Скільки грошей втрачає Київ через повітряну тривогу
Чи стає більше тривог в Києві, у яку пору доби їх найменше та скільки місто вже втратило і продовжує втрачати через це грошей?
З 24 лютого 2022 року по 9 січня 2024 року в Києві пролунали 950 тривог, свідчать відкриті дані застосунку "Київ Цифровий". Якщо їх покласти на графік, то можна побачити зміну активностей росіян в залежності від місяця і навіть годин доби.
Насиченість кольору на графіку вказує на частоту спрацювання тривоги у певний час доби протягом місяця чи тижня. Так, темніші відтінки означають практично щоденні випадки оголошення тривог в цей проміжок часу, а світліший колір чи просто білий свідчить про їх меншу кількість чи взагалі відсутність.
Серед найінтенсивніших періодів тривог – і, подекуди, ракетних атак – початок повномасштабного вторгнення, коли місяць Київ перебував у фактичній облозі, травень 2023 року, а також останні два місяці, коли росіяни розпочали нову "зимову кампанію" обстрілюючи українські міста.
Реклама:
Загалом минулого грудня тривоги в столиці звучали 43 години. Це єдиний місяць 2023 року, коли їхня тривалість перевищила травневі показники – тоді тривоги лунали майже 2,7 доби (66 годин). Найменшу кількість тривог зафіксовано у вересні-жовтні, коли російські сили накопичували резерви для осінньо-зимових атак.
Повітряні тривоги – це питання не лише безпеки громадян, але і грошей. Коли лунає вже всім знайомий сигнал економіка міста зупиняється: кінотеатри та театри переривають сеанси відкладаючи їх на інший час чи повертають гроші за квитки; закриваються торговельні центри; працівники замість робочих місць ховаються у підвалах; припиняється рух громадського транспорту.
Останнє питання, мабуть, найболючіше для киян. 1 серпня 2022 року у Київській міській державній адміністрації (КМДА) оголосили, що громадський транспорт столиці зупинятиметься під час повітряних тривог. Пасажири мають вийти з рухомого складу та прямувати до укриттів.
Після цього в декількох містах транспорт, який там теж зупиняли, все ж таки запустили, проте в Києві влада навідріз відмовилася це робити, попри те, що петиція за скасування цього рішення за десять днів набрала необхідну кількість голосів.
Прямі втрати комунальників здаються не такими вже і великими, зважаючи на безпекові ризики. Так, "Київпастранс" прозвітував про те, що у 2022 році було перевезено 144,3 мільйона пасажирів – на 40,9% менше, ніж за 2021 рік. Дохід підприємства відповідно скоротився до 1,37 млрд грн.
Дохід КП "Київський метрополітен" у 2022 році скоротився вдвічі – до 1 млрд грн. За підрахунками ЕП, за той рік з 5:00 ранку до 23:00 вечора в столиці тривоги тривали 631 годину. Це еквівалентно місячному простою транспорту або 200 млн грн доходу.
Проте не прямі втрати економіки набагато вищі. Через зупинку громадського транспорту люди стають менш мобільні і менш економічно активні. Вони змушені витрачати більше грошей на альтернативний транспорт. Врешті решт, люди більше покладаються на власний автотранспорт, збільшуючи затори, витрачаючи на це імпортне паливо і погіршуючи екологію в місті.
Ще рік назад в ГО "Пасажири Києва" порахували, що година простою транспорту завдає столиці збитків на близько 8,7 млн грн. Таким чином, якщо тривалість тривог в Києві становила 1115 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 млрд грн.