Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Удари України по НПЗ Росії. Дискусія на Заході

23:43:51

  Удари України по російських НПЗ не подобаються Заходу. Міністр оборони США Ллойд Остін нещодавно критично висловився про такі удари, поставивши під сумнів їхній вплив на хід війни. Йому одразу ж відповіли.   Критика від США   Спочатку у ЗМІ з'явилася інформація про те, що США нібито закликали Київ більше не завдавати ударів по російським НПЗ та іншій енергетичній інфраструктурі, оскільки побоюються, що це може призвести до ще більшої ескалації та викликати глобальне зростання цін на енергоресурси.   Тепер міністр оборони Штатів Ллойд Остін прямо розкритикував удари, які Україна завдає по нафтопереробних заводах на території Росії, поставивши під сумнів їхній вплив на перебіг війни.   Остін сказав, що удари по нафтопереробній галузі в Росії можуть негативно вплинути на доступність енергоресурсів у світі.   "Ці удари можуть мати вплив на глобальну ситуацію з енергоресурсами... Для України краще зосередитись на тактичних та оперативних цілях, які можуть безпосередньо вплинути на перебіг бойових дій", – сказав Остіна.   Політичні мотиви   На слова міністра одразу відреагував сенатор Том Коттон, заявивши, що в адміністрації Байдена стримують Україну від ефективних дій із політичних міркувань.   "Мені це виглядає так, що адміністрація Байдена не хоче зростання цін на газ у рік президентських виборів", – зазначив він.   Як зазначає Bloomberg, США намагаються балансувати тим часом, щоб зменшити доходи Росії від продажу енергоресурсів, які допомагають фінансувати ведення війни, і тим, щоб на світові ринки продовжувало надходити достатньо енергоресурсів і не виникало явищ, які можуть дестабілізувати глобальну економіку. Глобальні ціни на нафту зараз є найвищими за майже півроку, насамперед через напругу на Близькому Сході.   Боротьба з інфляцією, зокрема паливо, була одним із пріоритетів під час каденції Байдена.   Також Остін повторив заклик до Конгресу затвердити додаткове фінансування на підтримку України, наголосивши, що фактично ці гроші стимулюватимуть американську оборонну промисловість.   У Держдепі також заявили, що Вашингтон не підтримує ударів по об'єктах на території РФ.   Легітимна мета   Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна як країна, що захищається від агресії, має право завдавати ударів по "легітимних військових цілях" за своїми межами.   Столтенберг нагадав, що Росія вторглася в Україну, грубо порушивши міжнародне право і Україна має закріплене в Статуті ООН право на самооборону.   "І ми маємо право допомогти Україні відстояти право на самооборону, не втягуючи членів НАТО у конфлікт. І Україна має право на самооборону, зокрема, завдавати ударів по легітимних військових цілях за межами України, щоб захистити себе", – додав він.   У НАТО вважають, що удари українських безпілотників по російським НПЗ мали відчутний вплив на її паливний ринок та накладають додаткові фінансові витрати.   "Удари, ймовірно, вивели з ладу понад 10% російських нафтопереробних потужностей, а можливо, і понад 15%. І, залежно від масштабу пошкоджень, ремонт може зайняти значний час і вимагати значних витрат", - зазначив урядовець НАТО.   Паралелі з німецькою Німеччиною   Міністр закордонних справ Литви Габрієлюс Ландсбергіс приєднався до дискусій про те, чи слід Україні атакувати російські нафтопереробні заводи.   Ландсбергіс звернувся до історії, нагадавши, як союзники під час Другої світової війни атакували нафтобази нацистської Німеччини.   "Під час Другої світової війни союзники розбомбили нафтові сховища нацистської Німеччини як першочергову військову мету", - написав він, натякаючи, що підтримує атаки на російські НПЗ.    

Заміна для крилатих ракет. Авіабомби Росії

22:10:36

  Російські плануючі авіабомби поставили під загрозу українські стратегічні висоти навколо Часового Яру та в районі Авдіївки на Донеччині. Про застосування російською авіацією авіабомб, що планують, відомо ще з минулого року. Спочатку повідомлялося, що боєприпас створений на базі авіабомби ФАБ-250, які виготовлялися ще з радянських часів. Спочатку розроблена як бомба вільного падіння, при встановленні на неї універсального модуля корекції та планування (УМПК) вона може скидатися за десятки кілометрів до мети. Це дозволяє бомбардувальнику атакувати наземні об'єкти, не входячи до зони ураження коштів ППО.   Радянські розробки   Навесні цього року з'явилися повідомлення про застосування російською армією та потужніших плануючих бомб, таких як ФАБ-500. А наприкінці березня українські та західні ЗМІ писали про удар по позиціях ЗСУ під Вугледаром об'ємно-детонуючою півторатонною авіабомбою ОДАБ-1500. Такі боєприпаси відносяться до термобаричних, вони створюють потужну ударну хвилю, яка здатна проникати в укриття і навіть на великій відстані викликає контузії та баротравми.   Важко збити   Такі бомби важко збити. Як кажуть фахівці ППО, не можна збити те, що падає. Насправді це твердження вірне по відношенню до того, що на армійському жаргоні називається "чавунієм" - вільнопадаючих бомб, іноді і снарядів ствольної артилерії. У випадку плануючого боєприпасу це не зовсім так — порівняно з артилерійським снарядом у нього досить великі розміри, є крила та стабілізатори, а на нових розробках і реактивний прискорювач. Тобто це не зовсім бомба, а напівкомба, напівракета, вона сяк-так, але летить, а значить, теоретично збити її можна. Але дуже складно.   Насамперед, така мета перебуває у повітрі недовго. Її початкова швидкість дорівнює швидкості бомбардувальника, зазвичай це півтора-два махи, не виключено, що у неї є прискорювач, отже, відстань в 60 км до мети вона долає за хвилину-дві. Вона погано видно на екранах радарів. Вона трохи вміє маневрувати — не так, звісно, як крилата ракета чи дрон, але з урахуванням перших двох чинників — це серйозна додаткова проблема для ППО. Можливо, вона вміє ставити перешкоди – принаймні ніщо не заважає розробникам впровадити і такий модуль.   Величезний запас   Імовірність ураження такої складної мети однією протиракетою невисока, їх потрібно кілька, і не найпростіших. З урахуванням наявності в Росії величезного запасу авіабомб, які можна переробити в плануючі, витрачати ними дорогі протиракети непросто накладно, а й небезпечно. Якщо в української ППО виникне дефіцит боєкомплекту, російська авіація може захопити повітряний простір і почне скидати вже звичайні бомби, що вільно падають, це буде катастрофою для ЗСУ.