Юлія Свириденко: «Міжнародні інвестори і партнери готові вкладати кошти в Україну вже зараз, не чекаючи завершення війни»
Юлія Свириденко, перший віцепрем'єр-міністр — міністр економіки УкраїниЗа результатами Ukrainian Recovery Conference: який настрій у зарубіжних інвесторів, чи готові вони інвестувати в Україну попри війну?
Ми повертаємось із результатами, що надихають, — понад 100 угод, 16 млрд доларів. Кошти на енергетику, зокрема, більш як 800 млн доларів від США. Під час першого Глобального саміту миру про це фінансування також заявила віцепрезидентка США Камала Гарріс. Загальна підтримка енергетики від США, відповідно, склала 1,5 мільярда доларів.
Це включає 500 мільйонів доларів нового фінансування на енергетичну допомогу й перенаправлення 324 мільйонів доларів, які були оголошені раніше, на екстрені потреби енергетики в Україні. Ці кошти можна буде використати для ремонту енергетичної інфраструктури, пошкодженої під час війни, розширення виробництва електроенергії, заохочення приватних інвестицій і захист енергетичної інфраструктури.
Повертаючись до результатів URC, на конференції оголошували і про створення спільних оборонних підприємств, нові інструменти страхування від воєнних ризиків, нові інструменти співінвестування від міжнародних фінансових організацій, два масштабні альянси на 7 мільярдів доларів для підтримки малого і середнього бізнесу та на 700 мільйонів доларів для посилення людського капіталу й перенавчання українців. Якщо в Берлін ми їхали з переліком потреб, то з Берліну — з переліком рішень і механізмів їх виконання.
Під час Міжнародної конференції з відновлення України в БерлініЯкі пріоритетні потреби обговорювали під час URC2024?
Важливий пункт у порядку денному — відновлення енергетики. Росія системними обстрілами знищила 9 ГВт електроенергії. Це половина від доступної встановленої потужності. У Берліні ми ідентифікували компанії, які готові виходити на український ринок і в перспективі побудувати 1 ГВт генерації.
Ще один першочерговий пріоритет — додаткові системи ППО. Без цього, як би ми не відбудовували енергетику, вона буде під загрозою. У Берліні ми почули від Олафа Шольца, що Україна може розраховувати на нові Patriot, Iris-T, Gepard й інше.
Третє — розвиток оборонної галузі. Від початку вторгнення спроможність українського ОПК зросла в 6 разів. Нині ми виробляємо дрони, амуніцію, машини, які допомагають нам у розмінуванні. Виробляти зброю в Україні — дорівнює швидше доставляти її на фронт, ремонтувати і, відповідно, рятувати життя. І, звісно, це також можливість підтримати економіку. Якби хоч половина бюджету, який ми витрачаємо на закупівлю зброї, залишилася в Україні, ми отримали б плюс 3,6 % до зростання ВВП.
Напередодні URC відбулося відкриття першого в Україні спільного підприємства Укроборонпрому й німецького Rheinmetall з ремонту й виробництва бронетехніки. Наступний крок — ремонт танків сімейства Leopard в Україні та локалізація виробництва БМП Lynx.
в Україні Перший цех з ремонту і виробництва бронетехніки за участі німецького концернуЧетверте — економічний блок. Тут нам потрібні три речі одночасно: зміцнення макроекономічної стабільності, прискорення економічного відновлення й посилення зростання.
Наша макроекономічна стабільність залежить від своєчасного й передбачуваного фінансування. Ми активно працюємо з нашими міжнародними партнерами, щоб забезпечити постійну підтримку, прагнемо розширити наш горизонт планування принаймні до 2027 року. Але фінансування від партнерів не єдиний інструмент. Близько 300 мільярдів доларів російських активів заморожені в Європейському Союзі, США, Великій Британії та інших країнах. Наступного дня після конференції отримали важливе рішення G7 про можливість використовувати надприбутки від конфіскованих російських активів, щоб погасити кредити на 50 млрд доларів, які партнери готові надати Україні. Це — основа для нашої макростабільності у 2025 році.
Які гарантії ми можемо надати іноземним інвесторам? Які міжнародні інституції висловили готовність підтримати Україну?
Під час URC ми зробили внесок в активніше залучення інвесторів на український ринок через кілька важливих кроків.
Починаємо роботу над Project Preparation Facility, по суті, створюючи інфраструктуру підготовки якісних інвестиційних проєктів.
Друге — страхування від воєнних ризиків. Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) розширила інструменти страхування від воєнних ризиків. Тепер воно стане доступним і для малого й середнього бізнесу.
Юлія Свириденко й виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс після спільної заяви про підписання угод з міжнародними фінансовими інституціямиІ нарешті — залучення приватного сектору. Під час URC запустили інвестиційний компонент Ukraine Facility — Ukraine Investment Framework. Європейська комісія підписала 14 угод про фінансування й гарантії з різними міжнародними фінансовими установами. Ці угоди включають 1 млрд євро кредитних гарантій і 400 млн євро змішаних грантів. Започаткували Альянс стійкості малого і середнього бізнесу, який включає програми на більш як 7 мільярдів євро. Крім того, українські компанії підписали 14 бізнес-угод з німецькими й міжнародними партнерами на загальну суму понад 560 мільйонів євро. Угоди охоплюють такі галузі, як промисловість, сільськогосподарське машинобудування та відновлювана енергетика.
