колаж Андрія КалістратенкаПодаткова мобілізація. Де влада шукатиме додатковий трильйон гривень, щоб закрити діру?
На фінансування армії може не вистачити грошей. Які ідеї влада обговорює для отримання додаткового ресурсу всередині країни і чи можливе підвищення податків?
Вже два роки на потреби оборони уряд направляє усе, що вдається зібрати всередині країни: податки, дивіденди державних компаній та внутрішні запозичення. Кошти, які надають країни-партнери, витрачати на військові цілі категорично заборонено.
Раніше владі вдавалося знаходити можливості наростити внутрішні надходження без відчутного впливу на гаманці більшості громадян. Проте, схоже, у 2024 році українська економіка наблизилася до межі своїх можливостей фінансувати армію.
Відтак, у владі все активніше починають обговорювати вкрай непопулярні ідеї: від екзотичних пропозицій сплачувати гроші за бронювання працівників до підвищення існуючих та запровадження нових податків.
Ситуацію ускладнюють політичні суперечки у США, які блокують виділення військової та фінансової допомоги Україні на поточний рік. Отже, існує ризик, що уряду доведеться шукати додатковий ресурс не лише на фінансування армії, але й на покриття цивільних видатків.
Реклама:
Скільки грошей потрібно?
Про необхідність перегляду оборонного бюджету на 2024 рік було відомо ще на етапі його складання Міністерством фінансів восени минулого року. Тоді Генеральний штаб озвучив депутатам та урядовцям: потреба у коштах на цей рік становить не багато не мало – 17 трлн грн. Ця сума не просто не підйомна для країни. Вона трикратно перевищує розмір її економіки.
Зрозуміло, що задовольнити такий запит фізично неможливо, тому урядовці заклали у цьогорічний бюджет на потреби оборони приблизно стільки, скільки на 2023 рік. Однак уже після того, як депутати проголосували за кошторис 2024 року, вони ухвалили ще одне рішення, яким минулорічні видатки на оборону збільшили ще на 300 млрд грн.
Реальний обсяг коштів, яких не вистачає Силам оборони напередодні озвучила голова парламентського Комітету з питань бюджетної політики Роксолана Підласа. За її підрахунками кошторис на цей рік потрібно збільшити на 722 млрд грн, з яких видатки на анонсовану мобілізацію (в озвучених Генштабом масштабах) становлять 322 млрд грн, а 400 млрд грн – на закупівлю військової техніки та обладнання.
"Тобто, видатки бюджету на оборону у будь-якому разі потрібно збільшувати на понад 400 мільярдів гривень, незалежно від того, чи буде мобілізація. Якщо держава вирішить провести мобілізацію озвучених 400-500 тисяч осіб, то потрібно буде додатково знайти ще 320 мільярдів гривень. Якщо ж вирішить мобілізувати менше, то і видатки будуть меншими", – пояснила Підласа.
Однак потреба уряду у додаткових коштах може зрости ще більше. Усе через відсутність фіналізованих рішень одного з ключових партнерів України про надання прямої бюджетної допомоги.
Річ у тім, що під час складання бюджету на 2024 рік Мінфін прораховував видатки виходячи з того, що країна отримає від західних партнерів близько 42 млрд дол. Згодом цю суму скоротили до 37 млрд дол.
Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?
Більшу її частину Україна розраховував отримати від ЄС (19 млрд дол) та США (10 млрд дол). І, якщо питання виділення коштів від Євросоюзу все ж таки вдалося закрити, то гроші від Штатів в прямому сенсі "зависли" у Конгресі.
Це означає, що Мінфін може втратити джерело покриття запланованих невійськових видатків цього року на суму понад 300 млрд грн. Якщо додати до цього потреби на закупівлю військової техніки та додаткову мобілізацію, то загальна потреба у додаткових коштах може перевищити 1 трлн грн.
Щоправда, поки що зарано казати, що бюджету не вистачає цієї суми. В уряді вірять, що США погодять надання допомоги. Співрозмовники ЕП в Кабміні, дотичні до переговорів із союзниками, кажуть: американці запевняють Україну у тому, що навіть якщо Конгрес не погодить виділення прямої бюджетної підтримки, ці кошти вдасться надати через інструменти Світового банку.
