"Ми завжди грали разом". Як пов'язані кіберспорт та війна Росії проти України
На екрані гравця - популярна кібергра Counter-Strike. Її правила прості: граючи за терористів чи правоохоронців, знищити команду противникаДо повномасштабного вторгнення Росії Україна вважалася лідером у сфері кіберспорту. Але цей успіх значною мірою забезпечували запрошені гравці з Росії. Тепер колишні партнери стали ворогами, а деякі з українських гравців дивляться на росіян через приціл не віртуальної, а цілком реальної гвинтівки.
"Кіберспортивна спільнота завжди і все робила разом. Але зараз вона розколота як ніколи", - відео з таким підписом відомі українські кіберспортсмени записали на початку березня та поширили у соцмережах.
Вони закликали своїх російських друзів і колег протестувати проти повномасштабного військового вторгнення в Україну і не замовчувати цю агресію.
Минуло пів року війни, і можна констатувати, що заклик не почули. Кіберспортсмени РФ, які мають підтримку та широку аудиторію, переважно проігнорували прохання українців.
Але і українські команди не змогли зі свого боку повністю розірвати зв'язки з країною-агресором. Цей вузол виявися занадто туго переплетеним.
- Андрій Шевченко: поки в Україні війна, жоден російський спортсмен не повинен брати участь у змаганнях
- Слава, гроші, гордість батьків. Як українці перетворюють ігри на професію
З-за комп'ютера - на фронт
Два роки тому ім'я 39-річного ветерана українського кіберспорту Олександра Кохановського, засновника найсильнішої української команди NAVI (з латини: Natus Vincere - "Народжені перемагати"), стало відоме навіть тим, хто не слідкує за цією індустрією.
Олександр Кохановський: до війни був бізнесменом і кіберспортсменом, а тепер - правоохоронець, що воює на сході УкраїниТоді він обійшов на аукціоні мастодонтів українського бізнесу та купив готель "Дніпро" в центрі Києва за фантастичні 1,1 млрд гривень. Тут мала з'явитися кіберспортивна арена світового рівня.
До цього понад 20 років Кохановський знищував противника лише за допомогою комп'ютерної мишки та був одним з топгравців в Counter-Strike (СS). Правила цієї гри доволі прості: вибираєш сторону - терористів або правоохоронців - і маєш знищити суперника перш, ніж він знищить тебе. Все схоже на реальну війну, без жодних драконів, чаклунів та інших чудес. Лише гравець і противник.
Два роки потому Кохановський, що має ігровий нікнейм ZeroGravity, сидить в окопі з гвинтівкою. Від початку російського вторгнення бізнесмен вирішив долучитися до сил української поліції та піти воювати.
"Чому я так вирішив? - розповідає він ВВС News Україна. - Напевно, відчував, що це правильно - захищати свою країну"
А як же комп'ютерні ігри? ZeroGravity каже, що досвід віртуальних змагань допомагає на полі бою.
"Counter-Strike - це з самого початку був тактичний симулятор для військових в Америці. Тобто базові навички переміщення, використання певних засобів - їх можна, звичайно, використовувати на війні. До того ж це і швидкість реакції, робота в команді - такі речі дуже важливі, і їх можна використовувати на полі бою".
Спільне середовище
Але воюючи проти росіян, Кохановський водночас визнає, що український і російський кіберспорт все ще дуже тісно пов'язані між собою.
"У кіберспорті не було розділення на держави, був лише такий термін як "пінг", тобто затримка надходження пакета інформації до сервера. Тому наш регіон грав завжди разом нерозривно упродовж більше ніж 20 років", - пояснює він.
Українські та російські команди завжди серед фаворитів кіберспортивних турнірів по Counter-StrikeЗараз, акцентує Кохановськиий, час українським командам позбавитися російських гравців. Питання лише в тому, скільки часу піде, щоб замінити їх українськими та європейськими гравцями.
Такі "змішані команди" досі не рідкість в індустрії. І вони досягають високих результатів. Наприклад, у середині серпня російська команда TeamSpirit, в складі якої двоє українців та троє росіян, виграла престижний турнір США по дисципліні Dota 2 (це комп'ютерна гра зі всесвіту Warcraft, де треба грати за різних фантастичних персонажів - магів, перевертнів, монстрів - і намагатися захопити фортецю противника).
До 24 лютого тісний взаємозв'язок РФ і України у світу геймінгу був звичною справою і не викликав особливих питань. Як кажуть самі гравці, вони називали це принципом "кіберспорт поза політикою".
"Насправді ми просто намагалися удавати, що це так", - каже на тому самому "антивоєнному відео" від 5 березня представник українського кіберспорту Степан ("DonStepan") Шульга.
Зараз він очолює департамент електронних ігор в букмекерській компанії.
"Ця практика (залучення гравців з РФ) є наслідком існування рунета як такого і спільного мовного середовища", - зазначає він ВВС News Україна.
Крім того, самі компанії-виробники ігор не мали принципової позиції щодо розділення гравців із різних країн. Як наслідок, довгий час українське та російське кіберспортивні середовища були змішані - звідси і поширена практика вільного обміну гравцями.
Про "спільне мовне середовище" каже і Арсеній ("ceh9") Триноженко - колишній гравець і тренер, а нині - коментатор кіберзмагань.
Він розповідає, що російських кіберспортсменів дуже багато, тож українським командам було простіше запросити їх до свого складу, ніж відшукувати або вирощувати власні таланти.
"Але зараз це все у минулому", - каже українець.
Триноженко, який останні 4 роки був найкращим російськомовним коментатором за версією профільного сайту Cybersport.ru, тепер перейшов на українську та збирає допомогу Збройним силам України.
