Ринок торгівлі квотами на викиди СО2 в повоєнній Україні: погляд бізнесу
Що потрібно зробити, аби в Україні запрацював ринок торгівлі квотами на викиди парникових газів?
На початку листопада Єврокомісія оприлюднила перший звіт щодо України в межах пакета розширення та відмітила "деякий рівень" відповідності українського законодавства праву ЄС у частині захисту довкілля, а також вказала на обмежений прогрес у частині протидії зміні клімату.
З-поміж іншого, Україні рекомендовано якомога швидше розпочати підготовку до впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів. До слова, це – одне із ключових зобов’язань, які Україна мала виконати протягом двох років з моменту набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році.
В основі схеми торгівлі квотами на викиди в ЄС – вимоги Директиви №2003/87/ЄС, яка включає два етапи. Перший – налаштування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ). Ця фаза є важливою передумовою успішного запуску і чіткого функціонування схеми торгівлі квотами на викиди, адже надає вичерпну інформацію про точність та достовірність даних про обсяги викидів парникових газів.
Другий етап – створення безпосередньо ринку торгівлі квотами на викиди на основі даних системи МЗВ.
Реклама:
В Україні наразі вдалось втілити лише перший етап реформи, і то – частково. Так, у грудні 2019 року прийняли відповідний закон. Але, з огляду на суттєві затримки із прийняттям підзаконних актів, фактично запустити систему МЗВ вдалось лише наприкінці 2021 року. А з початку великої війни подача звітності в рамках системи МЗВ має добровільний характер, а, отже, вона працює не повністю, і зібрати точні дані щодо викидів не є можливим.
Разом з тим, бізнес-спільнота чітко усвідомлює і підтримує безальтернативність "зеленого" енергетичного переходу та зниження викидів парникових газів. Для бізнесу – це передумова збереження конкурентоздатності і позицій на ринку в майбутньому. При цьому, цілі по скороченню викидів мають відповідати цілям економічного зростання та повоєнного відновлення України. Усе це має бути передбачено в оновленому Національно визначеного внеску до Паризької угоди та в Плані відновлення.
Саме тому, розуміючи усю складність ситуації, Європейська Бізнес Асоціація останні півроку присвятила підготовці концепції запровадження схеми торгівлі квотами на викиди в Україні.
Ми пропонуємо 5 ключових питань, які мають бути вирішені при розробці концепції ринку торгівлі квотами на викиди в Україні.
Передумови та етапи запуску
Основною метою схеми торгівлі квотами в Україні має бути поступова адаптація як економіки країни, так і відповідних учасників – як з боку держави, так і з боку самих емітентів викидів – до об’єднання з європейським ринком торгівлі квотами.
Найбільш оптимально запускати ринок торгівлі квотами щонайменше через три роки після початку функціонування системи МЗВ, коли буде достатньо верифікованих даних про обсяги та динаміку викидів.
З огляду на поточну ситуацію в Україні та темпи впровадження системи МЗВ з боку держави, умови, необхідні для запуску схеми торгівлі квотами на викиди, можуть бути створені не раніше 2026 року. І це якщо війна закінчиться у 2023 році.
Війна та мир у Дубаї: світ поляризується між Заходом та нафтогазовими диктатурами на чолі з Росією
Загальний термін переходу до європейського ринку торгівлі квотами на викиди ЄС складатиме 12 років, що в цілому відповідає досвіду ЄС, який йшов до поточної моделі протягом 18 років.
Запуск ринку торгівлі квотами на викиди в Україні доцільно розділити на три етапи.
1. 2026-2027 роки – етап опрацювання процедур, необхідних для роботи схеми, в ЄС аналогічний етап тривав три роки. 2. 2028-2031 роки – етап таргетування, тобто встановлення економічно обґрунтованої ціни на тонну викидів, що враховуватиме динаміку розвитку української економіки та допустимий рівень навантаження підприємств вуглецевими платежами. Таргетування дозволить поступово збільшувати ціну на квоти на викиди без істотного тиску на конкурентоспроможність підприємств. На цьому етапі особливо важливим стане доступ до європейських фондів фінансування низьковуглецевих проєктів. 3. 2032-2037 роки – етап приведення у відповідність цін на тонну викидів до європейського рівня. Цей етап має бути найбільш тривалим, щоб уникнути несприятливого впливу на економіку від різкого зростання цін на квоти на викиди. Після цього очікується повна інтеграція зі схемою торгівлі квотами на викиди ЄС.
Масштаб охоплення та система управління
Українська схема торгівлі квотами на першому етапі має охоплювати викиди стаціонарних установок від тих же видів діяльності, які охоплювала європейська система, та зосередитись на викидах виключно одного виду парникового газу – двоокису вуглецю.
Отже, потенційними учасниками ринку можуть стати: підприємства галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; металургійне виробництво; виробництво коксу та продуктів нафтопереробки; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей; виробництво паперу та паперових виробів; виробництво скла та виробів зі скла.
При цьому, підприємства-учасники ринку торгівлі квотами, за аналогією до підходу ЄС, мають бути звільнені від сплати екологічного податку на викиди СО2.
Трансформація енергетичних ринків: нові рамки перебудови та що нас чекає
Схема торгівлі квотами на викиди в Україні потенційно могла б охопити близько 30% викидів, що співставно з 38% викидів, які охоплюються ринком в ЄС.