Реальний обсяг додаткових доходів, які наразі намагається знайти уряд, становить понад 400 млрд грн, повідомили ЕП співрозмовники, залучені до цього процесу. І хоча ця сума набагато менша за гіпотетичний трильйон (і тим більше – за 17 трлн грн), проте її пошук все одно вимагатиме ухвалення непопулярних рішень.
Де брати гроші?
Існують декілька шляхів забезпечити додаткові внутрішні надходження бюджету, тобто ті, які можна було б використати для потреб оборони:
- перевиконати план доходів бюджету;
- збільшити внутрішні ринкові запозичення (наростити продаж ОВДП);
- "надрукувати" гроші;
- збільшити податкове навантаження, зокрема запровадивши нові або підвищити існуючі податки;
- вигадати нові незвичні джерела надходжень.
Цьогоріч держбюджет має певний простір для перевиконання.
По-перше, ймовірно буде перевиконано доходи за статтею "власні надходження бюджетних установ", адже це вже відбувалося у 2022-2023 роках. Так, у 2023 році за цією статтею на рахунки держави надійшло 812,4 млрд грн проти запланованих 45,6 млрд грн (перевиконання у 18 разів), зауважують у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.
Однак проблема в тому, що за цією статтею переважно обліковується отримана Україною зброя від західних партнерів. Якщо точніше, то її грошовий еквівалент. Відтак, її суттєве перевиконання цьогоріч не допоможе закрити "дірку" в оборонному бюджеті країни.
По-друге, перевиконанню деяких статей доходів бюджету може сприяти девальвація гривні. У жовтні 2023 року НБУ перейшов до режиму керованої гнучкості курсу. З того часу офіційний курс долара виріс майже на півтори гривні.
Більшість аналітиків очікують, що до кінця 2024 року офіційний курс долара може зрости до 40-42 грн. Мінфін розраховував бюджет за курсом 41,4 гривні. Відтак, девальвація гривні понад це значення даватиме додаткові надходження від податків на міжнародну торгівлю (ПДВ, акцизи та мита з імпорту), так і від конвертації міжнародної допомоги у національну валюту.
Щоправда, у самому Нацбанку не бачать перспектив у наповненні бюджету за рахунок девальвації. Зрештою, різке знецінення гривні призведе до інфляції та втрати довіри до національної валюти, а також збільшить видатки держави та волонтерів на закупівлю імпортного обладнання для Сил оборони.
Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?
Дещо менше можливостей існує у залученні додаткових ресурсів на внутрішньому борговому ринку. Тут економіка практично досягнула межі можливостей у кредитуванні держави.
В умовах високих відсоткових ставок, нові запозичення уряду збільшують видатки на обслуговування боргу, які Мінфін гасить, позичаючи ще більше. За підрахунками KSE, у 2023 році уряд витратив на 17 млрд грн більше на погашення та обслуговування ОВДП, аніж залучив. Подібна ситуація повториться й цьогоріч.
"У 2024 році, від продажу ОВДП планується залучити 525,9 мільярда гривень в той час, як на погашення таких облігацій держава витратить 384,3 мільярда гривень, ще 211,1 мільярда, буде спрямовано на обслуговування внутрішнього боргу", – додають у KSE.
Не дивно, що наразі у владних колах обережно обмірковують можливість проведення реструктуризації внутрішнього держборгу, адже видатки на його обслуговування стають непідйомними для бюджету в умовах війни.
Звісно, існує можливість продати ОВДП Нацбанку (тобто, "надрукувати" гривню), однак наразі вона навіть не обговорюється серед варіантів покриття додаткових видатків для потреб оборони. По-перше, такі ОВДП також потрібно обслуговувати, виплачуючи проценти НБУ. І хоча отриманий прибуток Нацбанк все одно переказує до бюджету, проте так стається далеко не завжди.
Уряд винен Нацбанку майже 700 мільярдів. Хто збагачується на цих боргах?
По-друге, емісія гривні призведе до значної дестабілізації фінансової системи: стрімкого зростання інфляції, девальвації, зменшення купівельної спроможності найменш заможних громадян та зростання видатків держави на купівлю озброєння та боєкомплекту за кордоном.
Шукаючи можливі джерела додаткових коштів, у владі вигадують доволі екзотичні ідеї. Однією з останніх є так зване економічне бронювання.
