Співзасновники Uklon інвестували $200 000 у Buntar Aerospace. Як працюватиме їхній фонд для defense-tech стартапів
Співзасновники Uklon, Віталій Дятленко, Сергій Смусь, Вікторія Дубровська та Дмитро Дубровський, які в серпні минулого року відійшли від операційного управління компанією, створили інвестфонд для підтримки українських defense-tech компаній.
Як працюватиме ініціатива, в кого інвестуватимуть і з якими чеками в розмові з головним редактором AIN.UA розповів Дмитро Дубровський.
Співзасновники Uklon Сергій Смусь, Віталій Дятленко, Вікторія та Дмитро Дубровські. Фотографії надані пресслужбою компаніїДмитре, напередодні нашої розмови ви повідомили про першу велику інвестицію співзасновників Uklon у defense-tech стартап — Buntar Aerospace. Поділіться деталями угоди, скільки проінвестували та на яких умовах.
Ми інвестували $200 000 у межах seed-раунду. У них є розвідувальний БПЛА з вертикальним зльотом і посадкою, здатний літати на відстань 60 кілометрів, а також ПЗ для планування та виконання розвідувальних місій, що на 90% автоматизує планувальну роботу оператора БпЛА. Зараз відбуваються тестування на полігоні, невдовзі плануються перші бойові вильоти.
Наскільки я розумію, це перша зовнішня інвестиція вас як співзасновників Uklon загалом? Чи саме в defense-tech домен?
Ми раніше не інвестували в інші компанії, але цього року вирішили відкрити такий окремий трек і зібрати фонд розміром $2 мільйони саме на розвиток defense-tech в Україні. Середній чек — від $200 000 до $500 000. Нас цікавлять стартапи на seed-раунді. Очікуємо зібрати в нашому портфелі 8-10 компаній.
У цивільні стартапи поки не інвестуватимете?
Поки що ні, у нас чіткий фокус.
Під фонд залучали кошти винятково співзасновників чи були зовнішні інвестори?
Ні, це суто гроші співзасновників з прибутку від Uklon. Фонд створений з урахуванням тих самих часток, якими ми володіємо в компанії.
Buntar Aerospace — це тільки перша з портфельних компаній. У нас на розгляді ще близько 10 проєктів, які пройшли due diligence.
Які у вас критерії відбору defense-tech проєктів? Перевагу віддаєте software чи hardware проєктам? Наскільки важить статус BRAVE1?
Статус BRAVE1 — це дуже корисно. Також ми очікуємо від стартапу, що в нього буде інтелектуальна складова. Тобто не тільки зборка умовних FPV із китайських комплектуючих, які вони доставляють чи державним, чи волонтерським коштом.
Ми шукаємо унікальну технологічну перевагу, тому дивимось на hardware плюс software. Також для нас важливо, аби продукт стартапу пройшов період випробувань і вже мав або готувався до бойових вильотів, щоб ми могли отримати зворотний звʼязок від військових. І третій бажаний фактор — аби компанія мала налагоджені продажі.
Звичайно, дивимось на команду. Чи є в них вибудувана legal-структура, чи все добре з фінансовою звітністю. Якщо ні, то ми можемо підказати, як налаштувати ці процеси.
Крім консультування, допомоги з фінансовою частиною, ви ще якось долучаєтесь до розвитку продукту? Можливо, ділитесь експертизою в продажах, розробці?
Так, звичайно, ми можемо ділитись експертизою. Ми можемо бути корисними в маркетингу, продажах, бекенд-розробці. Також у нас велика мережа контактів і серед виробників defense-tech продукції, і серед військових, і серед волонтерів. Тобто можемо допомогти протестувати, отримати відгуки, розвинути продукт. Але передусім ми інвестори, наш основний внесок — фінансовий.
Чи консультуєтеся з кимось із представників Міноборони, Генштабу стосовно цінності стартапу, у який ви хочете інвестувати?
У нас нема зв’язків на найвищому рівні військового керівництва, але ми можемо порозпитувати великі волонтерські фонди та бійців, які залучені до тестування продуктів.
