Що має зробити Україна, щоб ключовий розділ переговорів про вступ до ЄС не став пасткою
Минуло два роки від подання Україною заявки на вступ до ЄС. Відтоді ми істотно просунулися на шляху до членства: вже є політичне рішення про початок переговорів, а Єврокомісія вже запропонувала переговорну рамку для України і розпочала передвступний скринінг законодавства.
Однак основні випробування ще попереду.
Одними з найскладніших будуть реформи у сфері засадничих норм та цінностей ЄС, що у термінології Євросоюзу мають назву Fundamentals.
Детально про важливість цього кластера та його особливості – в колонці аналітикині Українського центру європейської політики Олександри Булана та координаторки напряму європейської інтеграції Центру політико-правових реформ Вікторії Мельник Фундамент вступу до Союзу: як ЄС та Україна вестимуть переговори щодо засадничих цінностей. Далі – стислий її виклад.
Чинна методологія розширення, як нагадують авторки колонки, передбачає, що вступні переговори розпочинаються з відкриття кластера "фундаментальних реформ" і закінчуються закриттям цього кластера.
"А розроблена Брюсселем переговорна рамка для України додатково наголошує, що загальний темп переговорів та просування з інших питань будуть поставлені у залежність від того, чи демонструє Україна успіх за кластером Fundamentals", – зазначають Булана та Мельник.
До "фундаментальних" включають п’ять розділів права ЄС (їхні назви – Судова система та основні права; Юстиція, свобода та безпека; Публічні закупівлі; Статистика; Фінансовий контроль), а також три блоки, за якими немає окремих переговорних глав – Економічні критерії, Функціонування демократичних інститутів та Реформа державного управління.
За словами авторок колонки, особливістю цього кластера є те, що більшість переговорних розділів не мають актів ЄС, які Україна мала б імплементувати в українське законодавство – так, як це відбувається зі всіма іншими главами та тематиками переговорів з ЄС.
Йдеться про розділи "Судова система та основні права", "Юстиція, свобода та безпека" і блоки щодо функціонування демократичних інститутів та реформи державного управління. Тож ці реформи ґрунтуються на загальних міжнародних стандартах і впроваджуються в усіх країнах з урахуванням особливостей їхньої правової системи.
"До прикладу, судова система в усіх країнах ЄС побудована по-різному, на основі різних правових систем, тож Євросоюз не вимагає їхньої уніфікації. Водночас верховенство права – один з базових принципів ЄС, і вимоги до країн-кандидатів тут є дуже високими", – зазначають експертки.
Вони додають, що, оскільки в ЄС немає чіткого переліку актів для регулювання судочинства, то у формулюванні вимог до кандидатів доводиться спиратися на міжнародні принципи, стандарти та кращі практики інших європейських держав.
На практиці ЄС розробляє для кожної країни-кандидата набір цільових індикаторів (benchmarks), які є трьох видів.
Ці індикатори обов’язкові для кожного переговорного розділу і необхідні для того, щоб продемонструвати результати проведених країною-кандидатом реформ.
Однією з причин складнощів у виконанні індикаторів, попереджають Булана та Мельник, є підхід загальних формулювань.
Український центр європейської політики у співпраці з Центром політико-правових реформ пропонують перелік цільових індикаторів щодо функціонування судової системи. Їх визначили за результатами аналізу чинного законодавства України та його практичного застосування.
Звісно, остаточний перелік індикаторів формуватиме Брюссель. Але й Україна повинна доносити своє бачення, яке Єврокомісія – за належної аргументації – зазвичай враховує, впевнені експертки.
Представлене дослідження може стати у пригоді як Європейській комісії у процесі офіційного скринінгу, так і уряду під час розробки дорожньої карти в частині верховенства права.
Докладніше – в колонці Олександри Булана та Вікторії Мельник Фундамент вступу до Союзу: як ЄС та Україна вестимуть переговори щодо засадничих цінностей.