За принципами організації СТВ ЄС є досить вільною системою, яка дає можливість країнам-учасникам самостійно обирати, як саме впроваджувати вимоги європейського законодавства на національному рівні та формувати відповідні органи.
В Україні доцільно всі повноваження, пов’язані з функціонуванням ринку торгівлі квотами, розвивати шляхом створення окремої незалежної інституції, підпорядкованої Кабінету міністрів. При цьому, для здійснення контролю над функціонуванням ринку, важливо створити Наглядовий комітет, що складатиметься з представників Міндовкілля, Міненергетики, представників підприємств, що входитимуть в українську СТВ, а також представника Єврокомісії, відповідального за схему торгівлі квотами в ЄС.
Безкоштовні квоти та робота аукціонів
Відповідно до Директиви №2003/87/ЄС, квоти на викиди можуть розподілятися або безкоштовно, або шляхом продажу на аукціонах.
Для України використання безкоштовних квот дуже важливе, адже дозволить врахувати технічні можливості щодо декарбонізації різних секторів економіки, оскільки не для всіх галузей є технології, які дозволяють суттєво скоротити викиди у найближчій перспективі. Окрім того, введення високої плати за квоти на викиди не дозволить пришвидшити розробку технологій та їх впровадження на виробництві. Навпаки, у такому разі висока ціна на квоти на викиди може перетворитись на додатковий податок на виробництво, який зменшуватиме конкурентоспроможність підприємств.
Також безкоштовні квоти потрібні для так званого запобігання "витоку вуглецю". Оскільки у разі суттєвого зростання цін на квоти на викиди є ризики того, що вуглецеємні виробництва шукатимуть можливості перенести свою діяльність в інші країни з меншою ціною на квоти на викиди і менш жорстким екологічним регулюванням. Саме загроза "витоку вуглецю" була основним аргументом у ЄС для введення безкоштовних квот.
Податок на викиди для експортерів: як Україні підготуватися до нових правил
Після розподілу безкоштовних квот доцільно перейти до продажу квот на аукціонах. У ЄС аукціони проводяться на базі European Energy Exchange (EEX). 25 країн ЄС беруть участь у спільному аукціоні, у якому квоти всіх країн сумуються і продаються разом. Польща і Німеччина не беруть участь у спільній процедурі, а проводять аукціони окремо, але на тій же біржі.
З метою мінімізації ризику помилок, маніпуляційних і корупційних факторів, Україні доцільно розглянути варіант впровадження європейської моделі роботи – з проведенням аукціонів і торгів на європейській біржі.
Таргетування цін на квоти
Цільова ціна квот на викиди в рамках схеми торгівлі в Україні в останній рік її незалежного функціонування перед інтеграцією з ринком ЄС має дорівнювати його середньорічним показникам.
На першому етапі роботи ринку ціна квот на викиди не матиме вирішального значення, оскільки його мета – це опрацювання процедур. Виходячи з цього, перший етап може проходити у тестовому режимі, що не передбачатиме витрат для бізнесу.
Одним з можливих інструментів ціноутворення на першому і другому етапах може бути принцип "економічно обґрунтованої ціни", а саме встановлення ціни на квоти на викиди у відсотковому відношенні до валового внутрішнього продукту (ВВП), на рівні аналогічному у ЄС, тобто 0,03%. Такий підхід є економічно обґрунтованим, оскільки цей принцип враховуватиме специфіку економіки України, обмежуючи негативний вплив зростаючих платежів за квоти на викиди на економічну активність в країні.
Рівень цільових цін квот на викиди буде визначатися на рік наперед (середня ціна на рік), згідно офіційних прогнозів ВВП від Мінекономіки, та очікуваного обсягу викидів, за даними Міндовкілля.
Використання доходів від продажу квот
Європейська практика передбачає певну свободу прийняття рішень про використання надходжень доходів від схеми торгівлі квотами в ЄС до бюджетів країн-членів, враховуючи їх кліматичну спрямованість.
Але специфіка бюджетних процесів в Україні, а також пріоритет програм безпеки та повоєнного відновлення, вимагають чіткого регламентування і цільового використання доходів від ринку торгівлі квотами в України.
За оцінками експертів Асоціації, за перші 6 років роботи схеми торгівлі квотами в Україні буде згенеровано орієнтовно 2,1 млрд євро, що, наприклад, недостатньо для фінансування зеленої трансформації.
Відновити і модернізувати знищені заводи: якою може бути "зелена" промислова революція в Україні
Тому, на думку представників бізнесу, доцільно щоб кошти, які будуть надходити від продажу квот на викиди до окремого кліматичного фонду, спрямувалися на компенсацію відсоткових ставок за кредитами на "зелені", інноваційні, кліматично нейтральні, тощо проєкти.
Як бачимо, запуск ринку торгівлі квотами вимагає ретельної підготовки, яка базується на якісному плануванні та співпраці усіх зацікавлених сторін, що не можливо здійснити у "турборежимі".
Європейська Бізнес Асоціація дякує органам влади за відкритість до діалогу і сподівається на подальше обговорення концепції та законопроєкту про СТВ в Україні з урахуванням наданих рекомендацій.