![](/media/38bc149373834935bb9ed39f0f0e28f0.jpg)
Оборонні закупівлі. Погляд збоку
Фахівці ADVANQ – про те, якою мірою оборонні закупівлі України відповідають стандартам НАТО і ЄС та чи потребує Україна радикальних реформ.
З року в рік Україна активно трансформує процедури оборонних закупівель. Все розпочалось з прийняття у 2016 році закону "Про публічні закупівлі". Тоді влада запевняла: закон створювався на основі європейської та світової практик проведення публічних закупівель.
Згодом були прийняті спеціальні закони, що регулювали закупівлі для потреб оборони, і всі вони відповідали високим стандартам країн-членів НАТО та ЄС.
Сьогодні тема оборонних закупівель набула колосального розголосу. Реформування залишається пріоритетною задачею кожного міністра.
Однак важливо зупинитись у потоці новин та проаналізувати, чи є реальна потреба в докорінних змінах. Чи справді наші закупівлі відстають від практик ЄС чи НАТО? У цій публікації ми порівняємо українські довоєнні закупівлі з іноземними аналогами.
Для кращого розуміння наведемо приклади як із власної практики, так і з результатів досліджень закордонних закупівель. Звертаємо увагу, що опис широко розгалужених та складних закордонних закупівель було спрощено для кращого сприйняття.
![](/media/6b316355dc4940108d2f1fe532c19aab.jpg)
![](/media/d8cf29fdeb2c4953a3b0618ee40e3db7.jpg)
![](/media/4f7b4cc1997e436eb337751b2b16090c.jpg)
![](/media/512b8c5ac0334171944107a05c42c46c.jpg)
Висновки
Отже, визначені ЗУ "Про оборонні закупівлі" види процедур повністю відповідають європейським та американським практикам. Прийняття цього закону свого часу забезпечило гармонізацію правил оборонних закупівель зі стандартами країн-партнерів НАТО та ЄС, зокрема у частині, що стосується оборонної Директиви 2009/81/ЄС.
Однак, з 2022 року уряд став на шлях додаткового реформування та визначення особливостей закупівель на період воєнного стану.
З того часу були впроваджені:
- суто прямі контракти (вже скасовані);
- двоетапні рамкові угоди для речового забезпечення (вже скасовані);
- відкриті торги, з урахуванням загальних особливостей на період воєнного стану;
- спрощені закупівлі в порядку ЗУ "Про публічні закупівлі", а не ЗУ "Про оборонні закупівлі";
- запит цінових пропозицій;
- закриті процедури закупівель (прямі договори) для окремих категорій товарів.
01 лютого 2023 року уряд запровадив новий вид оборонних закупівель – рамкові угоди, за якими закупівлі буде здійснювати Державний оператор тилу та Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації.
Запроваджені рамкові угоди є майже ідентичними до рамкових угод, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі". Ключовою відмінністю є те, що кваліфікаційні документи обраних постачальників не будуть загальнодоступними – доступ до них матиме лише замовник, АМКУ та ДАСУ.
В якій мірі такий механізм забезпечить прозорість, конкуренцію та неупереджене визначення переможця – поки невідомо.
Тому питання, чи потрібно нашій країні нагромаджувати все нові й нові закупівельні особливості, замість того, щоб повернутися до ЗУ "Про оборонні закупівлі" залишається відкритим.
До того ж, українські та західні оборонні закупівлі мають ідентичні проблеми: скандали з розкрадання, корупційні схеми, складнощі з виконанням договорів та ін. На підтвердження тези наведемо кілька ключових тез із західних ЗМІ у сфері оборонних закупівель.
- Військові підрядники засуджені за шахрайську схему із закупівлями на 7 мільйонів доларів.
- Лабораторна корпорація Америки (LabCorp) виплатить 2,1 мільйона доларів США, щоб врегулювати звинувачення щодо завищення рахунків Міністерству оборони за генетичні тести.
- Військові підрядники завищують ціни на літаки, підводні човни та ракети для Міноборони США.
І це тільки за 2023 рік. Тож, пропонуємо не ідеалізувати оборонні закупівлі США або Європи. Натомість запозичувати кращі американські і європейські практики, проводити розумне та доцільне реформування. Для цього необхідно зробити пріоритетними такі питання:
- Цифровізація та зменшення бюрократичних процедур.
- Впровадження чітких критеріїв, за наявності яких, в умовах воєнного стану з оборонними постачальниками можуть укладатися прямі контракти поза Prozorro.
- Конструктивний діалог бізнесу й уряду.
- Встановлення ринкових цін на товари та послуги.
- Розуміння урядом специфіки роботи оборонного постачальника в умовах війни.
- Зрозумілі та прозорі ринкові умови договорів.
- Адекватні вимоги до постачальника.
- Зменшення тиску на оборонних постачальників від правоохоронних органів.
- Ухвалення урядом рішень, виправданих нормативною необхідністю, а не тиском суспільства.
Матеріал готували Радниця Котова Дар’я та Юристка Свідерська Яна.