Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Економічне бронювання. Нова схема від Ради

00:23:30

  Разом із новим законом про мобілізацію, що вже діє, українська влада обіцяла впорядкувати і процес бронювання військовозобов'язаних від цієї самої мобілізації. Але поки що бронювання залишається на рівні дискусій. Новий раунд відкрили нардепи, зареєструвавши у парламенті відповідний законопроект.   Роботодавець заплатить   Ініціаторами законопроекту №11331 Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки є група депутатів на чолі з головою Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитром Наталухою. Описана у ньому концепція бронювання має працювати так: кожне підприємство, яке сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника – має можливість його забронювати. Сплата підвищеного збору провадиться не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто йому найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.   Подібне бронювання поширюється на кожне підприємство, яке нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОП. Останні можуть забронюватись, якщо підтвердять реальне ведення діяльності за останній рік.   Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін.   Альтернативні проекти   Крім того, за словами Наталухи, невдовзі нардепи подадуть два альтернативні законопроекти, які включатимуть модель із бронюванням за рівнем зарплати понад 35 тисяч гривень, змішану модель - 35 тисяч грн зарплати для найманого працівника, 20 тисяч грн військового збору для ФОП.   На думку голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони Олександра Завітневича, економічне бронювання у якомусь вигляді точно буде.   "Тут суспільство розкололося. Щоб ми не ділили на бідних і багатих, вибачте. Але все одно якийсь баланс ми шукатимемо, бо ще раз повторюся, фронту без тилу не буває, і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки , без податків не буде, за що фінансуватиме фронт", - сказав він в інтерв'ю ВВС.   Ключова проблема для бізнесу   Головними викликами для компаній з ведення бізнесу в 2024 році є бронювання військовозобов'язаних співробітників (80%) та безпека та захист співробітників (75%), свідчать результати опитування. конференції Ukraine Recovery Conference (URC2024).   Також серед ключових викликів - здоров'я та психічний стан співробітників (50%), перебої в електропостачанні (50%), ракетні атаки Росії на критичну інфраструктуру та бізнес-активи (45%).   При цьому 81% компаній-членів Американської торгової палати в Україні наголосили, що мобілізація впливає на результати діяльності їхніх компаній.   За результатами опитування, топ-3 кроки, які має зробити уряд України, щоб суттєво допомогти бізнесу у 2024 році: забезпечити чітку та прозору процедуру бронювання (80%), імплементувати реальну та ефективну судову реформу (70%), забезпечити передбачуваність та стабільність податкового законодавства (62%).   "Наше останнє опитування показало, що бронювання військовозобов'язаних зараз є головним викликом для бізнесу в Україні. Це істотно впливає на результати діяльності бізнесу. Ми продовжуватимемо працювати з Урядом, щоб знайти правильний баланс - армія отримує те, що їй потрібно, економіка та бізнес продовжують працювати, а податки сплачуються", - заявив президент Американської торгової палати в Україні Андрій Гундер.    

10 років України із США. Нова угода про безпеку

22:31:22

  Президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський підписали в Італії 10-річну угоду про безпеку. Передбачається, що вона зобов'яже Вашингтон надати Києву широкий спектр військової допомоги. У разі збройного нападу на Україну чи загрози такого нападу американські та українські чиновники, згідно з угодою, зустрінуться протягом 24 годин, щоб проконсультуватися та визначити, які додаткові оборонні потреби потрібні Україні.   Подробиці договору   Угода, підписана на полях саміту G7 в Італії, має стати кроком на шляху до "майбутнього членства України в НАТО" та підтверджує підтримку Сполученими Штатами Києва у захисті суверенітету та територіальної цілісності.   "Для забезпечення безпеки України обидві сторони визнають, що Україна потребує значної військової сили, потужного потенціалу та постійних інвестицій у свою оборонно-промислову базу, які б відповідали стандартам Північноатлантичного Альянсу", – йдеться у тексті договору.   Там також закріплено намір США надавати довгострокову матеріальну, навчальну та консультативну, технічну, розвідувальну, безпеку, оборонно-промислову, інституційну та іншу підтримку для "розвитку українських сил безпеки та оборони, здатних захистити суверенну, незалежну, демократичну Україну та стримати майбутню агресію".   Сполучені Штати стали 16 країною, з якою Україна підписала двосторонню угоду з безпеки.   Без нових зобов'язань   При цьому потенційно будь-який наступний президент Сполучених Штатів може вийти з угоди щодо безпеки з Україною, оскільки вона не передбачає ратифікації Конгресом.   Угода також не містить жодних нових зобов'язань щодо перспектив вступу України до НАТО.   Угода не зобов'язує Вашингтон надавати війська для захисту України у разі нападу на неї, на відміну від обіцянок НАТО про взаємну оборону "один за всіх", сказав The Washington Post представник адміністрації на умовах анонімності.   Крім того, за його словами, підтримка, яку Вашингтон надасть Україні, також не визначена у доларах.   "Йдеться про те, щоб перенести цикл планування з ведення тільки поточної війни на мислення у набагато ширшій перспективі про стримування та оборону", - сказав Ерік Чіарамелла, колишній чиновник Білого дому.   "Це не кінець історії... Будуть знайдені способи зробити ці домовленості сильнішими з часом, у тому числі через координацію з союзниками", - сказав він.