Масляна, Масниця і День млинців: де і чому їдять млинці перед постом
У Британії навіть проводять забіги з млинцями - хоча для цього потрібна деяка вправністьНапередодні Великого посту в країнах з християнськими традиціями влаштовують особливі святкування, у багатьох з них - їдять млинці.
Зокрема, у Великій Британії не лише їдять млинці в останній день перед постом, а й влаштовують з ними перегони.
Чим ці традиції схожі, а чим відрізняються?
Україна: млинці чи вареники?
В Україні відомий звичай святкувати Масляну з приготуванням та поїданням млинців, що притаманне російським традиціям.
Поширена думка, що круглий млинець був символом сонця. Тому нібито і робили їх, коли бог сонця відвойовував світло і тепло.
Втім, у страви може бути глибший підтекст. "Млинці, які фактично є найдавнішою стравою, тісно пов'язані з поховальною обрядовістю, поминанням", - розповідає фольклористка Дар'я Анцибор.
Масляна була пов'язана з прощанням із зимою і привітанням весни. "Це божество, яке вічно помирає і вічно народжується", - додає фольклористка, тож поминальний підтекст - невипадковий.
Млинці залишаються популярним атрибутом святкувань Масляної в УкраїніМлинці у Сорокапусний, останній перед постом тиждень, в Україні теж їли, зокрема гречані або гречані з житом.
Вони були поширені зокрема на Слобожанщині.
Але головною стравою все ж були вареники, пояснює пані Анцибор.
"Наприклад, робили вареники з сиром, які заливали маслом зі сметаною і запікали в печі", - розповідає вона.
М'яса в останній тиждень перед постом їсти вже не можна було, тож наїдалися досхочу стравами із сиром.
Більш звичною стравою для святкувань в Україні були вареники, кажуть етнографиДеякі етнографи пояснюють важливість вареників тим, що вони схожі на місяць і є символом жінки та роду. Та все може бути простіше.
"Вареники були більш звичною ритуальною стравою для України", - пояснює пані Анцибор.
На її думку, в Україні традиційні млинці на Масляну не прижилися, "еволюціонувавши" у вареники.
Колодій замість Масляної
Масляну бурхливо відзначали за часів Російської Імперії - і Петро І, і Катерина II дуже полюбляли влаштовувати масові гуляння.
"Ця форма святкування, про яку ми знаємо, - зі скоморохами, спаленням опудала, масовими гуляннями, боями, млинцями і самоварами - це все дореволюційне і дійсно проводилося на площах міст", - розповідає пані Анцибор.
У Києві, Харкові, Полтаві намагалися влаштовувати гуляння за "царським зразком", пояснює фольклористка.
Вона розповідає, що вже 1917 року журнали писали фейлетони, де нагадували людям, що таке млинець і сметана з горілкою, бо настали дуже скрутні часи.
"У радянські часи Масляну спочатку повністю відкидали, потім прийшла війна і складний післявоєнний час, а в 60-ті роки вирішують відновити гуляння на союзному рівні як "проводи зими", - розповідає пані Анцибор.
У Москві намагалися уніфікувати традиції святкувань у всіх республіках. Тож ретельно прописували, як саме слід відзначати Масляну. За зразок взяли традиційні гуляння в Росії.
Млинці чи вареники? Дехто хоче й те, й іншеВ Україні останній тиждень перед Великим постом традиційно називали Сирним, Сиропустом, Пущенням, Запустами, Заговинами, Колодієм, Колодкою, а ще, звісно, Масницею або Масляною.
Народні святкування відрізнялися в різних регіонах, тож цим і пояснюється таке розмаїття назв, пояснює Анцибор.
Поширеною в Україні була традиція Колодія, яка також існувала в Білорусі та країнах Балтії, а також у німців та південних слов'ян.
До ноги або руки неодруженого парубка прив'язували дерев'яну колодку (звідси й назва - Колодій) - мовляв, "краще мати дружину, аніж колодину".
"Особисте життя тоді не було особистим, а справою всією громади", - розповідає пані Анцибор.
У давнину кількість шлюбів і дітей у селі пов'язували з врожаєм, тож сімейний стан селянина був важливим для всієї громади, пояснює фольклористка.
Тож не дивно, що напередодні весни, коли розпочинався новий аграрний рік, люди робили все можливе, аби "забезпечити" вдалий родючий рік.
Велика Британія: "День млинців"
У Британії, як і в багатьох країнах Західної Європи, Великий піст починається в середу. День перед цим називають "Жирний вівторок", або ж просто "День млинців".
Цей день також популярний в Ірландії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.
У вівторок люди зазвичай йшли до церкви на сповідь, щоб покаятися у гріхах. Звідси і пішла інша традиційна назва цього дня - "День покаяння" (Shrove Tuesday).
Перед початком посту родини намагалися використати всі продукти зі своїх запасів, які б за тривалий піст зіпсувалися.
Яйця, молоко та жири були серед тої їжі, від якої у піст відмовлялися, тож природно, що з них прагнули щось приготувати.
Для цього ідеально підходили млинці, адже потрібно було лише додати до цих продуктів трохи борошна.
У Британії млинці зазвичай їдять із цукром та лимонним сокомЦього дня у багатьох британських містах проводять "перегони з млинцями", традиція яких сягає 1445 року.
За легендою, в містечку Олні жінка натхненно смажила млинці в себе вдома, втративши контроль над часом. Раптом вона почула церковний дзвін, що закликав на службу.
Вона вийшла з кухні і пробігла всю дорогу до церкви як була - у фартуху та з пательнею в руках, підкидаючи млинець, аби не підгорів.
У містечку Олні досі проводять найвідоміші забіги з млинцямиЗабіги проводять на дистанцію 400 метрів. Учасники мають принаймні двічі підкинути млинець на сковорідці.
Після загальних веселощів і смачних млинців настає "Попільна середа" - перший день Великого посту, що передбачає помірність і обмеження.
Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.