Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Кінець історії. Залужний - посол у Великобританії

00:28:29

  Валерія Залужного офіційно призначено послом України у Великій Британії. Перед цим його звільнили з військової служби за станом здоров'я. Володимир Зеленський каже, що Залужний сам попросив про таке призначення. 8 лютого президент звільнив Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ.   Чим займеться у Лондоні?   Посол Великобританії в Україні Мартін Харріс уже привітав колишнього головнокомандувача ЗСУ з новим призначенням.   “Щиро вітаю Валерія Залужного із призначенням на посаду посла України у Великій Британії. Я з нетерпінням чекаю на нашу спільну роботу над зміцненням нашого непорушного альянсу і просуванням уперед нашого 100-річного партнерства”, — написав Харріс.   Колишній посол у Британії та екс-міністр закордонних справ Вадим Пристайко прогнозує, що коли Залужний приїде до Великобританії як посол, вона надасть Україні ще більше допомоги.   “Я думаю, наші британські друзі дуже ризикували, коли оголосили, що це найбільший пакет (найбільший за всю історію пакет допомоги Україні від Великобританії на суму понад $600 млн, про яку оголосили 23 квітня). Тому що їм тепер доведеться сказати найбільший пакет, коли приїде генерал Залужний і зможе поділитися тим, що він знає про те, наскільки складна ця війна, наскільки ми потребуємо допомоги і якої конкретно”, - заявив Пристайко.   Дипломат висловив думку, що Залужний не міг вести таку розмову, коли був головнокомандувачем ЗСУ, але зараз матиме таку можливість і готуватиме британських військових «до розуміння того, яким чином треба перемогти Росію».   “Наше завдання, щоб наш новий посол мав змогу бути постійно і скрізь. Щоб він був усюди — на всіх телевізійних ефірах, зустрічах з військовими, студентами, політиками, будь-ким. Щоб він міг гордо відзвітувати, що з того моменту, як він приїхав, допомога зросла ще більше. Нам і так Британія постачає приблизно три мільярди фунтів стерлінгів на рік, це приблизно чотири мільярди доларів США. Це серйозні-серйозні засоби”, - додав Прістайко.   Посла немає давно   Влітку 2023 року у спілкуванні з журналістами британський міністр оборони Бен Уоллес сказав, що Україна має бути вдячнішою за надану допомогу партнерів. На це Зеленський досить грубо відповів, що "можемо вранці прокидатися і дякувати міністру особисто".   В інтерв'ю Sky News тодішнього посла України у Великій Британії Прістайко попросили прокоментувати цей скандал. "Нездоровий сарказм не потрібний між дружніми країнами", – дипломатично відповів він.   Така реакція посла не сподобалася Києву. Зеленський звільнив Прістайка, без особливих пояснень. З того часу, вже 9 місяців, українського посла у ключовому партнері нашої країни немає. Його обов'язки виконує тимчасово повірений у справах України у Великій Британії Едуард Фесько, колишній заступник Пристайка.   “Які б не були професійні тимчасово повірені, не маючи посла, ти не маєш можливості зайти на той високий рівень спілкування, який зараз нам потрібен. Наприклад, я був знайомий із королівською сім'єю, з прем'єр-міністрами, з міністрами, головними суддями. Тимчасово повірений обмежений у цих контактах. Наявність посла – дуже важлива для країни”, - зазначає Пристайко.   Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що військовий бекграунд Залужного стане перевагою на посаді посла України у Великій Британії.   За словами Кулеби, він мав кілька розмов із Залужним, з яких переконався, що "лежать душа у нашого шановного генерала, колишнього головкому до дипломатичної роботи".   "Більше того, профільна освіта навіть у нього теж є – здається, у 2020 році отримав диплом магістра за спеціальністю міжнародні відносини. Тому я думаю, що це дуже логічний крок. Я як міністр, безумовно, зацікавлений у сильному після у Лондоні. Президент врахував. усі чинники і вирішив, що саме Валерій Залужний є оптимальною кандидатурою, тому це однозначне посилення нашої системи”, – заявив Кулеба.   За словами міністра, однією з ключових вимог до посла у Британії було розуміння військового контексту. Також Лондон є однією з найважливіших столиць світу, де є посольства країн Глобального Півдня.   "Туди не відправляють будь-кого. Лондон для будь-якої країни – це надзвичайно важливе місце призначення і в спілкуванні з цими послами, що працюють у Лондоні, я переконаний, що Валерій Залужний буде однією з найшанованіших постатей, і він принесе багато користі не тільки з погляду двосторонніх відносин із Британією, але й для кулуарної дипломатії з країнами Азії, Африки, Латинської Америки", - наголосив Кулеба.    

Розгадана загадка метронома Бетховена

00:04:00

  Вчені з Іспанії проаналізували швидкість відтворення творів Бетховена різними диригентами і прийшли до висновку, що великий композитор неправильно зчитував покази метронома. Про це свідчать результати досліджень, опубліковані в журналі PLOS ONE.     Відзначимо, що Людвіг ван Бетховен був одним з перших композиторів, які почали використовувати метроном - з 1815 року він доповнював свої нотні записи числовими позначками.   У більшості музикантів і дослідників музики зазначені цифри викликають питання, адже якщо виконувати твори в тому темпі, який передбачив майстер, то виходить "скажений" варіант. Тому багато диригентів роблять це більш повільно, ніж рекомендував композитор.   Існує безліч гіпотез, які намагаються пояснити загадку "метронома Бетховена".   Передбачається, що прилад міг бути зламаний або погано змазаний, або його конструкція сильно відрізнялася від сучасної.   Дослідники з Університету Карлоса III в Мадриді вирішили перевірити ці гіпотези і разробили спеціальну математичну модель "метронома Бетховена" за наявними фотографіями та схемою патенту. Також вони розібрали сучасний метроном, щоб виміряти його і використати для перевірки.  

