business.diia.gov.uaГранти на сад і теплиці для фермерів від уряду. Чи виправдала програма сподівання бізнесу?
Якими були умови урядових грантових програм для створення теплиць та закладання садів, які її результати та чому фермери неохоче співпрацюють з державою.
У липні 2022 року в Україні стартувала державна грантова програма підтримки аграріїв, в рамках якої під час першого ж етапу реалізації розраховували на появу 1000 теплиць та близько 10 тис гектарів плодово-ягідних насаджень.
За умовами програми, на створення теплиці першим 1000 учасникам планували покрити до 70% витрат від вартості проєкту, а максимальна сума гранту обмежувалась 7 млн грн.
Тим, хто не потрапив у першу 1000 заявок, держава пообіцяла профінансувати до 50% витрат. Але щось пішло не так.
За півтора року дії програми схвалили лише 42 гранти на створення теплиць та 160 – на закладання садів та виноградників загальною площею 2300 гектарів.
Реклама:
Загальні умови
За умовами урядової програми, держава покриває до 70% витрат на створення теплиць площею не менше 0,4 гектара, але не більше, ніж 2,4 гектара. Відповідно, аграрії можуть отримати від 2 млн грн до 7 млн грн на встановлення обладнання або придбання саджанців чи насіння.
Для закладання саду обсяги фінансової підтримки від держави залежать не від площі, а від виду культури. Наприклад, для висадки гектара лохини, груші або яблуні виділяють до 400 тис грн, а для обліпихи, абрикоса або сливи – до 140 тис грн.
Важливий момент: залежно від виду культур, строк реалізації проєкту не повинен перевищувати 18 місяців від моменту отримання коштів. Тобто, всі роботи зі створення теплиці чи закладанню саду мають бути виконані максимум за півтора року.
Гранти на бізнес. Як і де отримати безповоротну фінансову допомогу на підприємництво
Інша умова: уповноважений банк впродовж п'яти років проводить перевірки господарств, які отримали гранти. При цьому під час будівництва теплиці, на яке відводиться до 12 місяців, такий контроль здійснюється щоквартально. Далі щопівроку проводиться перевірка стану насаджень, під час якої уповноважені особи мають право робити фото та відео.
Для грантів на садівництво банк щопівроку моніторить процес висадки саджанців, на що відводиться до 18 місяців. Далі один раз на рік проводиться моніторинг діяльності грантоотримувача.
Якщо сума гранту повернеться державі у вигляді сплачених податків раніше, ніж, як це передбачено програмою, через 3 або 5 років, регулярні перевірки припиняються.
Диявол у деталях
Голова профільної асоціації "Укрсадпром" Олександр Матвієць звертає увагу, що постійний моніторинг відбиває бажання аграріїв співпрацювати з державою. Наприклад, зазначає він, у фермерів в Тернополі, яким нещодавно затвердили заявки та які тільки почали підготовчі роботи, уже почалися масові перевірки господарств.
Стримуючим фактором є й умова, що земля, на якій планується створення насаджень у співфінансуванні з державою, має бути сільськогосподарського призначення та перебувати у власності або користуванні на строк не менше 7 років.
Крім того, держава встановлює чіткий перелік культур, які можна висаджувати в рамках грантової програми. Всі сорти повинні бути внесені до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні.
Є вимога навіть до того, які саме культури і де фермер має садити. Наприклад, мигдаль – лише у кількох районах Одеської області.
"Майже третина наших областей не включена у список регіонів, де грантова програма фінансує створення садів кісточкових культур. Звернулася Івано-Франківська обласна організація і ми звернулися, щоб вирішити це питання. Чому абрикосу можна вирощувати в Івано-Франківській і Тернопільській області, а черешню – ні. Листи, звернення є, але не завжди в міністерстві (Мінагрополітики – ЕП) реагують", – зазначає Матвієць.
Що стосується теплиць, то на перших етапах дії програми в Мінагрополітики навіть намагалися зарегулювати регіони їх розташування, виділивши квоти для областей та районів. Наприклад, для Київської області передбачались загалом 143 гранти на теплиці, а для Черкаської – 36.
"Сто кущів троянд у дворі – це не 30 тисяч півоній у полі". Як працює квітковий бізнес B2B: репортаж з ферми під Києвом
Заявки на гранти продовжують приймати через портал "Дія" або відділення уповноваженого банку в паперовому вигляді. Банк має 5 робочих днів на перевірку відомостей, а потім заявку передають до Мінагрополітики, яке має ще 10 робочих днів для ухвалення остаточного рішення. Втім цих термінів не завжди дотримуються.
"Одне з господарств у Закарпатській області уже другий місяць чекає на відповідь. Такі випадки непоодинокі", – каже Матвієць.
У перший рік дії програми обов’язково умовою для фермерів була необхідність мати джерело водозабору. З цим в аграріїв виникали певні проблеми, адже цю вимогу необхідно реалізувати ще на етапі подання документів до отримання гранту.
