Холодна війна в родині - чому близькі люди припиняють спілкуватися

Батьки роками не розмовляють з дітьми, брати й сестри не спілкуються. Розрив стосунків у родині є поширеною проблемою в усьому світі. Психологи вважають, що іноді це - єдине правильне рішення, але суспільство й досі засуджує учасників конфлікту, а вони самі все життя відчувають сором.
Кажуть, що їжа об'єднує людей. Але вона також може стати причиною розбрату в родині.
Авторка кулінарних книжок Нандіті Годбоул знає це не з чуток. Її заможна індійська родина, яка завжди наймала кухарів, не схвалила вибір професії жінки. Обравши своїм фахом кулінарну справу, Нандіті пішла проти волі батьків.
А коли у своїй новій книжці "Десять тисяч язиків: таємниці ієрархічної кухні" Годбоул заглибилася в сімейну історію, вона стикнулася із ще більшим нерозумінням.
Звісно, йшлося не лише про їжу. Змінюючи традиційні рецепти і досліджуючи історію сім'ї, яку родичі вважали своєю недоторканною власністю, вона зазіхнула на важливі цінності. І деякі члени родини припинили з нею спілкуватися.
Історія Годбоул по-своєму унікальна. Але випадки, коли близькі родичі припиняють спілкуватися одне з одним або бойкотують інших членів родини, є цілком звичайними.
Це може тривати роками і навіть десятиліттями. Важко сказати, чи є це явище наразі більш поширеним, ніж раніше, оскільки дослідження в цій галузі лише почали проводити.
Але такі історії трапляються досить часто. За даними британської благодійної організації Stand Alone, яка підтримує людей, від яких відмовилася власна родина, відчуження відбувається в кожній п'ятій британській сім'ї.

Дослідження за участю 2 тисяч американок, показало, що 10% з них наразі не спілкуються принаймні з одним зі своїх дорослих дітей.
Інше американське дослідження свідчить, що понад 40% людей у певний момент свого життя зазнавали відчуження від родини. Вочевидь, у деяких соціальних групах, приміром, серед студентів коледжів, таке трапляється так само часто, як розлучення.
Засновниця компанії Stand Alone Бекка Бленд, яка й сама не спілкується з власними батьками, помітила, що тепер ця проблема обговорюється набагато більше, ніж п'ять років тому.
Про це свідчать дані Google Trends, які демонструють стійке зростання запитів на цю тему, насамперед у Канаді, Австралії та Сінгапурі.
"Гадаю, Меган Маркл і королівська родина, безумовно, привернули увагу до цієї проблеми", - зазначає Бленд.
Герцогиня Сассекська, чиє ім'я 2018 року було найпопулярнішим запитом у Google у Великій Британії і другим за популярністю у США, нещодавно сприяла розмовам про складні сімейні стосунки, розказавши, що майже не спілкується зі своїм батьком.
Заговорили на цю тему й інші знаменитості, як-от Ентоні Хопкінс, який зізнався в інтерв'ю 2018 року, що не розмовляє зі своєю донькою вже понад 20 років. Історії відомих людей можуть бути корисними для звичайних родин, які зазнають схожих труднощів.

Хоча такі історії трапляються по всьому світі, в деяких суспільствах відчуження між родичами все ж таки є більш поширеним.
Насамперед це відбувається в країнах з розвинутою системою соціального забезпечення, завдяки якій люди менше залежать від родини і мають вільніший вибір щодо підтримки зв'язків.
Так різниця помітна, приміром, між північними і південними європейськими країнами. В останніх між батьками і дітьми зберігаються ближчі стосунки, оскільки державна допомога в них є більш обмеженою.
Іншими чинниками також є освіта і раса. Наприклад, у Німеччині вища освіти у дорослих дітей корелює з вищим рівнем конфліктів з батьками.
Одне з пояснень полягає в тому, що освічені члени родини є більш мобільними географічно і, вочевидь, менше потребують фінансової підтримки одне одного.

