Україні вдалося зібрати на саміт безпрецедентну кількість держав. Фото AFP/East NewsРішення Саміту миру: публікуємо документ щодо України, який ухвалюють у Швейцарії
У Швейцарському Бюргенштоку завершується перший український Саміт миру, що зібрав представників понад 90 держав, 57 з яких прибули сюди на рівні лідерів. Цей рівень представництва перевищив початкові очікування організаторів. Утім, крім самого факту проведення саміту важливі також рішення, які він ухвалює.
"Європейська правда" детально розповідала про те, як готувався підсумковий документ зустрічі, про небезпечні положення, які виявилися у документі, а також про те, як виправляли ці проблеми у останні дні перед зустріччю лідерів.
Зараз ми публікуємо для вас підсумковий документ саміту в українському перекладі, який опинився також у розпорядженні ЗМІ, що слідкують за самітом. Синім курсивом ми пояснюємо значення та нюанси його норм для України. Попри те, що наразі це формально проєкт, а не кінцеве рішення, напередодні йшлося про те, що в документ вже не буде внесено правок, стверджують учасники саміту.
* * * * *
Реклама:
Спільне комюніке щодо обрисів миру (Peace Framework)
Війна Російської Федерації проти України, яка зараз триває, продовжує завдавати масштабних людських страждань та руйнувань, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками для всього світу. Ми зібралися у Швейцарії 15-16 червня 2024 року, щоб посилити діалог на високому рівні щодо шляхів до всеосяжного, справедливого і тривалого миру для України. Ми підтвердили підтримку резолюцій A/RES/ES-11/11 та A/RES/ES-11/62, ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН, та підкреслили нашу відданість дотриманню міжнародного права, у тому числі Статуту Організації об'єднаних націй.
Це – єдиний пункт, у який в останні дні перед самітом внесли змістовні зміни. Зокрема, у проєкті від 9 червня Швейцарія планувала вжити термін "агресія РФ проти України; зрештою його змінили на "війну РФ проти України".
Але попри це послаблення, поточне формулювання є цілком прийнятним і безпечним для нас. По-перше, у цей абзац додали посилання на рішення ГА ООН, що визнають Росію агресором (у березні 2002 року це підтримала 141 країна ООН). До того ж і у цьому комюніке Росія напряму названа як порушник миру, продемонструвавши різний статус України як жертви і Росії як нападника.
Цей Саміт ґрунтується на попередніх обговорення, які відбувалися на основі Української формули миру та інших мирних пропозицій, які відповідають міжнародному праву, включаючи Статут ООН.
До уваги беруться лише ті пропозиції, які відповідають нормам МП – і щодо непорушності кордонів України, і щодо права України на збройну оборону від агресії РФ.
Ми дуже цінуємо гостинність Швейцарії та її ініціативу щодо проведення Саміту як вираз її твердої прихильності до просування міжнародного миру та безпеки.
Ми провели плідний, всебічний і конструктивний обмін думками щодо шляхів, як створити основу всеосяжного, справедливого і тривалого миру, заснованого на міжнародному праві, в тому числі на Статуті ООН.
Зокрема, ми підтверджуємо нашу відданість тому, щоби не погрожувати і не застосовувати силу у порушення територіальної цілісності та незалежності будь-якої держави; принципам суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України та усіх інших держав у межах їхніх міжнародно визнаних кордонів (включаючи територіальні води), та відданість вирішенню спорів мирними засобами згідно з принципами міжнародного права.
У документі щоразу наголошується, що мирне вирішення військового конфлікту може бути стійким лише у разі, якщо буде засноване на нормах МП (зокрема щодо непорушності кордонів). На додаток, основоположний принцип непорушності кордонів згаданий окремо.
Крім того, ми маємо спільне бачення щодо таких критично важливих аспектів:
Щоби максимально розширити кількість країн-учасниць, на перший саміт винесли не всю "формулу миру Зеленського", а лише 3 з 10 її положень – ті, щодо яких позиція Києва має найширшу згоду у світі, у тому числі серед країн так званого "Глобального півдня". Утім, рішення сформульоване так, щоби підкреслити, що це не остаточний перелік.
1) По-перше, будь-яке використання ядерної енергії та ядерних установок має бути безпечним, надійним, захищеним та екологічно прийнятним. Українські атомні об’єкти, включаючи Запорізьку АЕС, повинні працювати безпечно та надійно під повним суверенним контролем України, відповідно до принципів МАГАТЕ та під його наглядом. Будь-яка погроза ядерною зброєю або застосування в нинішній війні є неприпустимими.
У питанні ядерної безпеки українське бачення передане не дослівно. Формула миру Зеленського включає на додаток амбітну вимогу про деокупацію ЗАЕС; тут цієї норми немає. Утім, фраза про контроль України на АЕС загалом вирішує цю проблему.
2) По-друге, глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання харчових продуктів. Тож вільне, повне і безпечне торговельне судноплавство, а також доступ до портів у Чорному та Азовському морях є критично важливими. Напади на торгові судна в портах і на всьому шляху прямування, а також удари по цивільних портах і цивільній портовій інфраструктурі є неприйнятними. Продовольча безпека в жодному разі не повинна бути використана як зброя. Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися до зацікавлених третіх країн.
Цілком прийняте формулювання; зокрема норма про неприпустимість ударів по порах та цивільних кораблях; друзі РФ наполягали на виключенні цього пункту.
3) По-третє, всі військовополонені мають бути звільнені через механізм повного обміну. Всі депортовані та незаконно вивезені українські діти, а також всі інші незаконно затримані українські цивільні, повинні бути повернуті в Україну.
Також цілком прийнятне для України формулювання.
Ми вважаємо, що досягнення миру вимагає залучення всіх сторін і діалогу між ними. Тому ми вирішили здійснити в майбутньому конкретні кроки у вищезазначених сферах із подальшим залученням представників усіх сторін.
Раніше на вимогу друзів РФ у цьому пункті e цьому пункті прямо просували переговори з Кремлем після виконання ним якихось формальних кроків; у фінальному документі цього немає.
Статут ООН, у тому числі принципи поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може і буде слугувати основою для досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні.
У фіналі додатково прямо наголошується непорушність підходу щодо територіальної цілісності України.
Швейцарія, 15-16 червня
Переклад та коментування – редакція "Європейської правди"