Бронь від мобілізації. Хто може її отримати

22:07:41

  Законом про мобілізацію визначено, що уряд має переглянути порядок бронювання військовозобов'язаних. Глава фракції Слуга народу Давид Арахамія повідомив, що у Раді розглядають дві моделі економічного бронювання від мобілізації. Перша модель передбачає можливість бронювання співробітника у разі сплати податку від зарплати щонайменше 35 тисяч гривень. Друга - квотне бронювання по галузях, від 10% військовозобов'язаних. У такому разі керівник самостійно вирішуватиме, кого слід забронювати. За цих людей щомісяця має виплачуватись мінімальна зарплата військового, яка зараз становить 20 тисяч гривень.   Не вистачає грошей   Концепції щодо бронювання працівників від мобілізації шляхом сплати певних коштів розглядаються, зокрема, й тому, що в українському бюджеті недостатньо грошей для забезпечення зарплат військових. До того ж держава не може утримувати бійців за рахунок міжнародної допомоги.   “Війна – це дуже дорого, і Україна має фінансувати її із власних ресурсів. Тому держава має бути ефективною, насамперед, відкидати будь-який популізм і бути ефективною”, — пояснює потреба в економічному бронюванні економіст Сергій Фурса.   Перша модель бронювання, яку розглядають у Раді, передбачає, що будь-яка компанія зможе забронювати певну частину працівників, які мають зарплату понад 35 тисяч гривень та сплачують усі необхідні податки.   Друга модель пропонує надавати квоту для компаній, при якій керівник може самостійно вирішити, кого не слід мобілізувати. За таких працівників має сплачуватись 20 тисяч гривень умовного додаткового військового збору щомісяця. Депутати зараз обговорюють, яка частка працівників може підпадати під таке бронювання — зараз пропонується від 10% до 50%.   Нардепи більше схиляються саме до другої моделі, яка включає окремий додатковий збір, адже його простіше розрахувати та адмініструвати.   Арахамія зауважив, що у питанні бронювання вивчався досвід інших країн, проте хоч би яке рішення було обрано "є багато людей, які "за", а є ті, хто "проти".   "Десь посередині, я думаю, все одно якась модель з'явиться, тому що у цих дискусіях з'явиться якась модель, яка викликає найменше обурення", - зазначив нардеп.   Війна для бідних?   Головна претензія до економічного бронювання – заяви, що тоді воюватимуть лише бідні.   Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін різко   розкритикував пропозицію влади про можливість бронювання для тих, хто офіційно отримує понад 35 тисяч гривень.   "Замість того, щоб змінити підхід до рекрутингу та підготовки - вирішили узаконити принцип війна тільки для бідних", - вважає офіцер.   Ветеран війни, голова ГО Українське об'єднання Мрія Юрій Гудименко нагадує приклади з історії, коли “війна для бідних” не дала країнам нічого доброго.   “Це не нова ідея. Декілька країн в історії пробували її імплементувати і закінчувалося це зазвичай однаково: звичайні громадяни розуміли, що тепер війна тільки для бідних і відчужувалась від неї, переставали сприймати війну як свою. Як наслідок – проблеми з мобілізацією, зростання протестних настроїв, бунти. Кому цікаві приклади, гугліть Draft Week – так назвали бунти у Нью-Йорку під час Громадянської війни у США. Однією з причин бунтів було невдоволення комутаційними платежами — можливістю заможних людей за $300 (великі гроші на той час) не йти до армії, а відправити замість себе іншу людину. Ну чи просто подивіться Банди Нью-Йорка, там саме цими бунтами фільм закінчується. Другий аргумент – психологічний. Війна всім. Ми маємо бути єдиним соціумом, з єдиними викликами та спільною роботою над їх подоланням, як це було наприкінці лютого 2022 року, коли всі ми допомагали один одному, коли у чергах у військкомат стояли один за одним працівники заводів і цих заводів власники, айтішники та механіки, студенти та люди пенсійного віку”, - зазначає Гудименко.   На його думку, вирішувати завдання наповнення бюджету за рахунок того, що заможніші не підуть на фронт, це неефективне вирішення завдання.   “Ефективніше провести судову реформу, спростити податкову систему, сприяти прозорості та легкості ведення бізнесу, залучати іноземні інвестиції і зрештою зробити те щоб фахівці у чомусь, наприклад у логістиці, мали змогу в армії займатися тим, що можуть найкраще. Це дасть плюс — економічне зростання без мінусу соціальної напруги. Хоча, звичайно, ухвалити будь-який ідіотський закон набагато легше, ніж провести будь-яку системну реформу. А наслідки — адже вони не сьогодні, а завтра. А коли там це завтра настане, так?”, - упевнений Гудименко.   Водночас економіст Фурса пропонує поглянути на це питання з іншого боку: “Якщо одна людина сплачує податки, а інша уникає їхньої сплати? Ми ж знаємо, що дуже багато людей в Україні працюють неофіційно та сплачують мало податків. Це справедливо? Напевно ні. Тому тоді такі критерії через оподаткування одразу показують справедливість”.