Це не означає, звісно, що уряди повинні обмежити соціальну підтримку літніх людей, щоби сприяти міцнішій родині. Іспанську сімейну культуру, наприклад, вважають "більш примусовою", ніж, скажімо, в Норвегії, де взаємини між поколіннями загалом є більш дружніми, оскільки вони менш залежать від фінансового тиску.
Чому так відбувається
Втраті сімейних стосунків, насамперед між батьком і дітьми, сприяє насамперед розлучення.
Іншою причиною є таємниці, а також приналежність когось із родини до сексуальних та гендерних меншин, насамперед у традиційних суспільствах.
Утім, відчуження часто відбувається тихо, без будь-яких драм. Як розповідає Меган Гілліган, геронтолог із Університету штату Айови, люди часто самі не знають, як це сталося.
Навіть коли привід здається незначним, охолодження в стосунках відбиває тривалий конфлікт між родичами.
Сім'ї, які прагнуть примирення, повинні визнати, що причина конфлікту не в окремій суперечці, і звернутися до свого минулого.

Важливо також навчитися не засуджувати. Як з'ясувала в своєму дослідженні Гілліган, однією з причин розриву стосунків між матерями і їхніми дорослими дітьми, була невідповідність цінностей.
Наприклад, "коли мати надає велике значення вірі та релігійним практикам, а дитина порушує їх, жінка вважає це образою", пояснює дослідниця.
Звісно, це стосується не лише релігії, а й інших переконань. Мати, яка цінувала самостійність, припинила розмовляти з дочкою, яка, на її думку, залежала від чоловіка.
Цікаво, що розбіжності в особистих цінностях часто відіграють більшу роль, ніж порушення суспільної норми, наприклад, злочин.
"У поколінні, яке пережило війну, сімейні стосунки часто сприймалися як обов'язок і самопожертва, що означало, що люди повинні змиритися з емоційним або фізичним насильством", - зазначає Бекка Бленд.

У стосунках братів і сестер також певну роль відіграють розбіжності у цінностях. Але іншим важливим чинником є більша прихильність батьків до однієї дитини, ніж до іншої.
Можливо, так краще?
Хоча відчуження в родині на позір виглядає різко негативним, у житті - все складніше.
Так само, як табу на розлучення в традиційних суспільствах змушує жінок все життя терпіти насильницькі стосунки, догматична віра в святість родини також змушує людей даремно страждати.
"Деякі психологи вважають, якщо відносини є важкими, постійно спричинюють конфлікти і приносять біль, то припинення таких стосунків іноді є найкращим варіантом", - зазначає Гілліган.
Важливо також відзначити, що охолодження в стосунках не завжди є постійним, люди віддаляються і наближаються одне до одного.
До того ж конфлікт також часто буває не з усіма членами родини.
Як зазначає дослідник Транг Нгуєн з Університету Джонса Хопкінса, у в'єтнамських сім'ях, в яких батьки відмовилися від своїх дітей через їхню сексуальну або гендерну орієнтацію, як правило, брати і сестри залишаються в близьких стосунках і дуже допомагають пережити відчуження".

Відчуження в родині є болісним ще й тому, що часто це неоднозначна втрата, це конфлікт, в якого немає завершення.
До того ж іншим людям зазвичай дуже складно зрозуміти, що відбувається.
"Розрив стосунків із членом родини є болісним ще й тому, що суспільство не розуміє цього і соромить за це", - зазначає Гілліган.
Деяким людям навіть доводиться обмежити своє спілкування з друзями та знайомими, щоби уникнути обговорення конфлікту в родині. Найчастіше це стосується жінок.
І це також причина, з якої дуже важко оцінити масштаби проблеми, насамперед у культурах, де є соціально неприйнятним обговорювати сімейні конфлікти.
Нандіті Годбоул добре знає про це. "Я змирилася з тим, що людям потрібен деякий час, щоби зрозуміти це, а дехто ніколи не зможе цього зробити, - каже жінка. - І з цим я теж змирилася.
Вочевидь, припинення стосунків з родиною не завжди треба "виправляти". Але, як і з іншим болісним досвідом, потрібно позбуватися відчуття сорому за ситуацію.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.
Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.
Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.
...