрон Magura уразив чотири швидкісні катери. І це дуже добрий результат", - сказав він. Юсов також розповів, що одна з модифікацій дрону Magura була оснащена ракетами "повітря-повітря", що дасть змогу вразити не тільки морські цілі, а і повітряні.   Нагадаємо, в ніч проти 30 травня українські морські дрони Magura V5 атакували та уразили катери росіян у районі селища Чорноморське Євпаторійського району Криму.   Згодом ГУР підтвердило, що спецпризначенці Group 13 з нищили у Криму два ворожі катери КС-701 Тунець та уразили ще два судна такого ж типу.

У Казахстані збільшили квоти на державну мову в медіа

13:41:49

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон Про масмедіа, який передбачає збільшення обсягу теле- та радіопрограм казахською мовою з 50% до 60% до 2027 року. Про це повідомляє Радіо Азаттик.   Крім того, до 2027 року планується поетапне скорочення ретрансляції іноземних програм на телебаченні та радіо - з 20% до 10%.   Зазначається, що під визначення "масмедіа" тепер підпадають не лише традиційні ЗМІ, а й інтернет-ресурси. Закон також передбачає запровадження трирічного періоду позовної давності до опублікованих матеріалів. Занепокоєння правозахисників викликав розпливчастий, на їхню думку, пункт закону, в якому йдеться про те, що Міністерство закордонних справ Казахстану "має право відмовляти в акредитації представництвам іноземних засобів масової інформації та їх журналістам відповідно до законодавства".   Казахстан у рейтингу свободи преси, який складає міжнародна організація Репортери без кордонів, у 2024 році зайняв 142-ге місце серед 180 країн. Нагадаємо, у січні на російському телебаченні заявили, що Ленін створив узбеків та казахів . У квітні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявляв, що жителям країни не варто "боротися з російською мовою" .