Друга ТСК по Києву. Хто керує заступником Кличка й до чого тут аварійна Поштова
Засідання тимчасової спеціальної комісії з питань Києва, 23 квітня 2024 р.— Пане Мондриївський, хто ваш керівник — Віталій Кличко чи Сергій Попко?
— Е-е…
— А для чого ви це взагалі питаєте?! А закони в країні вже всі добре працюють?!
Це типовий момент дискусії на другому засіданні ТСК Верховної Ради з питань Києва ввечері 23 квітня. Запитував нардеп Роман Грищук, відповідали заступник голови КМДА і його колеги, інші заступники. Дебати стосувалися ситуації з повноваженнями київської влади: чим керує КМДА, а чим — військова адміністрація, де чиї повноваження, хто насправді контролює районні адміністрації. Можливо, ясність внесли б безпосередні очільники цієї складносурядної вертикалі — київський міський голова (і голова КМДА) Віталій Кличко й начальник КМВА Сергій Попко. Але в них знайшлися важливіші справи на цей час, узяти участь у засіданні вони відмовилися.
Обидва очільники засвідчили небажання працювати з ТСК досить дивно.
Віталій Кличко тримав інтригу аж до початку засідання та, коли учасники вже зібралися в залі, опублікував на своїх офіційних сторінках розгорнутий опус про те, що конструктиву на комісії немає, рівень не той і взагалі там блогери і шоумени. Насправді з «блогерів і шоуменів» за столом був лише колишній радник Кличка Максим Бахматов, тому трошки дивно, що одна, ще й така не чужа людина могла відлякати міського голову від участі в дискусії.
Максим БахматовОчільник військової адміністрації Сергій Попко взагалі нічого не відповів на запрошення голови комісії Віталія Безгіна й дописів з образами не робив. А проте, за інформацією LB.ua, начальника КМВА помітили перед початком засідання біля місця його проведення. Потім він просто зник. У часі це збіглося з неявкою Кличка, тому, схоже, хоч якась координація між КМДА й КМВА існує.
Усе це маленькі деталі, але вони формують загальну картину: без участі топових учасників, які водночас є і головними героями порядку денного, рівень заходу сильно знижується. Демарш очільника міста був особливо неочікуваним тому, що перше засідання ТСК він назвав конструктивним і минуло воно спокійно. Але здається, є банальне пояснення миролюбності: те засідання відбувалося 21 березня, коли Кличко оголосив з трибуни Київради, що звільняє керівників КП «Київський метрополітен» і КП «Київпастранс», а за тиждень до того гучно пролунало розслідування Bihus.info про очільника метро Віктора Брагінського та його статки, неспівмірні з доходами. Суспільна думка вирувала, і, як кажуть, м'яч був точно не на полі Кличка. Проте криза минула, і мер знову може ставитися до ТСК з питань Києва виключно як до особистого політичного конфлікту.
Цьому сприяють і декотрі люди з близького оточення Кличка: співголова фракції «Удар» у Київраді Дмитро Білоцерківець посперечався з Безгіним на вході в комітет ВР, перепалка перейшла в штовханину, усе це зафільмували — і ось усі соцмережі знають про ТСК виключно те, що «там була бійка». А сам Безгін у коментарі пресі називає свого опонента чихуахуа. Завіса.
На щастя, інші представники київської влади на засіданні, заступники Кличка, були набагато конструктивнішими і, як могли, щиро роз'яснювали всі питання. І тут уже варто описати недоліки іншого боку цієї дискусійної медалі.
Якщо перше засідання ТСК повністю присвятили метро й синій гілці, де сталася аварія, то друге мало, м'яко кажучи, еклектичний вигляд. Почалося воно з обговорення повноважень гілок київської влади: вичерпно ця частина описана на початку статті — депутати щиро не знають, чиновники КМДА щосили намагаються не конкретизувати.
Що є виконавчим органом Київської міської ради — наразі не дам вам відповіді стовідсотково,
— чесно визнав секретар Київради Володимир Бондаренко. І всі сходяться на тому, що потрібен новий закон про столицю, але кожному свій.
Після обговорення тріумвірату влади в Києві головуючий на засіданні Віталій Безгін раптово перейшов до теми укриттів. Причому не взагалі укриттів, їх відсутності чи стану, а до окремого користувацького моменту системи навігації: не працюють таблички з к’юар-кодом на зупинках громадського транспорту, які мали б вказувати шлях до найближчого укриття пасажирам, яких висадили з автобуса під час тривоги. І ось уже всі присутні заступники Кличка палко пояснюють, що є інші способи навігації, що за укриття взагалі відповідають переважно РДА і що взагалі джерело інформації — відео із соцмереж — ще слід перевірити, бо, може, там все неправда. І відчуваєш, що всім учасникам дискусії значно комфортніше говорити про всі ці милі дрібниці, де кожен може бути компетентним, а не про дійсно важливі складні речі…
Віталій Безгін під час засідання тимчасової спеціальної комісії з питань Києва, 23 квітня 2024 року.І третє питання, яке вчора розглянула ТСК, — аварійна ситуація на Поштовій площі в Києві. І тут уже нарешті була доволі фахова дискусія із залученням і управлінців КМДА, і нардепів, і активістів, архітекторів, представника Мінкульту.