Крім того, запустили і провели перше засідання Business Advisory Council. До консультаційної ради увійшли CEO провідних світових компаній і бізнес-асоціацій зі США, з Канади, Великої Британії, Норвегії, країн ЄС й України, які зацікавлені інвестувати в українську економіку. Ця платформа надаватиме практичні поради й консультації щодо покращення бізнес-клімату й залучення інвестицій в приватний сектор.
Усі ці конкретні заходи ведуть до конкретної мети — стійкості економіки. Й однозначно показують, що і інвестори, і партнери готові вкладати кошти в Україну вже зараз, не чекаючи завершення війни. Ще раз показують, що війна — не ембарго на інвестиції.
Юлія Свириденко на Саміті мируЗ українського боку ви продовжуєте координувати діяльність робочих груп щодо продовольчої безпеки — у нас є хороша підтримка країн Глобального півдня. Якими можуть бути результати в цій сфері після Саміту миру?
Війна, яку Росія розв’язала проти України, безперечно вдарила по світовій продовольчій безпеці. Наслідки цього удару й методи його подолання власне і стали темою нашої розмови в рамках зустрічі з учасниками Саміту.
Безпрецедентний стрибок міжнародних цін на пшеницю до більш як 450 доларів за тонну навесні 2022 року став шоком для споживачів у всьому світі. Блокада морських шляхів у Чорному морі важко вдарила по українських аграріях, оскільки вони продавали пшеницю менш як за 100 доларів.
Крім блокади морських шляхів, аграрії зіткнулися зі ще однією проблемою, яку принесла із собою Росія, — замінованість територій. 10 % орних земель в Україні потенційно забруднені вибухонебезпечними речовинами. Загальна площа земель, які потребують розмінування, становить 144 тисячі квадратних кілометрів.
Та завдяки спільним зусиллям з партнерами, а передовсім завдяки Збройним силам України, ми змогли відновити експорт продовольства з України й поступово розміновуємо території.
Наслідки обстрілу зерносховища на ХарківщиніМи зберегли виробництво основної сільськогосподарської продукції. Прогноз виробництва цього року — 76,1 млн тонн зернових й олійних культур. Наші можливості транспортування вантажів покращуються. У квітні 2024 року ми експортували морем 9,6 млн тонн. Це майже на рівні лютого 2022 року.
Щодо експорту морем, то липень 2023 року став останнім місяцем участі Росії в Чорноморській зерновій ініціативі. Того місяця ми експортували тільки 503 тисячі тонн зернових. Росія дозволила вийти з українських морських портів лише 13 суднам. Для порівняння, у серпні 2023 року Україна запустила альтернативний коридор. З того часу ним користувалися 1737 суден. Лише за перші 10 днів цього місяця ми вже експортували морем більше, ніж у липні 2023 року. Коли в нас немає диверсій з боку Росії, морські шляхи працюють ефективно.
Та попри ці зрушення, система продовольчої безпеки все ще крихка. Росія продовжує атакувати інфраструктуру, сховища, енергосистему. Тому під час Саміту миру ми намагалися напрацювати практичні дії та заходи, яких необхідно вжити, щоб гарантувати, що війна, яку почала Росія в Україні, не впливатиме на рівень голоду у світі.
Делегації України й Швейцарії на Саміті мируПро які саме заходи йдеться?
Усі відзначили, що за жодних обставин не можна допустити блокади свободи судноплавства. Це стосується таких ресурсів, як добрива або паливо. Якщо ці основні речі будуть забезпечені, ми зможемо працювати разом з партнерами над покращенням внутрішнього виробництва в державах, які імпортують продовольство, забезпечувати безперебійність цих поставок.
Україні важливо змусити Росію припинити використовувати продовольство як зброю.
Те, що ми змогли підняти на такий високий рівень тему продовольчої безпеки, а також радіаційної безпеки й звільнення наших полонених і повернення депортованих, — справді історична подія.
Який головний результат Саміту миру, на вашу думку?
Для участі в першому Саміті миру зареєструвалася сто одна держава й міжнародна організація. На Саміті було представництво всіх частин світу, усіх континентів: Латинська Америка, Північна Америка, Африка, Близький Схід й Азія, Тихоокеанський регіон, Австралія, Європа.
Над цим і українська команда, і швейцарська працювали кілька місяців. Під час усіх своїх міжнародних робочих візитів ми запрошували партнерів доєднатися до Саміту, наприклад, під час нещодавньої поїздки в Латинську Америку. І мені дуже приємно, що на Саміті на найвищому рівні були представлені такі країни, як Чилі й Аргентина.
У межах Глобального саміту миру у Швейцарії президент України Володимир Зеленський провів зустріч з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм.Саміт — це величезна робота українських дипломатів, української дипломатії і особисто Президента Володимира Зеленського, який провів 50 телефонних розмов з лідерами країн щодо їхньої участі в цьому заході. Фактично, ми започаткували новий формат вирішення глобальних справ.