Чому польський суддя втік до Білорусі і чи має це звʼязок із Україною
7 травня Томаш Шмідт, суддя адміністративного суду у Варшаві, виступив на пресконференції в Мінську.
Він майже дослівно повторив основні пункти білоруського і російського пропагандистського наративу, спрямованого проти Польщі.
Проте пропаганда є найменшою проблемою. Суддя, що мав доступ до секретної інформації, став ласою здобиччю для спецслужб Білорусі та РФ.
І не виключено, що в їхніх інтересах він виконував завдання не лише в Польщі, але й в Україні, йдеться у статті публіциста, журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Втеча в Білорусь. Що відомо про польського суддю, якого звинувачують у шпигунстві на РФ. Далі – стислий її виклад.
Реклама:
Розкриття судді-втікача не приголомшило польських політиків, ЗМІ та спецслужби через, м’яко кажучи, ірраціональні речі, які він озвучив на пресконференції. І напевно буде й надалі озвучувати в програмах білоруської та російської пропагандистської машини.
Зрозуміло, що його пропагандистські виступи – лише епілог, адже білоруські служби намагаються вичавити зі свого співробітника щонайбільшу вигоду. Зокрема, так вони можуть показати білорусам і росіянам, які вороже налаштовані до поляків, що навіть середньостатистичні польські чиновники втікають із Варшави – на знак протесту проти русофобії.
Вочевидь, ця роздута театральна вистава покликана також підважити надійність Польщі в очах її західних союзників та продемонструвати польським службам свою силу.
Глибше занепокоєння викликає справжній характер співпраці Шмідта з білоруськими службами. І йдеться не про пропагандистську виставу про втечу.
Значної шкоди Томаш Шмідт завдав тоді, коли ще з Польщі співпрацював із білоруським КДБ.
А можливо, також і з російською службою зовнішньої розвідки.
Як суддя адміністративного суду Шмідт мав доступ до судових матеріалів – здебільшого адміністративних проваджень, апеляцій та процесів між державними установами. В його розпорядженні були бази даних і особові справи, ймовірно, пов’язані з діяльністю спецслужб.
І навіть якщо ця інформація фрагментарна і далеко не найвищого рівня секретності й важливості, для спецслужб вона все одно надзвичайно цінна. Також Шмідт був корисний ворожим службам завдяки своїм численним контактам у польських юридичних, урядових і політичних колах.
Томаш Шмідт порушив щонайменше одне з ключових положень суддівської присяги: він не зберігав таємниць. Вищий адміністративний суд зняв імунітет із колишнього судді Шмідта та видав дозвіл на його арешт.
За даними деяких джерел, суддя ніколи не афішував свої проросійські чи пробілоруські погляди. Навпаки, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, він на словах підтримував українців. Ймовірно, це тільки добре продумане прикриття.
До речі, після розлучення він зав’язав стосунки з українською громадянкою і неодноразово їздив в Україну.
За словами колишніх колег Шмідта, під час роботи у Міністерстві юстиції і судах утікач багато говорив про можливості, які перед Польщею відкриває бізнес за її східними кордонами.
На думку багатьох експертів, в Польщі він діяв на вимогу білоруських чи російських служб, які мали на меті дестабілізувати польську сферу правосуддя та загалом послабити позиції Польщі в ЄС.
Чи діяв він в Україні в інтересах своїх кураторів з Мінська та Москви, наразі невідомо. Проте виключити цього не можна.
Незалежно від того, що саме спонукало суддю вдатися до зради, ця історія є яскравою ілюстрацією того, що Польща опинилася в епіцентрі таємної війни розвідок.
Оскільки Польща – прифронтова держава й база опори для України, вона стала об’єктом масштабної та агресивної розвідувальної діяльності Росії та Білорусі як її союзника.
Докладніше – в матеріалі Втеча в Білорусь. Що відомо про польського суддю, якого звинувачують у шпигунстві на РФ.