"Десятки проєктів повернули через критерій наявності водозабору. Потім проєкти доопрацювали, повторно розглянули і частина з них затверджена. Але аграрії втрачали через це оптимальні періоди для створення насаджень", – говорить голова асоціації "Укрсадпром".
У 2023 році Мінагрополітики оновило умови щодо наявності водозабору. Тепер при подачі документів потрібно лише вказати майбутнє джерело зрошення, вид якого визначається в індивідуальному порядку. Налагодити водопостачання можна уже після отримання гранту.
За умовами грантової програми, до поданого через портал "Дія" проєкту висадки насаджень не можна вносити зміни. Через це аграрії можуть не отримати грошей навіть після успішного попереднього відбору.
Така ситуація трапилася з одеським агропідприємством "Бонелет", яке займається вирощуванням плодових дерев та горіхів. Компанія була однією з перших, яка виграла грант на закладку саду. Подали заявку на створення 11 гектарів насаджень, держава виділила 4 млн грн, але цими коштами скористатися не змогли.
"Гроші видаються під проєкт, де вказано все, починаючи від товщини дроту до довжини і ширини стовпчиків. Ми обрали українського постачальника стовпчиків, які мали ширину 7 сантиметрів. Через війну довелося змінити постачальника на італійського, у якого ширина стовпчиків – 7,5 сантиметрів. Оскільки постачальники були змінені, то потрібно було або реалізувати проєкт за свої кошти або втратити сезон для того, щоб змінити документи", – пояснює керівник "Бонелет" Аліна Сіденко.
Якщо аграрій все ж таки хоче внести зміни до проєкту, то він повинен звернутися до Мінагрополітики з заявою про скасування рішення про надання гранту, повернути кошти, а тоді податися на грант повторно.
Щоб не їхати на заробітки. Як отримати гроші на власну молочну ферму
На початку дії програми аграріїв, які брали грант на теплицю, зобов’язували створити не менше 14 робочих місць на кожен гектар площі.
Але цей критерій, судячи з кількості заявок, для більшості фермерів виявився непідйомним. За неповний рік видали не більше двох десятків грантів на теплиці, тому цю умову також вирішили спростити. Восени 2023 уряд дозволив фермерам наймати меншу кількість працівників – мінімум 4 людей на постійній основі. Ще 10 можуть працювати сезонно, але не менше 8 місяців на рік.
Після спрощення умов кількість затверджених грантів збільшилася. За даними Мінагрополітики, на 21 березня було схвалено 42 гранти на створення теплиць загальною площею – 53 гектари. Сума грантів становила 221 млн грн.
Із садами ситуація трохи краща. В Мінагрополітики погодили 160 грантів, майже на 700 млн грн. Загальна площа садів, яку створили в рамках грантової програми – 2300 гектарів.
Для тих, хто хоче отримати грант на садівництво, є зобов’язання працевлаштувати від 5 до 10 постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від виду культури.
Найкращі результати
Лідером за кількістю отриманих коштів та площею закладених садів є Закарпатська область, представники якої отримали 29 грантів. На другому місці – Київська область, де схвалили 23 заявки. На третьому — Львівська, де за грантові кошти заклали насадження 16 господарств.
В останній найчастіше вирощують лохину. За даними департаменту АПК Львівської ОВА, на кінець 2023 року місцеві фермери за грантові кошти посадили понад 73 гектарів цієї ягоди. Це найбільша площа нових насаджень лохини серед усіх регіонів України в рамках програми підтримки.
Українська лохина, яку куштує Люксембург. Як ягода з Житомирщини увірвалася на європейські ринки
Вибір фермерів пов’язаний із попитом на свіжу українську ягоду з боку низки країн центральної і західної Європи.
Також на Львівщині активно закладають плантації фундука та волоського горіха. За півтора року дії програми висадили понад 100 гектарів таких дерев.
Загалом по Україні найпопулярнішими культурами, на які фермери отримують гранти є – фундук і волоський горіх, яблуня та лохина. Площа насаджень волоського горіха за рахунок грантових коштів становила майже 800 гектарів, яблуневих садів – 650 гектарів, лохини – понад 500 гектарів.
За словами Матвійця, більша частина грантів на традиційне садівництво береться не на розширення площ, а для заміни старих насаджень молодими.
"Кожні 8-10 років потрібно оновлювати сучасні багаторічні насадження і робити сортозаміну. Значна кількість садів в Україні має по 20-30 років, які утримувати вже економічно недоцільно. Та кількість нових садів, яку створили в рамках програми – 10% від тих, які необхідно розкорчовувати. Якщо не збільшимо насаджень, то втратимо цю галузь, як це сталося в Угорщині, яка свого часу була лідером у садівництві", – пояснює голова профільної асоціації.
Серед отримувачів грантів на теплиці лідерство розділяють Закарпатська і Дніпропетровська області, де створили по 6 теплиць.
У Київській області, де під час першого етапу програми планували підтримати не більше 143 господарств, за півтора року створили всього 5 теплиць загальною площею трохи більше 3 гектари.