Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Підсумки 5.4: Удари по авіабазах і дрони на 200 км

09:24:29

Україна атакувала російські військові авіабази У ніч  проти 5 квітня відразу кілька військових аеродромів РФ зазнали атаки безпілотників. Так, на аеродромі Морозовськ у Ростовській області, за даними ЗМІ, щонайменше шість літаків було знищено та ще вісім зазнали значних пошкоджень. Стверджується, що за цією атакою стоїть Служба безпеки України та військові із Сил оборони. Окрім того, на аеродромі Енгельс-2 ймовірно зазнали значних пошкоджень три стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, загинули сім військових. Також зазнав удару аеродром в місті Єйськ. За попередніми даними, там повністю знищено два Су-25 та загинули чотири російські військовослужбовці. Крім того, дрони атакували військовий аеродром в місті Курськ. Але про результати поки не повідомляється. Міноборони РФ заявило про атаку понад 50 дронів, більшість з яких начебто було збито.

Страх США. Російське ядерне залякування

09:24:29

Зволікання з наданням американської допомоги Україні набуло нового пояснення. Глава іноземного комітету Палати представників США Майкл Маккол заявив, що президент Джо Байден і його радник з нацбезпеки Джейк Салліван “купилися” на те, що РФ може застосувати ядерну зброю, якщо США нададуть Україні “надто багато” зброї.   Занадто обережні   “Джейк Салліван дуже обережний. Він дуже боязкий. І він купився на думку, що якщо ми дамо їм надто багато, то Росія застосує проти нас тактичну ядерну зброю. Більшість розвідданих, які я бачив, свідчать, що вони цього не зроблять. Тому що це змінило б правила гри для всіх”, - зазначив Маккол.   Він також зазначив, що Байден є однодумцем Саллівана у цьому питанні і є таким же обережним щодо допомоги Україні, як і Салліван.   За словами Маккола, державний секретар США Ентоні Блінкен, навпаки, ще на початку повномасштабного вторгнення РФ повністю підтримував надання Україні винищувачів МіГ-29, а допомогу Україні насамперед "гальмує" Салліван.   "Це не він. На мою думку, це Джейк Салліван та Білий дім. Це дуже боязка реакція. Мені подобається доктрина Коліна Пауелла. Ти або у справі, чи ні. Не зупиняйся на півдорозі. Знаєте, ми даємо Путіну саме те, що хоче. Це патова ситуація. Війна на виснаження. І має ще тіла, які він може кинути”, — підкреслив конгресмен.     Критичний момент   Глава Офісу президента України Андрій Єрмак провів розмову з радником президента США з нацбезпеки Джейком Салліваном, після якого залишився упевненим, що допомогу врешті-решт буде схвалено, повідомляє Politico.   Водночас, видання пише, що він не впевнений щодо того, коли це відбудеться, але наполягав на тому, що це має відбутися найближчим часом.   "Тим часом це варте нам життів, і я дуже сподіваюся, що рішення буде ухвалено цього місяця, тому що Україна наближається до критичного моменту", - сказав Єрмак.   В НАТО не запрошують   Україна хоче отримати офіційне запрошення до вступу до НАТО. Але офіційні особи альянсу згодні, що цього не станеться під час урочистостей на саміті НАТО у Вашингтоні в липні, пише The New York Times.   У статті йдеться про те, що НАТО не хоче приймати до своїх лав нового члена, який, згідно з правилами альянсу про колективну безпеку, “втягне його у найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року”.   Це змусило НАТО шукати якусь "золоту середину", щось коротке, але досить вагоме, щоб показати, що альянс підтримує Україну, як висловився цього тижня генсек НАТО Єнс Столтенберг, "надовго"   Однак, за словами високопоставлених західних дипломатів, які беруть участь у дискусіях, що це буде, поки що не зрозуміло.   Видання пише, що пропозиції, висунуті цього тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, про надання НАТО більшого контролю над координацією військової допомоги, фінансування та підготовки сил України відразу ж зустріли скептично.   США та Німеччина, як і раніше, проти того, щоб пропонувати у Вашингтоні Україні розпочати переговори про членство, як це було зроблено на торішньому саміті у Вільнюсі. Вони хочуть зняти це питання з порядку денного в липні, незважаючи на аналогічний процес у ЄС, схвалений минулої зими.   Проте, як йдеться у статті, вони хочуть надати Україні “конкретні зобов'язання”, які вона зможе виконати. Зусилля щодо чіткого визначення умов, які Україна має виконати, щоб розпочати переговори з НАТО, поки що не просунулися.    