Багато років тому, ще за президента Януковича, на Поштовій площі взялися реконструювати автомобільну розв'язку з накриттям автодоріг і будівництвом прогулянкової зони. Проєкт передбачав і торговельний центр, але проти його зведення виступили кияни й активісти. Вони вказали на цінні археологічні пласти в районі Поштової площі, які будівництво ТЦ знищило б. Історичний шар розкопали, договір оренди із забудовником розірвали, а далі все зависло. Нині розкопки підтоплює, а з ними й метро. Усе тримається на опорних палях, і як довго буде триматися — невідомо. Під землею все підтоплює ґрунтовими водами, ціна питання — збереження площі, розкопок, власне тунелю метро і станції.
Позиція міської влади така: «Постанова ВР заборонила нам проведення будь-яких робіт (через археологічну знахідку), музеєм на Поштовій займаються археологи, а не міська влада, жодної загрози від розкопок метрополітену нема», — запевнив директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор. Представник КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» ще категоричніший: «На весь об'єкт реконструкції Поштової площі накладено арешт у рамках кримінального провадження, нам заборонено проводити будь-які роботи, які змінюють вартість і параметри всього, що там є. Тому відкачувати воду там не можна».
У 2017 на Почтовій площі археологами знайдено міський квартал XI-XII століть.Ця ідея так вразила присутніх, що дискусія вийшла за межі дипломатичного обміну думками.
Відкачування води з ґрунтів і дуже складних ґрунтів, і високих ґрунтових вод, і з того, що зсувається Володимирська гірка, — це не будівельні роботи. Це забезпечення безпеки людей на Поштовій площі.
«У висновках НДІБМВ 2015 року вказано: якщо не зробити нормального дренажу, то буде деформація тунелів. І наскільки зараз відомо, ґрунтова вода піднялася. У мене питання: чи забезпечено дренаж, чи відкачували воду? У мене питання безпеки подолян», — звернулася нардепка Ганна Бондар. Також прозвучала інформація, що згаданий арешт зняли ще в грудні 2023 року. На питання, чи почали після цього відкачувати воду, представники КМДА відповіді не мали — тобто ні.
Інша проблема КМДА — вони чекають, поки музей археології та Мінкульт створять на Поштовій пам'ятку офіційно. Представниця Мінкульту на засіданні заявила, що балансоутримувачем об'єкта наразі є місто, і воно повинно розробити й подати на розгляд відомства межі охоронної пам'ятки (межі земельної ділянки). На що заступниця мера Ганна Старостенко відповіла, що КМДА не має певних повноважень і ні, це мусить робити Мінкульт.
Ганна Старостенко (праворуч) під час засідання тимчасової спеціальної комісії з питань Києва, 23 квітня 2024 р.У якийсь момент цієї словесної штовханини й відфутболювання повноважень полеміка сягнула повного абсурду. Тоді емоційно виступила голова ГО «Почайна» Аннабелла Моріна:
Ця ситуація, коли представники КМДА змішують докупи мух, котлети, коней, людей, — це маніпуляція. А насправді там усе дуже просто. На об\'єкті відключені електрика й насоси, вони не відкачують підземних вод з 2019 року. Якщо воду не відкачувати, буде аварія. Між котлованом (археологічні розкопки) і тунелем метро — лише 5–6 метрів ґрунту, який просочений водою. Треба негайно починати там рятувальні роботи, інакше метро «Деміївська» здасться всім квіточками.
Аннабелла МорінаІ хоча мер Кличко так остерігався «блогерів» на засіданні, слова громадської активістки Моріної пролунали вагоміше й адекватніше, ніж спічі чиновників. Тому начебто всі зрозуміли серйозність ситуації та вирішили зробити обов'язкове спільне виїзне засідання на Поштовій, щоб особисто перевірити, як там з водою.
Чи врятує ще одне засідання Поштову від просідання ґрунту, а метро — від виходу підземних вод? Навряд чи. Але якщо якісь реальні кроки можливі лише після місяців хороводів — варто спробувати.
Висновку ТСК про метро «Деміївська», до речі, досі немає — чекають на експертний звіт. Так само буде і з Поштовою — місяці (або роки) розмов. А ТСК і Кличко тим часом влаштовуватимуть політичне шоу, в якому, за їхніми словами, вони так сильно не бажають брати участь.