Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

ЄС зробив крок для схвалення €50 млрд для України

21:38:06

Постійні представники держав-членів Європейського Союзу на зустрічі в Брюсселі в середу, 10 січня, досягли часткової угоди щодо рішення, яке має розблокувати виділення Україні 50 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.   Постпреди країн ЄС схвалили "частковий переговорний мандат" щодо пропозиції про створення нового єдиного спеціалізованого інструменту для підтримки відновлення України - Ukraine Facility, розрахованого на чотири роки. "Український фонд об'єднає бюджетну підтримку України з боку ЄС в один єдиний інструмент, забезпечуючи послідовну, передбачувану та гнучку підтримку України на період 2024-2027 років, адаптовану до безпрецедентних завдань підтримки країни, яка перебуває у стані війни", - йдеться в повідомленні.   Цей мандат не стосується питань, пов'язаних із бюджетом, зокрема загального обсягу фінансування Ukraine Facility й те, яку частку в ньому займатимуть гранти й кредити. Це вирішуватиметься на переговорах щодо середньострокового перегляду бюджету ЄС.   Пропозицію, яка дозволить Раді ЄС почати переговори з Європейським парламентом щодо бюджету, підтримала більшість присутніх постпредів ЄС, за винятком Угорщини, однак вона її не блокувала.   Але для остаточного розблокування 50 мільярдів євро для України потрібне також позитивне рішення Європейської ради - саміту лідерів ЄС включно з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном - 1 лютого.   Угорщина заявляє, що може зняти своє вето на пакет допомоги від ЄС Україні в розмірі 50 млрд євро за умови, що фінансування буде переглядатися щороку.   Як відомо, у грудні  Угорщина наклала вето на "мегапакет" , який включав допомогу Україні, видатки на міграційні програми, фінансування Фонду солідарності ЄС та оборони.

Не в пріоритеті: Путін заявив про брак грошей на ремонт дитсадків

21:15:33

Ремонт дитячих садків зараз не входить до пріоритетів влади Росії, і грошей на такі заходи в бюджеті не передбачено. Про це заявив президент РФ Владімір Путін на зустрічі з мешканцями Чукотки 10 січня, передає The Moscow Times.   Про можливість профінансувати ремонт дитячих садків очільника Кремля запитала одна з учасниць заходу. Вона розповіла, що в регіональному бюджеті грошей на це не вистачає. "Коштів не вистачає завжди", - відповів їй Путін.   Президент країни-агресора наголосив, що при вирішенні питань потрібно керуватися "міркуванням пріоритетів найбільшої важливості тут і зараз". До таких, за словами Путіна, належить ремонт шкіл - відповідна програма має охопити 13 тисяч освітніх закладів у всій Росії. Фінансувати одночасно й модернізацію дитячих садків влада не планує.   "Це наступний етап, на мій погляд", - додав він.   У 2024 році федеральний бюджет планує витратити 230,8 млрд руб. у рамках російського нацпроєкту Освіта. При цьому витрати на федпроєкт Сучасна школа будуть урізані на 5%, на федпроєкт Успіх кожної дитини - на 8%, на федпроєкт Цифрове освітнє середовище - на 15%.   Без скорочення фінансування залишається проєкт Патріотичне виховання: на нього виділяється 45,8 млрд рублів - у 9 разів більше, ніж у довоєнному 2021 році.   Основним пріоритетом уряду, згідно із законом про бюджет РФ, стануть армія та силові структури: на них буде витрачено сумарно 14,1 трлн руб., або 38% бюджету - рекордна частка з часів СРСР. Нагадаємо, за даними ЗМІ, з початку 2023 року  секретні витрати бюджету РФ сягнули 3 трлн рублів  (37,5 млрд доларів). Таким чином вони становили практично 26%. Математика війни в Україні. Бюджет РФ, доходи США

Не пощастило із сусідом. Зеленський у Прибалтиці

21:06:28

  Президент України Володимир Зеленський прибув із неанонсованим візитом до столиці Литви – Вільнюса. Далі він вирушить до Таллінна та Риги. Серед обговорюваних питань – безпека, інтеграція в ЄС та НАТО, співробітництво в галузі РЕБ та дронів, подальша координація європейської підтримки. "І, звичайно, наша велика подяка. За безкомпромісну підтримку України протягом усіх 10 років війни, а особливо зараз, після початку повномасштабного вторгнення", - наголосив президент.   Допомога від Литви   У грудні Литва надала Україні черговий пакет військової допомоги, який, зокрема, включав кілька тисяч боєприпасів, переносні протитанкові гранатомети та кілька мільйонів набоїв. Раніше Литва придбала та в листопаді передала Києву дві пускові установки зенітно-ракетного комплексу NASAMS для зміцнення протиповітряної оборони України.   На спільній прес-конференції з президентом Литви Гітанасом Наусідою Зеленський заявив, що зараз Україні не вистачає сучасних систем протиповітряної оборони: "Що стосується того, що ми з партнерами не в змозі найближчим часом виробляти – це сучасні системи протиповітряної оборони. Цього не вистачає дуже Росія в останні дні грудня і перші дні січня вдарила по цивільній інфраструктурі, людям... Загалом було 500 ударів (ракет і дронів).Ми змогли відбити в середньому 70% цих ударів. Боротися з цією ворожістю можна технологіями, поки ми їх ще не витіснили з нашої землі і поки що не закінчилася війна, тому системи ППО – це те, чого не вистачає №1”.

