"Антиколомойський" закон: Верховна Рада проголосувала за неповернення "Приватбанку" Коломойському
AFPВерховна Рада підтримала "антиколомойський" закон, який фактично робить неможливим повернення націоналізованих банків та обмежує розмір можливих компенсацій колишнім власникам банків.
"За" проголосували 270 депутатів.
У першу чергу, це стосується "ПриватБанку" та одного з його ексвласників Ігоря Коломойського, через що закон отримав назву "антиколомойський".
Опоненти проєкту кажуть, що він суперечить Конституції, порушує правову систему і робить можливим "рейдерство" банків.
Перед початком розгляду до депутатів звернувся президент Зеленський, який назвав цей закон історичним і закликав підтримати його.
"Сьогодні є питання захисту нашої економіки. Я думаю, що впродовж моєї каденції та вашої каденції буде декілька важливих історичних законів, законопроєктів, які повинні об'єднувати всю країну та всі партії, і хотів би, щоб саме так сьогодні пройшло голосування. Я звертаюся до вас з повагою і хочу, щоб ви підтримали цей законопроєкт, який повинен захисти українську економіку, як мінімум, повинен захистити і допомогти Україні саме зараз", - заявив президент.
Утім, як написав через кілька годин після ухвалення закону міністр юстиції Денис Малюська у своєму Facebook, не можна виключати оскарження цього закону у Конституційному суді та Європейському суді з прав людини. Про таку можливість згадувала під час виступу в парламенті лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко.
Про що цей закон і чому він такий важливий?
- "Антиколомойський закон": до чого тут дефолт, карантин і сам Коломойський?
- Коломойський про Порошенка: хочу зробити "приємне" шановному Петру Олексійовичу
Що це за закон
Офіційно "антиколомойський закон" - це законопроєкт щодо "удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності", який пережив кілька реінкарнацій.
Загальна його ідея - посилити позиції держави у судах з власниками проблемних банків.
Наприклад, закрити питання з поверненням чи неповерненням Ігорю Коломойському "ПриватБанку", а також розмірів можливих компенсацій.
Бізнесмен вважає, що держава незаконно забрала у нього банк у кінці 2016 року і вимагає за це "компенсацію у тому чи іншому вигляді".
Її розмір він оцінював у 2 млрд доларів. Утім, тут можуть бути варіанти — від повернення йому "ПриватБанку" до виплат за "моральну шкоду".
Історія питання йде ще від часів президентства Порошенка та націоналізації "ПриватБанку" у кінці 2016 рокуВ останній редакції "антиколомойський" законопроєкт визначає, що жоден проблемний банк не може бути повернутий колишнім власникам. Навіть за рішенням судів.
"Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку та/або Фонду, що були підставою для її початку", - йдеться в законі.
Закон передбачає, що визнання націоналізації протиправною "не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення".
Крім того, "не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди".
Також скорочується простір для компенсацій.
Її розмір залежатиме від упущеної вигоди, суму якої визначатиме міжнародна аудиторська фірма, яку призначає суд за окремою процедурою.
Тобто ексвласники банків вже не зможуть "домовитись" з кимось в уряді про великі суми компенсацій, наприклад, за моральну шкоду.
Крім того, рішення суду про компенсацію колишнім власникам (приміром, "ПриватБанку") не скасовуватиме розслідування про їхні ймовірні зловживання, сумнівні кредитування і виведення коштів.
Провадження, які розпочалися, але не завершилися до дня набрання чинності цим законом, вирішуються за новими правилами.
Це важливо з огляду на те, що нині українські суди розглядають понад п'ять сотень справ, пов'язаних із "ПриватБанком".
Чому цей закон важливий
Закон - предмет довгих і непростих переговорів України з МВФ про фінансову допомогу.
Спочатку до другого читання в проєкт внесли понад 16 тисяч поправок. Це означало б, що остаточне затвердження закону розтягнеться на багато місяців.
В результаті депутати змінили регламент, аби побороти "поправочний спам". Відтак, до фінального розгляду законопроєкту від понад 16,5 тисяч поправок залишилося лише 241, а сам розгляд тривав близько півгодини.
Проте напередодні розгляду законопроєкту у другому читанні стало відомо, що МВФ пропонуватиме Україні удвічі коротшу програму співпраці, ніж обговорювалося раніше - півтора року замість трьох. Втім, як твердять і в Києві, і у штаб-квартирі МВФ у Вашингтоні, загальна сума позики, яку може отримати Київ від МВФ у наступні 18 місяців, залишиться незмінною і становитиме близько 5 млрд доларів.
Як заявив міністр фінансів Сергій Марченко після ухвалення закону, Київ очікує отримати перший транш на 1,75 млрд доларів за новою програмою співпраці з МВФ до кінця травня.
"Анти-антиколомойські" ініціативи
Серед критиків "антиколомойського" закону - люди з так званої "групи Коломойського", зокрема ексжурналісти каналу "1+1" Ольга Смаглюк-Василевська та Олександр Дубніський (крайні праворуч)Чотири депутати, пов'язані з Ігорем Коломойським - Олександр Дубінський, Ігор Палиця, Ольга Смаглюк-Василевська та Олег Дунда - зареєстрували одразу чотири "анти-антиколомойські" законопроєкти.
Вони критикують урядову ініціативу як таку, що суперечить Конституції і дає невиправдані переваги у судах Нацбанку та іншим державним органам перед акціонерами і власниками банків.
Олександр Дубінський також пропонував винести норму конкретно про "ПриватБанк" окремим законопроєктом, а узгоджену з МВФ ініціативу не голосувати через те, що вона відкриває можливості для "рейдерства" банків.
Опоненти "антиколомойського" закону називають його "рейдерським" і пропонують вирішити питання "ПриватБанку" окремим законопроєктомВодночас президент Зеленський в одному зі своїх телезвернень закликав депутатів проголосувати за "життєво важливі закони", серед яких - і про банки. У цьому ж зверненні йшлося і про небезпеку дефолту.
"Інакше - другий шлях, це провал цих законів. Після - занепад економіки і навіть загроза дефолту", - попередив лідер держави.
"І хоча ви всі будете в масках, людям стане зрозуміло, хто є хто. Суспільство зрозуміє - ви слуги народу чи прислужники чужих інтересів", - наголосив Володимир Зеленський.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!