Україна легалізує криптоактиви: що це дасть і як працюватиме?
У 2024 році держава може завершити процес легалізації криптовалют. Як працюватимуть компанії на цьому ринку і хто його регулюватиме?
У вересні 2021 року Верховна Рада майже легалізувала ринок криптоактивів: парламент ухвалив довгоочікуване рішення для галузі, у якій щороку обертаються десятки мільярдів доларів.
Щоправда, за більш ніж два роки проголосований закон так і не набув чинності. Для цього парламенту ще потрібно було визначити, як правильно оподатковувати операції з криптою.
Наразі перед депутатами лежать два законопроєкти, які можуть остаточно легалізувати крипторинок. Крім запровадження податків, закон має створити умови для виходу криптоінвесторів та учасників ринку з тіні.
Напередодні ЕП провела тематичну зустріч з авторами законопроєктів, представниками фінансових регуляторів, бізнесу та Блокчейн асоціації України, аби обговорити майбутнє ринку віртуальних активів.
Реклама:
Який із законопроєктів про легалізацію криптоактивів має більше шансів на ухвалення? І як детінізація цього ринку може вплинути на державу?
Як пропонують легалізувати ринок?
Хоча Україна стабільно входить до списку країн з найбільшими обсягами транзакцій з криптоактивами, проте цей ринок в нас досі залишається поза законом.
В країні вже встиг з’явитися цілий клас фахівців, які розуміються на тонкощах блокчейну та торгівлі віртуальними активами. Деякі з них засновують власні майданчики – криптовалютні біржі, заробляючи мільйони доларів на комісіях з операцій клієнтів.
Створені українцями за кордоном криптовалютні майданчики чи сервіси працюють у легальному полі. Вони проводять фінансовий моніторинг своїх клієнтів, дотримуючись усіх відповідних вимог, які діють у ЄС та США. Однак усе зароблене вони накопичують та оподатковують в інших юрисдикціях, адже зареєструвати бізнес в Україні вони не можуть.
"Зараз в Україні компанії на зразок нашої не можуть здійснювати свою діяльність. Ми не можемо і не робимо переказів з рахунків у зв’язку з тим, що немає можливості робити це так, як це відбувається у багатьох інших юрисдикціях", – розповідає CEO компанії Trustee Вадим Груша.
Крах FTX: як Сем Бенкман-Фрід завалив криптогіганта вартістю 30 мільярдів доларів
У листопаді 2023 року у парламенті зареєстрували довгоочікувані зміни до Податкового кодексу, які необхідні для остаточної легалізації ринку криптоактивів. Законопроєкт №10225 розробляла команда Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а альтернативний – №10225-1 Міністерства цифрової трансформації.
Обидва документи мають закріпити у законодавстві класифікацію віртуальних активів, встановлюватимуть вимоги до емітентів криптоактивів та учасників цього ринку, а також до оподаткування операцій з нею. Проте підходи, які використовували дві команди авторів законопроєктів, дещо різняться. Особливо щодо оподаткування операцій.
Мабуть, найразючіша відмінність між законопроєктами НКЦПФР та Мінцифри полягає у визначенні бази оподаткування ПДФО. Перші пропонують зробити базою усі операції з криптоактивами, навіть, якщо це обмін одного токена на інший. А у Мінцифри вважають, що оподаткування має наставати лише тоді, коли криптоактив обмінюється на реальні гроші.
Щоправда, під час заходу, який організувала ЕП, член НКЦПФР Максим Лібанов визнав, що ця норма з’явилася у законопроєкті не з їхньої ініціативи.
"Насправді наша позиція така, що немає сенсу оподатковувати операції з обміну віртуального активу на віртуальний актив. Якщо ми підемо у цю площину, то нам доведеться оподатковувати ще й курсові різниці по віртуальних активах. Оподатковувати треба загальний фінансовий результат, коли ти виходиш у грошові кошти", – зазначив Лібанов.
Ще одна відмінність між двома законопроєктами полягає у тому, хто має стати регулятором ринку віртуальних активів. В НКЦПФР вважають, що цей ринок мають регулювати саме вони, адже криптоактиви є інвестиційними активами, у регулюванні яких комісія вже має певний досвід.
У своєму ж законопроєкті Мінцифри називає регулятором ринку віртуальних активів себе. Хоча наразі там готові до компромісів.
"Зараз це більше політичне питання. Ми вважаємо, що регулювати може і Комісія за певних умов, а можемо і ми. Нехай політичне керівництво визначається. Основний критерій – створити ринок, який буде давати достатньо податків, аби фінансувати війну з руснею", – повідомив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков під час заходу ЕП.