У Києві знайшли мертвими ексзаступницю генпрокурора та її доньку

20:58:03

У Києві знайшли мертвими ексзаступницю генерального прокурора Ольгу Колінько та її доньку Ярославу. Про це у коментарі LIGA.net повідомила речниця Національної поліції Олена Бережна.   За її словами, тіла жінок були без ознак насильницької смерті, а їх квартири, що знаходилися поряд, були зачинені зсередини.   За попередніми даними, жінки померли у різний час - мати приблизно два місяці тому, а донька приблизно три тижні тому.   Тіла жінок були передані на судово-медичну експертизу, у результаті неї встановлять причини смерті та приймуть подальші процесуальні рішення, зазначила речниця Нацполіції. Ользі Колінько був 71 рік. За інформацією Дзеркала тижня, жінка вже багато років тяжко хворіла та не виходила на вулицю, а за нею доглядала донька, котра мешкала у сусідній квартирі.   Колінько обіймала посаду заступниці генпрокурора України двічі: у 1993 - 2000 рр. і у 2003 - 2005 рр. Зокрема, вона була однією з головних слідчих у справі експрем'єра Павла Лазаренка. У 2001-2003 роках очолювала Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією при президенті Леоніді Кучмі. У 2005-му Колінько звільнив тодішній генпрокурор Святослав Піскун. Нагадаємо, у серпні 2023 року у своєму кабінеті у Києві був знайдений мертвим полковник Служби безпеки України . В жовтні депутат Шабовської сільської громади Одеської області застрелився у своєму будинку.

Верховний суд оскаржить поновлення на посаді судді Богдана Львова

20:03:16

Верховний суд України не погоджується з рішенням Київського окружного адміністративного суду  щодо поновлення на посаді судді ВС Богдана Львова, у якого раніше знайшли паспорт РФ. Про це повідомила пресслужба суду.   Зазначається, що 10 січня Київський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов Богдана Львова - визнав протиправним та скасував наказ голови Верховного суду про відрахування судді зі штату ВС .    КОАС також зобов’язав Верховний суд зарахувати суддю до штату ВС у Касаційний господарський суд, а також нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.   У Верховному Суді заявили, що оскаржуватимуть рішення КОАС в апеляційному порядку. Нагадаємо, журналісти Схем виявили, що Богдан Львов має громадянство Росії. Він отримав його ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Сам суддя заперечував наявність російського громадянства.   5 жовтня 2022 року тоді ще голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність у нього громадянства РФ. Служба безпеки знайшла російське громадянство у глави ВККС - ЗМІ

Росія не здатна воювати з Європою на суші - ГУР

19:41:28

Росія не має спроможностей проводити стратегічні наступальні операції проти інших країн на суші, тому що весь сухопутний ресурс знаходиться на території й воює проти України. Про це заявив  заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький у новому епізоді подкасту УП (не) Безпечна країна.    Можливий розвиток подій, який може призвести до вступу Європи у війну, хоча б країн, які відчувають пряму загрозу власним територіям, таких як Фінляндія, Балтійські країни чи Польща, Скібіцький оцінив як малоймовірний.   "Поки ми стримуємо агресію Російської Федерації, таких можливостей (відкриття другого фронту - ред.) у Росії немає. Вони не мають стратегічних резервів. Ви ж дивіться, ту ж саме протиповітряну оборону, підрозділи вони передислокували з Далекого Сходу, з півночі, з північних регіонів, для того, щоб посилитися і в Криму, і посилитися вздовж кордону з нашою державою", - пояснив представник ГУР. Скібіцький нагадав, що росіяни вже ходили в Фінляндію в 1939 році, але тепер ця країна стала потужним гравцем, тому що вона є членом НАТО.    "Через те наш прогноз, наша оцінка дуже проста. На сьогодні Російська Федерація не має спроможностей проводити стратегічні сухопутні наступальні операції проти інших країн. Тому що весь ресурс сухопутного компонента зараз націлений і знаходиться на нашій території", - запевнив заступник начальника ГУР. Скібіцький також не виключає можливості завдавання якихось окремих ударів, дальньої авіації, стратегічної авіації, адже "це вже інше питання".   "Є виклик, але прямої загрози, що завтра почнеться війна в країнах Балтії немає. Там (у Росії - ред.) немає вже ким воювати, попросту", - резюмував генерал-майор.  Нагадаємо, минулої доби ЗСУ ліквідували 800 окупантів . Загальна кількість втрат російської армії з початку вторгнення в Україну становить 366 790 військових. Президент Володимир Зеленський заявив, що основним джерелом поповнення втрат РФ на полі бою стали російські ув’язнені .

У Придністров'ї заявили про стрілянину біля кордону з Україною

19:16:51

"Міністерство державної безпеки" невизнаного Придністров'я повідомило про стрілянину біля кордону з Україною. Про це йдеться на офіційному сайті відомства в середу, 10 січня.   Зазначається, що інцидент стався в неділю, 7 січня. Згідно з твердженням пресслужби, двоє людей із невизнаної республіки опинилися на території України.   "Поблизу придністровсько-українського кордону стався інцидент із застосуванням вогнепальної зброї, по завершенню якого двоє придністровських громадян були переміщені на територію України", - заявили в "міністерстві".   У відомстві уточнили, що обставини події ще з'ясовують. Київ і Кишинів поки що не коментували заяву. Нагадаємо, 22 грудня 2023 року у невизнаному Придністров’ї лунали постріли . Стріляли військовослужбовці розташованого там контингенту російських військ. У травні невизнане Придністров'я попросило Росію збільшити кількість так званих "миротворців" через нібито погіршення ризиків безпеки