Знайти інопланетне життя - тепер лише питання часу. І ось чому
Європа, один із крижаних супутників Юпітера, є найбільш вірогідним місцем у нашій Сонячній системі, де може бути інопланетне життяУ багатьох астрономів більше не виникає питання, чи є життя десь у Всесвіті.
Натомість їх цікавить інше - коли ми його знайдемо?
Багато хто з оптимізмом дивиться на перспективу виявити ознаки життя в далеких світах у недалекому майбутньому - можливо, навіть у найближчі кілька років.
Один із вчених, який очолював місію на Юпітер, сказав, що було б дивно, якби на одному з крижаних супутників планети не було життя.
- На Венері знайшли ознаки життя. А що ж Марс?
- На супутник Сатурна запустять дрон, шукатиме життя
- Чи знайде нова місія NASA життя на Марсі?
- Чи могли люди занести на Марс життя
Космічний телескоп NASA "Джеймс Вебб" нещодавно виявив натяки на наявність життя на планеті за межами нашої Сонячної системи, і йому ще належить дослідити багато інших світів.
Численні місії, які вже відбуваються або мають розпочатися, знаменують нові космічні перегони за найбільшим науковим відкриттям усіх часів.
"Ми живемо в нескінченному Всесвіті з нескінченною кількістю зірок і планет. І багатьом з нас було очевидно, що ми не можемо бути єдиним розумним життям", - каже професорка Кетрін Гейманс, королівська астрономка Шотландії.
"Тепер у нас є технології та можливості, щоб відповісти на питання, чи самотні ми у космосі", - додає вона.
Планети в "зоні Золотоволоски"
Телескопи тепер можуть аналізувати атмосфери планет, що обертаються навколо далеких зірок, шукаючи хімічні речовини, які - принаймні на Землі - можуть виробляти лише живі організми.
Перший проблиск такого відкриття відбувся на початку цього місяця. В атмосфері планети під назвою K2-18b, яка розташована на відстані 120 світлових років від Землі, виявили можливі ознаки газу, який на Землі виробляють прості морські організми.
Планета розташована у так званій "зоні Золотоволоски", або зоні, придатній для життя - на такій відстані від своєї зірки, що температура на поверхні не є ані надто високою, ані надто низькою для наявності рідкої води, яка є важливою для підтримки життя.
K2-18 b обертається навколо холодної карликової зірки, зображеної червоним кольором, достатньо далеко, щоб її температура могла підтримувати життяКоманда науковців за рік планує перевірити, чи ці натяки підтвердилися чи зникли.
Професор Нікку Мадхусудхан з Інституту астрономії Кембриджського університету, який керував дослідженням, сказав ВВС, що якщо натяки підтвердяться, "це радикально змінить наше уявлення про пошуки життя".
"Якщо ми знайдемо ознаки життя на першій планеті, яку ми вивчаємо, це підвищить ймовірність того, що життя є поширеним у Всесвіті", - вважає він.
Він прогнозує, що протягом п'яти років відбудеться "велика трансформація" в нашому розумінні життя у Всесвіті.
Якщо його команда не знайде ознак життя на K2-18b, у них буде ще 10 планет зони Золотоволоски у списку для вивчення - і, можливо, багато інших після цього. І навіть якщо нічого не знайдуть, ці дослідження "дадуть важливу інформацію про можливість існування життя на таких планетах".
Його проєкт є лише одним із багатьох із пошуку ознак життя у Всесвіті, які вже реалізують або планують найближчими роками. Деякі з них шукають життя на планетах нашої Сонячної системи, а інші дивляться набагато далі, у глибини космосу.
Яким би потужним не був "Джеймс Вебб", він має свої обмеження. Розмір Землі та її близькість до Сонця дозволяють підтримувати життя. Але телескоп не зможе виявити далекі планети, настільки ж маленькі, як Земля (K2-18b у вісім разів більша), або настільки ж близькі до їхніх зірок, через відблиски.
У 2030-х роках NASA планує створити Обсерваторію населених світів (HWO). За допомогою високотехнологічного сонцезахисного екрану вона має мінімізувати світло від зірки, навколо якої обертається планета. Це має дозволити виявляти та брати зразки атмосфери планет, схожих на нашу.
