Парламент Франції підтримав угоду про безпеку з Україною
Парламент Франції підтримав угоду про безпеку з Україною (архівне фото)Національна асамблея підтримала угоду про безпеку, яку в лютому було укладено між Україною та Францією.
Про це повідомив “Укрінформ”.
В результаті голосування 372 депутати проголосували "за", 99 - "проти".
Утримався 101 депутат, серед них найбільша опозиційна політична сила "Національне об’єднання" Ле Пен.
Підписуйтесь на наш Google News
Сама Марін Ле Пен заявила, що її партія утримується виключно "на знак солідарності з Україною".
При цьому, вважає Ле Пен, положення угоди є "неприйнятними у військовому, фінансовому та промисловому плані". Ле Пен запропонувала "посадити за стіл переговорів гравців у цьому Вердені 21-го століття, який триває занадто довго".
Проти угоди виступили комуністи та ультраліві партії.
"Насамперед, голосування підтвердило високий рівень солідарності французького суспільства. По-друге, дебати дозволили чітко побачити, хто прикривається пацифістською або ж псевдопроукраїнською риторикою, але насправді дотримується проросійської позиції. Але головне, що рішення прийнято", - заявив Надзвичайний та Повноважний посол України у Франції Вадим Омельченко.
Також Омельченко зазначив, що під час дебатів у багатьох виступах було підтримано останні ініціативи президента Франції.
"Це передусім дає надію на збільшення та прискорення допомоги Франції у нашій боротьбі", - наголосив посол.
Голова МЗС Франції Стефан Сежурне перед голосування наголосив, що Україна хоче миру, а Росія - війни і повного підкорення України.
“Наша слабкість може дати зрозуміти, що ця мета може бути досягнута", - зауважив міністр.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Володимира Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародну робочу групу з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 року група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Володимир Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
12 січня першу безпекову угоду Україна підписала з Великою Британією. Сторони уклали "Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії". Він діятиме десять років і може бути продовженим.
16 лютого Україна і Німеччина підписали угоду про гарантії безпеки.
16 лютого президенти України та Франції Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали двосторонню угоду про безпекову співпрацю в межах рамкової декларації "Групи семи".