Важко відмовитися
Кохановський, Триноженко та Шульга знамениті саме своєю грою в Counter-Strike. У цій дисципліні українці завжди були на передових позиціях у світі.
Останнім роками серед найкращих є київська команда NAVI. Вона багато разів перемагала на основних міжнародних турнірах. Лише у 2021 році NAVI за перемоги на змаганнях завоювала майже 2 млн доларів призових.
Гравці команди - зірки серед аудиторії. Особливо - ключовий снайпер і один з найкращих гравців у світі Олександр Костильов (нікнейм "s1mple"). Вони мають дорогі рекламні контракти, їх запрошують на ютуб-шоу, а їхніми портретами певний час були обклеєні станції київського метро.
Але перемоги NAVI здобувала під керівництвом капітана команди - росіянина Кирила (нікнейм "boombl4") Михайлова. Наприкінці травня з ним припинили співпрацю через "репутаційні ризики".
Українська команда NAVI - переможець турніру по CS в Польші, березень 2020 року. Крайні справа - капітан команди росіянин Кирил Михайлов, в центрі з кубком - українець Олександр Костильов.Але в NAVI ще залишаються два десятки гравців з громадянством Росії.
В Україні просто немає стількох сильних кіберспортсменів, щоб замінити росіян, пояснюють в керівництві команди. Там також кажуть, що всі їхні гравці з Росії не підтримують "спецоперацію", як російська влада називає війну проти України.
Кожна команда має сама вирішити, чи важливо для них позбутися росіян у складі чи ні, каже Степан Шульга. На це можуть впливати багато факторів.
"Після початку активної фази війни у багатьох спортсменів і команд колективно питання щодо російських гравців стало принциповим. Тож під час прийняття рішень команди виходять як з міркувань того, що є правильним для їхнього розвитку і професійної діяльності, так і з власних принципів".
Cancel Russia?
Ще одна проблема - неоднорідна реакція світової кіберспільноти на гравців РФ. Оскільки, на відміну від класичних видів спорту, в комп'ютерних іграх немає однієї міжнародної організації, що керувала б усіма процесами, то й масштабних санкцій проти росіян фактично немає.
Деякі заборони щодо них запроваджують окремі турніри або великі компанії-спонсори змагань, щоб уникнути репутаційних ризиків.
"Я вважаю, що треба всі команди з РФ повністю забанити на усіх змаганнях. І я бачу, що все до цього йде, цю повістку треба проштовхувати і далі", - рішуче налаштований ZeroGravity.
Степан Шульга обережніший у прогнозах. Він звертає увагу, що в індустрії кіберігор вирішальне слово мають не політики, а розробники цих ігор.
"Самі ігри в кіберспорті є програмними продуктами, об'єктами інтелектуальної власності приватних компаній, де зазвичай правила і регламенти продиктовані внутрішніми бізнес-інтересами більшою мірою, ніж геополітичною ситуацією".
Степан Шульга, сам в минулому кіберспортсмен, вважає, що розробники ігор мали б висловити "більшу чітку" позицію щодо гравців з РФТому регулювання участі російських команд лягає на організаторів турнірів, які так чи інакше мають враховувати рішення девелопера, тобто правовласника самої гри.
DonStepan вважає, що рішення розробників могли б бути "більш прозорими" та мати чіткішу позицію щодо учасників з РФ.
Серед прикладів санкцій, які зачепили кіберспорт, можна знайти буквально пару випадків. Найгучніший був у квітні, коли російську команду Virtus.pro дискваліфікували з турніру через те, що її учасник Іван (Pure) Москаленко намалював на ігровій мапі літеру Z, яка є одним із символів російського вторгнення в Україну.
Росіянин сказав, що це сталося "випадково" і перепросив, але організатор змагань вирішив дискваліфікувати всю команду.
Що буде з кіберспортом в Україні
Війна вбиває українську ігрову індустрію, кажуть гравці та експерти. Окреме питання - фінансування та загалом доречність розважальних заходів під час бойових дій. Міжнародні партнери акцентують на безпеці масових заходів в Україні.
"Компанії, які були готові організовувати міжнародні івенти в Україні, - а до війни Київ по праву був неофіційною столицею кіберспорту з величезною кількістю успішно організованих івентів за участю міжнародних команд, - також повністю зупинилися", - каже Степан Шульга.
Крім того, до 24 лютого українські команди саме в РФ переважно знаходили більшість спонсорів і рекламних контрактів.
Тому, резюмує DonStepan, такого розвитку у цій сфері, як було в останні 15 років, у найближчі п'ять років очікувати не вартою. Все залежить від часу перемоги України та швидкості відновлення економіки до довоєнного рівня.
"Ви ж розумієте, що під час війни всі ентертеймент-індустрії жорстко йдуть вниз?" Риторично питає Олександр Кохановський. Українська кіберсфера - не виняток.
"Поки що ця екосистема померла, і буде відновлюватись вже після відміни воєнного стану", - вважає він.
Арсеній Триноженко зараз активно збирає гроші на допомогу ЗСУАрсеній (ceh9) Триноженко налаштований більш оптимістично:
"Я певен, що після війни ситуація зміниться, і нас чекає такий серйозний поштовх вперед".
Більшу частину свого життя ceh9 провів, знищуючи віртуальних ворогів на екрані свого монітора. Тепер, коли в його країну прийшов справжній ворог, чи змінилося його ставлення до відеоігор? Чи став він представляти росіян на місці противника в Counter-Strike?
Арсеній каже, що ні.
"Я коли граю в ігри, я розумію, що це ігри. Я не уявляю когось на місці противника, це для мене звичайна комп'ютерна моделька, а не жива людина", - каже він, паралельно організовуючи черговий збір на допомогу ЗСУ.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!