Відбудова на часі: про що говорили українці на конференції в Берліні
12-13 червня у Берліні відбулася Міжнародна конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024). Цьогоріч йшлося вже не просто про відбудову, а про її економіку з очевидним фокусом на приватний капітал. Конференція, по суті, стала місцем для пошуку інвесторів. Так представникам української сторони вдалося підписати із західними партнерами понад 100 договорів.
Під час круглого столу щодо підсумків заходу журналісти "Української правди" спільно з учасниками конференції обговорили питання регіональної відбудови. Як це було – розповідаємо.
Як зазначив модератор розмови – заступник головного редактора "Української правди" – Євген Будерацький, збитки, завдані Росією, вже зараз вимірюються сотнями мільярдів доларів.
Покрити їх виключно за рахунок заморожених російських активів – не вдасться. Саме тому міжнародні партнери щороку намагаються організувати такі конференції, аби тримати руку на пульсі і розуміти у який спосіб вони можуть допомогти.
Участь у круглому столі взяли: Биценко Світлана, власниця лавандової ферми "Лавандочка", м. Суми, Дмитренко Олександр, заступник ГО Бізнес Асоціації "4Бізнес", м. Суми, Кузьменко Павло, міський голова Охтирки, Мінаєва Галина, меркиня Чугуєва, Савченко Тарас, перший заступник начальника Сумської ОВА, Тушницька Ірина, директорка проєкту "Відновлення", Фонд "Партнерство за сильну Україну".
URC2024: як це було
За словами міського голови Охтирки Павла Кузьменка, URC2024 – наймасштабніша та найграндіозніша подія за час великої війни. Так само вважає і перший заступник начальника Сумської ОВА Тарас Савченко.
Він підкреслив, що громади активно готувалися впродовж місяця, аби гідно представити країну.
"Ми їхали підготовлені, у нас були матеріали. Як ми про це говорили? Ми мали приблизно 40-50 зустрічей. Був свій стенд, приходили люди з різних сфер. Я починав із питання: "Чи знаєте ви, де розташована Сумщина?". Третина знали, дві третини – ні. Показував на карті, пояснював, яка ситуація. Говорив відверто, що ми намагаємось не просто виживати, а повноцінно організувати життєдіяльність", – зазначив пан Тарас.
Однак реалізація проєктів, як-от ремонт перинатального центру та перенесення його частини у сховище, потребує фінансової підтримки, яку, власне, шукали на заході.
"Були також бізнес-пропозиції. Ми розуміємо, щоб був потік інвестицій, потрібні серйозні інструменти страхування військових ризиків. Можливо, якісь інвестиції підуть уже після перемоги, але точно вже зараз треба готуватися і говорити", – додав Тарас Савченко.
Чому про відновлення України варто говорити вже зараз
Існує думка, що говорити про відбудову в умовах активних бойових дій – не на часі, але це не зовсім так. Ба більше, низка ініціатив з відновлення стосуються саме безпеки.
До прикладу, проєктування та будівництво укриттів у дитячих садочках, аби продовжувати навчання офлайн. Таку думку висловила ще одна учасниця круглого столу – меркиня міста Чугуїв – Галина Мінаєва.
"Якщо не відбудовувати, то можна сказати, що життя закінчилось, а воно не закінчилось. [...] Я думаю, що після цієї конференції будуть продовжені перемовини для того, щоби була можливість реалізувати не тільки ці проєкти, з якими ми їхали, а й напрацьовувати нові, щоби забезпечити повноцінне життя у нашій громаді", – зауважила пані Галина.
Як зацікавити міжнародних партнерів
За словами директорки проєкту "Відновлення" (Фонд "Партнерство за сильну Україну") Ірини Тушницької, основою відбудови України є наявність активного громадського сектору і готовність бізнесу співпрацювати з місцевою владою.
"Золоте правило – бажання самої громади змінюватись, відкриватись. Всі ідеї на місцях. Ми не можемо заходити в громади зі своєю аджендою. Іноземні партнери іноді не розуміють контекст, ми їх переконуємо. Нам пощастило, що вони нас чують", – пояснила Ірина Тушницька.
До слова, під час конференції українська сторона підписала із західними партнерами понад 100 договорів.