У нас є знайомі і в структурі Міноборони, і в ССО. Тобто зворотний звʼязок ми збираємо.
Перейдімо до безпосередньо Uklon. Нещодавно ви вийшли з ринку Азербайджану. Чи змінило це якось ваш вектор стосовно експансії в інші країни? На які наступні ринки виходитимете?
Так чи інакше, на наші плани впливає військова ситуація в країні. Якраз інвестування співзасновників у defense-tech — це важлива для нас річ з емоційного погляду та погляду національній свідомості, бажання інвестувати в перемогу України. А займатись експансією в інші країни основного продукту зараз дещо важче.
Ми не відмовляємось від цих планів, але вирішили не поспішати. Ми займаємось розвитком на ринку Узбекистану, посуваємо там російського конкурента.
З Азербайджану дійсно вийшли, бо там дуже складна ситуація через динамічні зміни в законодавстві. Навіть наш локальний партнер у цій країні вирішив призупинити інвестування.
Нещодавно Uklon приєднався до податкового спецрежиму Diia City, причому доволі пізно, порівняно з іншими продуктовими компаніями. Наскільки ви задоволені цим кроком, які вже плюси та мінуси побачили для себе?
Наразі нам дуже подобається цей режим. Ми навіть вступили в спілку Diia City United, яка виступає за збереження правил, прописаних на етапі запуску цього простору.
Про наслідки останніх звинувачень анонімних телеграм-каналів у бік Uklon: чи зʼясували особисто для себе, що це було і в чиїх інтересах?
Найімовірніше, в інтересах вимагання грошей. Ми в якийсь момент зрозуміли, що не треба надто заглиблюватись у цю ситуацію, це доволі типова медійна атака, випадки яких, на жаль, частішають. Вони спрямовані і проти бізнесу, і проти політиків. Іноді такі атаки супроводжуються діями силових структур. Ми зараз сфокусовані на вибудові стратегії захисту від таких атак.
Чи є у вас зараз в розробці особисті side-проєкти, не в екосистемі Uklon?
Мене залучили як ментора в Defence Builder Accelerator. Ми плануємо ділитись своїм досвідом зі стартапами, готувати їх до відповідності нашим критеріям з погляду інвестора.
Наостанок про GR, адже це одна з функцій спілки Diia City United, куди ви входите. Особисто для вас як члена екосистеми, які зараз найболісніші питання та які виклики постають перед українським бізнесом? І наскільки до вас дослухається влада?
Наприклад, зараз триває обговорення необхідності економічного бронювання, зокрема цю тему порушував співзасновник monobank Олег Гороховський. Що ви про це думаєте?
Так, бронювання співробітників і прозоріший мобілізаційний процес — це те, чого не вистачає бізнесу. Необхідна хоча б можливість бронювати ключових співробітників, без яких робота бізнесу суттєво ускладнюється. Мені подобається концепція депутата Дмитра Наталухи, який просуває проєкт економічного бронювання.
Я розумію, що це важке рішення з погляду сприйняття населенням, але це справді необхідно державі. Сподіваюсь, держава ухвалить це рішення, замість ініціативи просто підняти податки. Вона наче проста, але не всі розуміють, що за цим стоїть скорочення обсягу послуг, виродження бізнесу, бо він в дуже скрутній ситуації, особливо на тлі блекаутів.
Коли ми зустрінемось через рік на розмову, якими новинами ви захочете поділитися? Яких стратегічних цілей прагнете досягнути?
Дуже хочу, щоб в той момент Україна вже здобула перемогу, а defense-tech стартапи, які ми підтримуємо, стануть дійсно великими компаніям, навіть єдинорогами. Світ побачив, що агресія автократичних країн нікуди не ділася, їхні імперські амбіції теж зберігаються. Тож члени НАТО та інші демократичні країни більше вкладатимуться в оборонку.
По-друге, я хочу, щоб під час тієї розмови ми обговорювали наш вихід у нові країни, а Uklon був справді міжнародною компанією.