У цьому десятилітті також має з'явитися Надзвичайно великий телескоп (ELT), який буде спостерігати за небом із чилійської пустелі. Він має найбільше дзеркало з усіх наявних пристроїв діаметром 39 метрів, і тому зможе бачити набагато більше деталей в атмосферах планет, ніж його попередники.
Усі три ці телескопи для аналізу атмосфери використовують техніку, яку використовували хіміки протягом сотень років, щоб розрізняти хімічні речовини всередині об'єктів за світлом, яке вони випромінюють.
Вони настільки потужні, що можуть зробити це за допомогою крихітного промінчика світла з атмосфери планети, що обертається навколо зірки за сотні світлових років від нас.
Пошуки по сусідству
Водночас інші дослідники ведуть свої пошуки ближче - серед планет нашої власної Сонячної системи.
Найімовірнішим місцем для існування життя є один із крижаних супутників Юпітера, Європа. Тріщини на її крижаній поверхні нагадують смуги тигра, а під нею є океан, який викид в космос клуби водяної пари.
Місії NASA та Європейського космічного агентства (ЄКА) прибудуть туди на початку 2030-х років.
Тріщини на поверхні Європи нагадують смуги тигра"Було б дивно, якби на одному з крижаних супутників Юпітера не було життя", - казала раніше ВВС Мішель Догерті, провідна науковиця європейської місії.
NASA також відправляє космічний корабель Dragonfly для посадки на один із супутників Сатурна, Титан. Це екзотичний світ з озерами та хмарами, створеними з багатих вуглецем хімічних речовин, які надають планеті моторошного оранжевого серпанку. Разом з водою ці речовини вважають необхідними складниками життя.
Поверхня ТитанаЗараз Марс не надто гостинний для живих організмів, але астробіологи вважають, що колись ця планета мала густу атмосферу та океани й могла підтримувати життя.
Марсохід NASA Perseverance зараз збирає зразки з кратера, який колись давно був дельтою річки. Окрема місія в 2030-х роках доставить ці породи на Землю, щоб проаналізувати їх на наявність мікрорешток потенційних простих форм життя, яких зараз давно немає.
Чи можуть інопланетяни намагатися вийти з нами на контакт?
Деякі вчені вважають, що це питання належить до сфери наукової фантастики, але пошуки радіосигналів з інопланетних світів тривають вже кілька десятиліть, і зокрема ними займається Інститут пошуку позаземного розуму (SETI).
Космос - величезний простір для пошуків, і наразі вони були випадковими й не мали якоїсь системи. Але завдяки здатності таких телескопів як "Джеймс Вебб" визначати найбільш імовірні місця існування інопланетних цивілізацій SETI може звузити діапазон своїх досліджень.
За словами докторки Наталі Каброл, директорки Центру Карла Сагана з вивчення життя у Всесвіті, це дало їм новий поштовх. Інститут модернізував свої телескопи й тепер використовує пристрої для пошуку сигналів від потужних лазерних імпульсів з далеких планет.
Як висококваліфікована астробіологиня, докторка Каброл розуміє, чому деякі вчені скептично ставляться до пошуку таких сигналів.
Але хімічні елементи з далеких атмосфер, дані, отримані завдяки прольотам повз Місяць і навіть мікрокопалини з Марса - усе це відкрито для інтерпретації, стверджує вона.
Пошук сигналу "може здатися найбільш надуманим з усіх підходів до виявлення ознак життя. Але він також буде найбільш однозначним і може статися будь-коли", вважає науковиця.
"Уявіть, що ми отримаємо сигнал, який ми зможемо зрозуміти", - каже докторка Каброл.
Тридцять років тому у нас не було доказів того, що планети обертаються навколо інших зірок. Зараз їх виявили понад 5000, й астрономи та астробіологи можуть вивчити їх у безпрецедентних деталях.
За словами доктора Субхаджита Саркера з Кардіффського університету, який є членом групи, що вивчає K2-18b, зараз є всі елементи для відкриття, яке стане чимось більшим, чим неймовірний науковий прорив.
"Якщо ми знайдемо ознаки життя, це буде революція в науці, а також масштабна зміна у тому, як людство сприймає себе та своє місце у Всесвіті", - каже він.