З двох варіантів оберуть третій
Крім відмінностей у технічних деталях, зокрема щодо оподаткування та регулювання, між законопроєктами НКЦПФР та Мінцифри можна побачити ще й ідеологічну різницю.
При розробці документа Нацкомісія орієнтувалася на затверджене у ЄС регулювання ринків криптоактивів – MiCA (Markets in Crypto Assets). Частина їхнього законопроєкту, яка стосується оподаткування, була переписана та суттєво змінена з метою максимального розширення бази оподаткування. У відповідних змінах неважко розгледіти почерк Міністерства фінансів, яке намагається наповнити коштами державну скарбницю.
Зі свого боку, законопроєкт Мінцифри є більш ліберальним. Він є дещо менш деталізованим, а його норми меншою мірою відповідають європейському законодавству. У своєму варіанті законопроєкту підлеглі Михайла Федорова у більшій мірі виходили із запитів учасників ринку віртуальних активів.
Наприклад, Мінцифри пропонує провести щось на зразок "податкової амністії" криптоактивів, дозволивши оподаткувати вже наявні в українців віртуальні активи за зниженими ставками. Щоправда, категорично проти цієї норми виступають міжнародні партнери та українські регулятори, адже вона несе ризик того, що під виглядом крипти люди почнуть легалізовувати, наприклад, доходи від продажу наркотиків чи хабарі.
Падіння криптокороля. Що сталось з Binance після скандалу з відмиванням грошей
Проте схоже, що у цьому двобої "фіскалів" та "лібералів" переможців не буде. Народні депутати не будуть розглядати ці законопроєкти, а працюватимуть над написанням нового документа, повідомив заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк.
"Ані закон Мінцифри, ані закон НКЦПФР і Мінфіну – жоден з них у такому варіанті прийнято не буде. Ми будемо робити допрацьовану версію. Відповідно до меморандуму з МВФ, чинне регулювання ринку віртуальних активів несе ризики для фінансової системи, тому Нацкомісія та Нацбанк повинні разом з МВФ та експертами підготувати спільну версію до червня 2024 року", – пояснив він.
Найімовірніше, фінальна версія законопроєкту про легалізацію ринку криптоактивів буде багато у чому повторювати правила MiCA.
Проте важливо зазначити, що європейське регулювання ринку віртуальних активів не встановлює чітких критеріїв щодо ставок податків: їх українські законотворці повинні будуть визначити самостійно. Щоправда, не порушуючи при цьому вимог інших європейських директив (наприклад, щодо податку на прибуток чи ПДВ).
Переваги та ризики
Хай там який закон про легалізацію віртуальних активів ухвалить Рада, представники вітчизняного крипторинку позитивно оцінюють сам факт руху держави у цьому напрямку. Дарма, що він відбувається занадто повільно та у суперечках між різними органами державної влади.
"Держава робить все, що можливо на сьогодні, попри те, що у нас війна і попри те, що у нас в принципі недосконале і застаріле законодавство. Тому те, що ми робимо кроки вперед – це, мабуть, плюс і позитив. Оцінювати, як воно буде працювати, зараз важко, бо на руках ще немає ніякого деталізованого документа, про який би можна було говорити конкретно", – вважає СЕО криптовалютної біржі WhiteBIT Володимир Носов.
Багато компаній чекають на ухвалення законодавства про легалізацію і готові офіційно реєструватися в Україні та сплачувати необхідні податки. За попередніми розрахунками Мінцифри, потенціал надходжень до бюджету від криптогалузі може становити близько 22 млрд грн на рік. Ці кошти стануть у пригоді Україні в умовах бюджетного дефіциту та нестабільного зовнішнього фінансування.
Спіймай мене, якщо зможеш. Злочинці дедалі більше використовують "крипту"
Проте існує ризик, що зібрати ці податки не вдасться. Наприклад, якщо в ухваленому законодавстві буде передбачено занадто складну процедуру адміністрування, яка, у поєднанні з недосконалою судовою та правоохоронною системами, буде навпаки відлякувати потенційних інвесторів.
Зрештою, сьогодні ніщо не заважає правоохоронцям "кошмарити" навіть цілком легальний бізнес чи арештовувати керівників інвестиційних компаній, які працюють з традиційними інвестиційними активами. Крипту ж представники правоохоронної та судової системи вже давно асоціюють виключно зі злочинами, хабарництвом та відмиванням коштів.
Тож для того, аби легалізація ринку віртуальних активів дійсно пішла на користь не лише бюджету, але й учасникам цього ринку, Україні потрібно придумати як помирити охоронців закону з приватним сектором.
Хоча це потрібно не лише для криптогалузі, а для існування економіки загалом.