Бізнес має розвиватися не лише на заході чи в центрі України
Заступник Бізнес Асоціації "4Бізнес" міста Суми Олександр Дмитренко вважає, що бізнес має розвиватися не лише на заході чи в центрі України, а й у прифронтових громадах. Ба більше, податкове, регуляторне і адміністративне навантаження для підприємців у прикордонні треба послабити.
"Бізнес став на захист з перших днів великої війни. Коли місто було в облозі, підприємці безкоштовно роздавали мешканцям продукти. На законодавчому і податковому рівнях умови для бізнесу для прикордонних громад і для громад на заході України однаковий. Це несправедливо. Треба виокремити і розробити окремі правила ведення бізнесу в прикордонних місцевих громадах", – пояснює Дмитренко.
Про те, як працювати у прикордонні, розповіла також власниця сумської лавандової ферми "Лавандочка" Світлана Биценко. Її ферма розташована за 7 кілометрів від кордону, однак навіть попри обстріли ділянки обробляють.
"На жаль, ті ділянки, які під кордоном, залишаться для сировини. Про те, що це туристична локація, ми вже забули. Там дуже важко з логістикою, я розумію, що це небезпечно і для відвідувачів, які приїжджають у період цвітіння. Тому там завдання просто зібрати сировину і забезпечити себе для більш-менш стабільної роботи протягом року", – ділиться Світлана Биценко.
Як згодом додав перший заступник начальника Сумської ОВА Тарас Савченко, прикордоння – це не буфер, а повноцінні регіони для життя і бізнесу. Щоправда, із більшими ризиками.
"У нас працюють підприємства з іноземними інвестиціями – італійськими, швейцарськими, голландськими. Вони експортують у десятки країн. Дехто, можливо, диверсифікувався, частину виробничих ліній розмістили у центрі держави, але жодне середнє чи велике підприємство повністю не виїхало", – підкреслив Савченко.
Важливо й те, що і цивільне населення, і бізнес виїжджають з прикордонних територій, та Сумщину не залишають. Зараз в області більше людей, ніж було на початку повномасштабного вторгнення. Економічні показники в окремих сферах навіть показують зростання.
Чи говорять міжнародні партнери про корупцію в Україні
Під час прямої трансляції круглого столу читачі "Української правди" мали можливість поставити будь-які питання учасникам обговорення.
Ось одне із них: "Чи порушували [під час конференції] питання корупційної складової? Якщо так, то в якому контексті це було? Якщо ж ні, то, як гадаєте, чи говоритимуть європейські партнери про це в майбутньому?".
Як відповіла директорка проєкту "Відновлення" (Фонд "Партнерство за сильну Україну"), гострих промов чи звинувачень під час конференції не було, та все ж питання щодо боротьби з корупцією в Україні лунали.
Однак перший заступник начальника Сумської ОВА Тарас Савченко вважає, що питання корупції в Україні зараз дещо міфологізоване.
Про корупцію треба говорити як про проблему, яку вирішити можна.
"Ми самі формуємо порядок денний і налаштовуємо так міжнародних партнерів. Потрібно перейти на суто технічний рівень. У нас уже достатньо сформована система боротьби. Вона вже почала працювати, є приклади. Раніше такі швидкі антикорупційні рішення щодо мерів, голів обласних центрів, наприклад, було важко уявити. Зараз факт фіксують на гарячому, триває розслідування публічно, ухвалюють певні рішення", – зазначив Савченко.
Трохи підсумків
На конференції URC2024 українські громади не лише налагодили нові партнерства, але й отримали цінні контакти та перспективну інформацію.
Угоди, підписані під час заходу, підтвердили готовність міжнародних партнерів продовжувати підтримку України у різних сферах.
Ідеться, зокрема, про відновлення житла, посилення стійкості, розбудову спроможності, запровадження енергоефективності, розвиток логістики та зміцнення критичної інфраструктури.
Конференція URC2024 стала важливим етапом у консолідації міжнародної підтримки для відновлення, реформування та модернізації України. Вона також зміцнила позиції України на шляху до вступу в ЄС, започаткувавши нові та посиливши існуючі зв’язки між українськими громадами та їхніми закордонними партнерами.
Переглянути трансляцію круглого столу повністю можна за посиланням.
Трансляція круглого столу відбулася за підтримки Фонду "Партнерство за сильну Україну"