Суть ідеї: дозволити компаніям бронювати від мобілізації своїх робітників за певну суму сплачених податків. Розглядається два підходи: перший – бронювати працівників, офіційні доходи яких становлять від 30-35 тис грн на місяць (у такому разі сума податків та зборів із їхньої зарплати становитиме близько 18 тис грн і більше).
Мета такої ініціативи – вивести з "тіні" фонди оплати праці. Щоправда, потенційні надходження від її запровадження все одно не покриють додаткові потреби бюджету. Так, за розрахунками Інституту соціально-економічної трансформації, схеми з ухилення від оподаткування доходів працівників (чоловіків та жінок) коштують бюджету щонайбільше 118 млрд грн на рік.
Другий підхід полягає у бронюванні працівників, за яких роботодавець заплатить додатковий податок у розмірі 20 тис грн на місяць. За розрахунками авторів ініціативи, таке "економічне бронювання" може принести бюджету до 350 млрд грн на рік (якщо дозволити бронюватися ще й ФОПам). Однак і такі розрахунки доволі сумнівні, адже невідомо скільки роботодавців готові та погодяться сплачувати такі кошти.
Обидва підходи до економічного бронювання мають спільний недолік: їхня реалізація може розколоти суспільство та призвести до соціальних бунтів. Адже фактично автори цих ідей непрямим текстом кажуть: "якщо багатий, то живи цивільним життям, а якщо бідний – йди воювати".
Через страх перед розколом суспільства за майновою та статевою ознакою, у Раді майже немає охочих підтримати жодну з ініціатив економічного бронювання.
Де ж уряд шукає понад 400 млрд грн для потреб оборони? За даними співрозмовників ЕП, які долучені до пошуку додаткового бюджетного ресурсу, наразі основна стратегія держави – намагатися збільшити можливості ринку ОВДП та підвищувати податки.
Як зростуть податки?
Над пошуком шляхів підвищення податків у владі працюють вже давно. Зокрема, таке завдання стоїть в межах поточної програми з Міжнародним валютним фондом. Відповідно до цих домовленостей, уряд має до кінця лютого розробити план підвищення доходів бюджету на 0,5% від ВВП.
"Сьогодні дійсно обговорюється можливість застосування військового збору з низки об’єктів оподаткування, які мають фіскальний потенціал", – підтвердив голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, не уточнивши, про які саме додаткові податки йде мова.
За даними співрозмовників ЕП, в межах виконання програми МВФ уряд планує запровадити додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів, 1,5% – від вартості дорогоцінних металів, 30% – від вартості ювелірних виробів, 10% – від вартості рухомого майна. Також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.
Сумарно ці податкові заходи мають виконати пункт програми МВФ. Проблема лише в тому, що 0,5% від ВВП, на які можуть збільшитися доходи бюджету – це близько 40 млрд грн. Тобто, додаткові податки, яких від України вимагає Фонд, покриють десяту частину потреб держави у додатковому ресурсі для армії.
Для того, аби зібрати решту необхідного внутрішнього ресурсу, потрібно робити набагато радикальніші податкові зміни. Зокрема, переглядати ставки основних податків: ПДВ та податку на доходи.
"Один відсоток ставки ПДВ коштує бюджету 35 мільярдів гривень, а один відсоток військового збору – 27 мільярдів гривень. От і рахуйте, як ми можемо покрити наші потреби", – каже співрозмовник ЕП у владі, дотичний до пошуку додаткових джерел доходів бюджету.
Добре забуте – нове. Уряд хоче повернути податки на доходи для багатих, але не знає як
Виходячи з такої арифметики, для покриття потреби у понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%. При цьому необхідно врахувати ефект Лаффера, тобто можливість того, що з підвищенням податкового навантаження чимало компаній підуть в тінь, а додатковий фіскальний ефект буде не таким великим, як очікувалося.
У владі розуміють, що ідея з підвищенням податків – вкрай непопулярна. Саме тому політики, з якими спілкувалася ЕП під час підготовки цього матеріалу, говорили про неї не під запис.
Проте рано чи пізно, суспільству доведеться сказати правду: коштів на утримання армії в українському бюджеті критично бракує. І краще починати говорити про те як їх зібрати вже зараз, аби не довелося знову ухвалювати рішення "заднім числом".