ІПСО чи план? Напад РФ на Харків

09:24:29

Росіяни продовжують обстрілювати Харків та поширювати інформацію про можливий повномасштабний напад на місто. В українській розвідці такі заяви називають Інформаційно-психологічною операцією. Чому Росія не готова до сухопутної атаки на Харків?   Дуже багато військ   Для наступальної операції на Харків російському командуванню потрібні додатково великі сили. Оцінки чисельності угруповання, що гіпотетично здатне взяти Харків, варіюються, військові експерти найчастіше говорять про 300 тисяч осіб.   Російське угруповання військ Захід, що діє на Куп'янському та Лиманському напрямах на схід від Харкова, налічує 80-90 тисяч військовослужбовців. Вже більше року вона веде затяжні та загалом безплідні бої на лінії фронту шириною приблизно 110 км. Ще приблизно 35 тисяч розгорнуті у прикордонних угрупованнях у Білгородській, Курській та Брянській областях — переважно вони зайняті відбиттям атак добровольчих формувань, що воюють під егідою ЗСУ.   Атака в лоба на таке місто, як Харків, безглузда (вже намагалися 2022-го), потрібне також глибоке охоплення з флангів. Необхідно розгортати з'єднання на величезному протязі – від заходу Білгородської області до річки Оскол, а це не менше ніж 260 км. Звідси й цифри 300 тисяч — з урахуванням забезпечення чисельної переваги за наступальної операції.   Де російська армія знайде такі ресурси – незрозуміло. Наразі нагальне завдання російського Генштабу — організувати ротацію та відновлення підрозділів, виснажених боями на інших напрямках.   Небачений масштаб   Щоб наступати на Харків, однієї чисельної переваги мало. Потрібно не просто зібрати сотні тисяч рекрутів, їх треба навчити, провести злагодження, привести озброєння у відповідність до штатних норм, забезпечити тилове постачання, нарешті, потай розмістити на бойових позиціях. Якщо російська армія справді має намір здійснити цього року Харківську операцію, то час у неї дуже обмежений.   У разі початку великої воєнної операції на Харківському напрямку розгорнуться бої небаченого масштабу. Фронт — це величезна територія як завширшки, і у глибину, напхана військовими об'єктами.   Значна їх частина розташовуватиметься у російських регіонах Білгородської та, можливо, Курської та Брянської областей, і стане законною метою української артилерії. Тоді нинішні обстріли Білгорода здадуться квіточками.   Просто розмови   Як розповів представник ГУР Андрій Юсов, наразі Збройні сили України не фіксують формування ворогом ударних груп для нападу на місто. У військовій розвідці заявили, що вкиданням інформації про "наступ на Харків" російські загарбники намагаються посіяти панічні настрої в українському суспільстві.   "Що стосується загрози "тут і зараз, завтра нападуть" і "треба негайно бігти та сіяти паніку", звичайно, це - російська ІПСО", - підкреслив Андрій Юсов.    

Підсумки 5.4: Удари по авіабазах і дрони на 200 км

07:01:53

Україна атакувала російські військові авіабази У ніч  проти 5 квітня відразу кілька військових аеродромів РФ зазнали атаки безпілотників. Так, на аеродромі Морозовськ у Ростовській області, за даними ЗМІ, щонайменше шість літаків було знищено та ще вісім зазнали значних пошкоджень. Стверджується, що за цією атакою стоїть Служба безпеки України та військові із Сил оборони. Окрім того, на аеродромі Енгельс-2 ймовірно зазнали значних пошкоджень три стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, загинули сім військових. Також зазнав удару аеродром в місті Єйськ. За попередніми даними, там повністю знищено два Су-25 та загинули чотири російські військовослужбовці. Крім того, дрони атакували військовий аеродром в місті Курськ. Але про результати поки не повідомляється. Міноборони РФ заявило про атаку понад 50 дронів, більшість з яких начебто було збито.

Росія поставить Індії військові кораблі в обхід санкцій - ЗМІ

22:59:44

Індія найближчими місяцями отримає від Росії два військові кораблі. Це має відбутися попри західні санкції проти Москви, пише Bloomberg.   "Один корабель, найімовірніше, буде передано Індії у вересні, а інший - на початку наступного року", - зазначає видання. Постачання кораблів відстає від графіка на два роки через війну в Україні. Два фрегати є частиною угоди на чотири кораблі, яку Індія підписала з Росією ще 2018 року. Два інших кораблі будуються в Індії у співпраці з Росією, але також відстають від графіка через проблеми з ланцюжком поставок.   Фрегати з керованими ракетами з функціями малопомітності мали використовувати газові турбіни українського виробництва. Торгівля між Україною і Росією зупинилася 2014 року, тому Індія купувала їх через третю країну.   Зазначається, що санкції США проти Росії зупинили постачання зброї до Індії більш ніж на рік. Країни намагалися знайти механізм оплати, який не порушував би міжнародних обмежень. Так, Індія платить РФ за зброю в рупіях, але для оплати сирої нафти використовує суміш валют, таких як дирхами ОАЕ та американські долари.   Попри закупівлю більшої кількості зброї у США і Франції, а також програму прем'єр-міністра Нарендри Моді з виробництва військової техніки в країні, Росія залишається найбільшим постачальником військової техніки в Індію.   Від початку повномасштабної війни РФ проти України Індія заявила про свою нейтральну позицію щодо війни. Публічно країна не засудила агресію Росії, але й не підтримала її.   За даними ЗМІ, Індія за період війни посилила торгівлю з РФ, особливо у нафтовому секторі на тлі західних санкцій проти Москви.   Нагадаємо, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попередив Індію про "червоні лінії" у разі фінансування військової машини РФ.

Атака на ТЕС: у Бурштині дозволили переходити на автономне опалення

22:13:29

Міська рада Бурштина Івано-Франківської області дозволила власникам квартир встановлювати індивідуальне опалення. Про це повідомила  пресслужба міськради в п'ятницю, 5 квітня.   "Депутати прийняли рішення, яке надає право власникам квартир та нежитлових приміщень усіх багатоквартирних будинків м. Бурштин за власним бажанням відключити свою квартиру чи нежитлове приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води з подальшим влаштуванням системи індивідуального теплопостачання", - йдеться у повідомленні.   Власники квартир та нежитлових приміщень мають право отримати дозвіл на облаштування газового конвектора без відключення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).   Відключення від центральної тепломережі та облаштування індивідуального опалення передбачене коштом власників квартир. Пільговим категоріям населення на влаштування індивідуального теплопостачання міськрада виділятиме 20 тисяч гривень.   Нагадаємо, 22 березня росіяни здійснили  наймасштабнішу атаку по енергетиці України . Після цього в енергохолдингу ДТЕК заявили про  втрату майже половини потужностей . Внаслідок ракетного удару РФ по Бурштинській ТЕС місто залишилося без тепла. На відновлення енергоблоків знадобиться не один місяць, а можливо, й не один рік.