Українська енергетика: на шляху до ринку
Звіт Єврокомісії свідчить, що попри війну Україна має хороший прогрес у реалізації реформ. Які зміни необхідні ще?
Останній звіт Єврокомісії високо оцінив зміни в енергетичному секторі України і роль, яку енергетика відіграла у відновленні національної економіки. Однак є нюанси.
Цілеспрямовані російські атаки на критичну інфраструктуру і сама ситуація повномасштабного вторгнення, що триває вже 650 днів, не досягли однієї з ключових цілей кремля – обвалити національну енергетику і занурити Україну в колапс.
Більше того, згідно зі звітом Брюсселю, саме стійкість енергетичної системи стала одним із драйверів економічного відновлення у 2023 році.
Висновки Єврокомісії є свого роду відповіддю різним "експертам широкого профілю", які на початку минулого опалювального сезону, разом з першими російськими ракетами, почали пророкувати енергетичну кризу в країні.
Реклама:
Треба віддати належне, що цього року голоси "енергоскептиків" звучать стриманіше. Енергетичні компанії, серед яких і "Нафтогаз", у свою чергу запустили відеозвернення "Вірте в енергетиків", де запевнили українців, що і цієї зими готові кинути виклик темряві – та знову перемогти її.
Це не просто мотивуюча риторика. Час між двома опалювальними сезонами енергетики використали для того, щоб максимально підготуватися до зими – і до нової хвилі російського ракетного терору.
"Нафтогаз" поставив амбітну мету на цей сезон: пройти його без імпортного газу. Тому навесні та влітку компанія працювала не лише над посиленням фізичного захисту газової інфраструктури, але й над збільшенням видобутку і розвитком ринку газу.
Трансформація енергетичних ринків: нові рамки перебудови та що нас чекає
За місяць до початку опалювального сезону ми досягли визначеного урядом обсягу заповнення сховищ — 14,7 млрд куб м. У листопаді обсяг газу перевищив позначку в 16 млрд куб м. Ми маємо достатньо газу, аби забезпечити стабільне проходження зими.
Крім того, у 2023 році в українські сховища почали повертатися нерезиденти, незважаючи на бойові дії. Природна фізична захищеність українських газових сховищ плюс приваблива тарифна політика зробили свою справу.
Коли заповненість європейських ПСГ перетнула 90%, іноземні компанії знову звернули увагу на можливості України. Спред між закупкою газу по "літнім" цінам і його потенційною вартістю взимку на ринку ЄС, привів до українських сховищ майже 50 компаній.
Серед яких і найбільші європейські трейдери. Звісно, Україна не розраховує на цей газ для проходження ОЗП (він не наш). Однак сама наявність близько 2,5 млрд куб м в українських сховищах – це показник зовнішньої довіри до нашої енергетичної системи. І, що також важливо, додатковий тиск у ПСГ.
Отже до другого воєнного опалювального сезону "Нафтогаз" максимально готовий. Утім, звіт Європейської комісії у розділі "Енергетика" фокусуються не так на поточних "операційних" показниках, як на тих системних змінах, які має зробити Україна, щоб інтегруватися в енергетичний ринок ЄС.
Не втратити темп
Загалом, за звітом, українське енергетичне законодавство досягло високого рівня "синхронізації" з європейським (зокрема, з Третім енергетичним пакетом).
Дійсно, Україна вже декілька років має відокремленого оператора газотранспортної системи; вже понад півтора роки наша електроенергетична система поєднана з континентальною ENTSO-E; в квітні 2023 сховища "Укртрансгазу" були сертифіковані за новими європейськими правилами.
Ще не ставши членом Євросоюзу, ми беремо участь в ініціативах на кшталт AggregateEU – європейської платформи спільних закупівель газу.
Для інтеграції це умови необхідні, але недостатні. Лібералізація та прозорість національного енергетичного ринку – must have на шляху євроінтеграції.
Важливим кроком, який Україні ще доведеться зробити, є відмова від ручного регулювання тарифів. В Європейському Союзі баланс між споживанням енергоноресурсів, їхньою вартістю та енергоефективністю знаходить ринок. В Україні цим переважно займається уряд.
Проблему нерівномірності доходів і подолання енергетичної бідності в ЄС вирішує цільова адресна підтримка. У нас це вирішується покладанням спеціальних обов’язків на компанії, які змушені продавати свій ресурс – чи то кубометр газу, чи то кіловат електроенергії – за ціною значно нижче ринкової.
Це зменшує можливості енергетичної галузі інвестувати у розвиток, з одного боку. З іншого, позбавляє споживачів стимулу використовувати ресурси ощадливо і вкладатися в енергоефективність. У результаті програють всі.
Звіт Європейської Комісії прямо говорить про погіршення фінансового стану українських енергетичних компаній, які виконують ПСО, – оскільки тарифи є значно меншими за рівень покриття витрат.
У перспективі це може мати суттєві негативні наслідки. Національна енергетика буде стабільно недоотримувати кошти і проблема або буде перекладена на державний бюджет (тобто, все одно на кінцевого споживача у вигляді податків) – або у галузі не вистачить ресурсів для модернізації, як це вимагається від майбутнього члена ЄС.
Звісно, в умовах воєнного стану ПСО може бути виправданим як тимчасова міра. Але в перспективі потрібні більш сталі рішення для кінцевих споживачів енергії – наприклад адресна допомога.
До речі, саме застосування ринкових механізмів допомогло "Нафтогазу" акумулювати необхідні запаси газу до опалювального сезону. Навесні та влітку компанія регулярно виходила на енергетичну біржу, купуючи у приватних видобувників газ за конкурентною ціною.
Це стимулювало приватників не консервувати видобуток, а Україні дало додаткові 700 млн куб метрів до загального резерву. Національний економічний виграш ринкового підходу очевидний: компанії мають стимул для роботи, а у сховищах – газ, придбаний за "літньою" ціною всередині країни без витрат на транспортування.
Звіт Європейської Комісії засвідчив, що попри війну, Україна має хороший прогрес на шляху до членства в ЄС. І це підтвердила рекомендація національним урядам починати переговори про вступ.
Однак, марафон лише починається. Серед необхідних для членства в ЄС реформ (антикорупція, верховенство права, деолігархізація), є і блок, що стосується запуску повноцінного ринку енергії.
Національна енергетика вже відіграла позитивну роль у стабілізації та відновленні економіки. Але це – рух в обидвох напрямках. Щоб виконувати роль економічного "локомотива", енергетика сама має функціонувати на ринкових умовах.