Консультації урядів України та Словаччини. Міхаловце, 11 квітня 2024 рокуФіцо обирає "мир" з Україною: як вдалося порозумітися зі Словаччиною та чи довго це триватиме
В уряді Словаччини "мають серце, розуміють вашу ситуацію і хочуть бути максимально корисними" – подібні слова Україна чула від багатьох іноземних лідерів. Але цього разу вони прозвучали від словацького прем’єр Роберта Фіцо, відомого своїми антиукраїнськими та проросійськими заявами, після україно-словацьких міжурядових консультацій, що відбулися 11 квітня у при кордонному словацькому місті Міхаловце.
То чи можна говорити про якісь зміни у позиції відкрито проросійського лідера Словаччини?
Це вже другі консультації очільників українського і словацького урядів після минулорічної зміни влади у сусідній країні. Перше засідання пройшло в Ужгороді 24 січня, і тоді здавалося, що Фіцо ціле спрямовано намагається зірвати зустріч. Їй передувала низка його відверто антиукраїнських заяв: зокрема, Фіцо назвав Україну державою, яка перебуває під "абсолютним впливом США" та натякнув, що їй доведеться віддати частину своєї території Росії.
Попри такі несприятливі стартові умови, перші переговори пройшли досить конструктивно. Як зазначали джерела ЄП у переговорній групі з українського боку, Фіцо на закритій частині переговорів напряму визнав, що його скандальні заяви адресовані внутрішній аудиторії, тоді як сам він готовий до конструктивних відносин.
"Якщо Словаччина не буде, як Угорщина, блокувати важливі для України питання, то доведеться пропускати ці заяви повз вух",- згодом описав позицію офіційного Києва один із членів уряду.
Втім, ігнорувати антиукраїнські випади словацької влади ставало дедалі складніше.
6 квітня там завершилися президентські вибори, причому у проміжку між першим та другим турами українська тема була ключовою у пропаганді провладного кандидата Петера Пеллегріні.
Пеллегріні зробив ставку на страху, що перемога його опонента Івана Корчока приведе до відправлення словацьких військ в Україну, обіцяючи не допустити цього (хоча насправді такий варіант і не розглядався). Страх перед залученням у війну мобілізував виборців словацьких сіл та маленьких міст, що врешті-решт і стало головною причиною виграшу Пеллегріні (детальніше про ці вибори ЄвроПравда писала у цій статті).
Завершення виборчого циклу у Словаччині давало надію на прогрес у переговорах з Братиславою. Цим і були важливі нинішні консультації, що відбулися лише за 5 днів після виборів.
І зустріч 11 липня певною мірою виправдала ці сподівання.
"Сьогодні представники уряду України провели результативну конструктивну зустріч з нашими словацькими колегами",- заявив після переговорів український прем’єр Денис Шмигаль.
"Маємо багато амбітних планів для співпраці. До кінця 2028 року плануємо завершити реконструкцію та модернізацію електричного інтерконектора "Мукачево", завдяки чому Україна матиме більше можливостей для експорту та імпорту електроенергії. Домовилися створити групу, яка допоможе диверсифікувати постачання ядерного пального на АЕС. Будемо працювати над реалізацією водневого коридору, для транспортування водню до ЄС", – розповів він.
Серед досягнутих домовленостей – запуск до кінця року прямого пасажирського залізничного сполучення Київ-Кошице та розвиток транскордонного залізничного маршруту Чоп – Чиєрна-над-Тисою.
Також, за словами українського прем’єра, словацький уряд готовий надавати допомогу з розмінуванням. " Йдеться, зокрема, про спільне виробництво інженерної техніки та про надання вже готових машин для виявлення і знешкодження мін", – уточнює Шмигаль.
Не менш важливою була тональність заяв Фіцо.
"Словаччина хоче бути доброю, дружньою країною-сусідкою України. Ми хочемо проявити солідарність з вами у тому нещасті, з яким ви боретеся", – заявив він, втім так і не назвавши причину цього "нещастя".
Також, за його словами, Словаччина візьме участь в інавгураційному Саміті миру у Швейцарії.
А у питанні вступу України до ЄС – не чинитиме перешкод. "Ми не є країною, яка буде вам створювати перешкоди на вашому шляху (до ЄС). Навпаки – ми хочемо допомогти, поділитися з вами своїм досвідом, який стосується перемовин щодо вступу", – додав Фіцо.
Важливо і те, що залишилося поза офіційними заявами. Зокрема, словацькі ЗМІ звернули увагу, що в складі делегації був присутній міністр оборони Роберт Каліняк, який має неофіційне звання головного "торгівця зброєю". Відповідно, можна припустити, на зустрічі обговорювали і це питання.
Попри те, що не всі заяви Фіцо були такими дружними (зокрема він заявив про можливість розширення переліку аграрних товарів з України, заборонених до ввезення до Словаччини), загальне враження вийшло цілком позитивним.
Що стало причиною такої зміни словацької позиції?
Насамперед те, що на відміну від угорського прем’єра Віктора Орбана, для чинної словацької влади українська тема є інструментом не зовнішньої, а внутрішньої політики.
Штучно створений страх перед залученням до війни в Україні допоміг мобілізувати електорат на президентських виборах, проте тепер ця тема виглядає неактуальною для Фіцо.
Крім того, у словацького прем’єра попереду дуже непрості переговори з Єврокомісією, пов’язані із планами Братислави прийняти вкрай суперечливі зміни у закони про суспільне телебачення та громадські організації. "На кону – очікуваний конфлікт із євроінституціями та цілком можливе замороження фінансової допомоги, а словацький уряд розраховує отримати від Брюсселю біля 20 млрд євро. В такій ситуації Фіцо буде шукати можливість знайти компроміс, який дозволить схвалити скандальні норми, але уникнути замороження фіндопомоги ЄС",- оцінює нові пріоритети Фіцо експерт словацької Асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба.
Але для цього, щонайменше, Роберту Фіцу необхідно не створювати додаткових точок напруги – в тому числі щодо України
Тож певний час Братислава буде зацікавлена у добрих (принаймні конструктивних) відносинах із Києвом.
Можливо, це навіть означатиме, що сам Фіцо буде утримуватися від антиукраїнських заяв (але точно – не його однопартійці).
Питання полягає лише в тому, як довго продовжиться цей період конструктивних відносин? Адже, немає сумнівів, що він викликаний тактичними інтересами Фіцо, а не базується на його світогляді. "На президентських виборах стратегія залякування Україною показала свою ефективність. Було би дивно вважати, що до неї не звернуться знову",- впевнений Александр Дулеба.
Він переконаний, що ця тема буде використана або під час наступних парламентських виборів – або планових, що мають проти у 2027 році, або дострокових.
Ключове питання – чи буде вона використана набагато раніше, наприклад, під час червневих виборів до Європарламенту?
Скоріш за все, відповідь на це питання залежатиме від того, що для Фіцо буде пріоритетом: ці вибори чи уникнення кризи у відносинах із Брюсселем. Це і визначить тривалість періоду "конструктивних відносин" з урядом Фіцо.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"