Токсичні колеги: хто вони і як з ними боротися
Getty ImagesУїдливі коментарі, умисне приховування інформації, відмова допомогти. Список невеликих, але відчутних пасивно-агресивних вчинків, з якими, за словами Кетрін, вона стикнулась з боку старшого колеги у великому американському видавництві, повільно наростав протягом кількох років.
"Було відчуття, що мною непомітно маніпулюють і контролюють, - каже Кетрін, яка зараз працює лайф-коучем і пише книжки. - Це дуже засмучувало і робило мене безпорадною".
Така поведінка, за її словами, впливала й на решту колективу, створивши атмосферу ворожості й образ.
Тоді вона почала фіксувати всі негативні випадки в особистому щоденнику і зрозуміла, наскільки поведінка колеги - токсична й неадекватна.
"Це допомогло мені задуматись про те, що відбувається, і почати брати ситуацію під свій контроль", - каже Кетрін, яка на той момент вже мала трьох дітей.
Невелике опитування, проведене у травні 2022 року бостонським мовним центром Preply, показало, що 20% з 1200 американських респондентів заявили, що їхні колеги частіше демонструють пасивно-агресивну поведінку, ніж друзі чи родина.
73% скаржились на пасивно-агресивні коментарі з боку колег, а 52% заявили, що стикались із цим щотижня.
Виявити пасивну агресію значно складніше, ніж відкриті нападки, однак така поведінка може бути шкідливою як для окремих працівників, так і для корпоративної культури загалом.
Як з цим ефективно впоратись і що лежить в основі такої поведінки?
"Прикидатись дурнем, тягнути час і хитрити"
Існує безліч проявів й ознак пасивної агресії, пояснює Владислав Рівкін, доцент кафедри організаційної поведінки у Дублінській школі бізнесу. Хтось може прикидатись дурним, навмисно затягуючи виконання важливих завдань чи спотворюючи інформацію, щоб виставити іншого винним. Хтось підриває впевненість у собі чи ставить під сумнів досвід колеги за допомогою уїдливих зауважень.
Тому фрази на кшалт "ти надто чутливий" та "без образ, але…" в опитуванні Preply зустрічались найчастіше.
Getty ImagesТоксична поведінка дозволяє демонструвати ворожість, не вдаючись до відкритої агресії, пояснює Рівкін.
Саме тому до неї так часто вдаються на роботі, де від людей очікують професійної і ввічливої поведінки, інакше вони ризикують втратити роботу. "Агресор демонструє невдоволення без порушення соціальних норм і залишається у відносній безпеці, оскільки так легше заперечити, що агресія була".
Немає певного типу людей чи ролей, які більш схильні до пасивної агресії. Але є певні риси, через які людина частіше обирає таку поведінку, додає він. Одним з прикладів є макіавеллізм - використання хитрощів й маніпуляцій для досягнення власних цілей й успіху.
Однак люди з пасивно-агресивною поведінкою - не завжди негідники. Іноді вони просто не вміють спілкуватися.
Негативно вплинути на поведінку працівників може і поганий менеджмент, додає Санкалп Чатурведі, професор організаційної поведінки й лідерства у бізнес-школі Імперського коледжу Лондона. Наприклад, якщо люди відчувають, що керівництво регулярно ігнорує їхні потреби, вони відчувають розчарування, яке спонукатиме їх шукати способи діяти непомітно.
Те саме стосується людей, що працюють у постійному стресі й мають "розмиті" посадові обов'язки.
Однак, якою б не була причина, така поведінка може негативно позначитись як на окремих працівниках, так і на корпоративній культурі загалом.
Марія працювала у відділі обслуговування клієнтів, однак постійна агресивна поведінка начальника змусила її звільнитись, а потім подбати про своє психічне здоров'я.
"Я пішла абсолютно деморалізованою і невпевненою у собі", — каже вона. Марія і її колеги зазнавали глузувань щодо їхньої зовнішності, сексуальності та особистого життя.
"Я збилась з підрахунку, скільки разів він провокував людей на зустрічах чи навіть в електронних листах і групових чатах", — каже вона.
Дослідження свідчать, що працівники, які регулярно стикаються з пасивно-агресивною поведінкою, страждають від виснаження, стресу, низької мотивації та не задоволені роботою, каже Чатурведі.
"Негативні емоції можуть перетікати від одного працівника до іншого і створювати погану атмосферу для всіх. На рівні компанії ця пасивно-агресивна поведінка негативно впливає на продуктивність, поведінку колег і культуру на робочому місці".
Головне - докази
Пасивна агресивність часто настільки непомітна, що люди схильні ігнорувати або вдавати, що нічого не було. Уїдливі коментарі можна легко спростувати або, наприклад, видати за поганий жарт.
Експертка у галузі кар'єри Аманда Августин попереджає, що пасивний характер агресії може бути настільки прихований, що його важко ідентифікувати.
"Агресор може заперечувати погані наміри або вдавати, що це він "жертва".
Цілком позбутися пасивної агресії на роботі не вдасться, але експерти кажуть, що можна пом'якшити вплив токсичних колег.
Часто пасивно-агресивні люди свідомо намагається вивести інших із себе, щоб ті наговорили зайвого й постали в непривабливому світлі.
Не піддавайтесь на такі маніпуляції і не поспішайте реагувати на образу, радить Аманда Августин.
Звісно, це легше сказати, ніж зробити. Але відмова колезі в реакції, якої він прагне, допоможе припинити нападки з його боку.
Getty ImagesЯкщо це не спрацює варто спробувати відкрито поговорити з колегою і з'ясувати причину такої поведінки. Але, враховуючи, що пасивно-агресивні люди часто вдаються до маніпуляцій, це може не спрацювати.
Натомість можна організувати спільну зустріч з керівником для розв'язання проблеми.
"У таких ситуаціях важливо мати чіткі докази", — каже Владислав Рівкін з Дублінської школи бізнесу. Він радить заздалегідь викласти в письмовій формі конкретні приклади пасивно-агресивної поведінки й докладно описати їхній вплив як на вас, так і на членів вашої команди.
Компанії також зобов'язані запобігати проявам пасивної агресії на робочому місці до того, як працівники опиняться у незручних, навіть токсичних ситуаціях.
За словами Чатурведі, менеджерів необхідно навчати, як виявляти пасивно-агресивну поведінку і боротися з нею.
"Вони мають вміти помічати тонкі емоційні сигнали й закономірності такої поведінки". Він додає, що в багатьох випадках компанії не проводять такі навчання, що створює ризик відсутності здорової атмосфери в колективі.
У такому випадку ця проблема лягає на плечі працівників, змушуючи їх обирати між незручною конфронтацією і токсичним офісним середовищем.
У ситуації з Кетрін зміна власної поведінки і наполеглива й пряма реакція на негативну ситуацію змогли змінити стан справ на краще.
Однак для Марії все закінчилось значно гірше: вона звільнилась з роботи, а потім відновлювала своє психічне здоров'я після тривалого впливу токсичного середовища.
Марія каже, що шукає іншу роботу. "Було важко знову вийти на ринок праці, але втрачати позитив не можна".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!