Як Китай посилює тиск на технологічні компанії
Торік уряд Китаю скасував вихід на біржі Шанхаю та Гонконгу стартапу Ant Financial – фінансового підрозділу платформи Alibaba мільярдера Джека Ма. Його IPO мало стати найбільшим в історії бірж та принести бізнесмену і його партнерам $34 млрд. Після зупинки лістінгу свого юніту Alibaba була оштрафована на рекордні $2,7 млрд, а оптимізацією діяльності Ant Financial зайнявся регулятор – Банк Китаю.
У соціальних мережах китайці назвали цей випадок «сильним вітром перед бурею» для онлайн платформ. Вони мали рацію. У червні цього року агрегатор таксі Didi Chuxing мав намір зайти на Нью-Йоркську фондову біржу, однак перед IPO Пекін почав перевірку компанії – вона вийшла на торги, але залучила лише $4.4 млрд, замість запланованих $10 млрд. Далі регулятор наказав видалити додаток з магазину застосунків.
Після цього влада у липні надала 25-ти найбільшим інтернет компаніям вказівки щодо їх діяльності, якщо вони хочуть надалі працювати без проблем. В подальшому Центральний комітет Компартії Китаю оприлюднив більш жорсткі правила роботи компаній у сфері позашкільної освіти – вони поставили під питання існування EdTech-бізнесу в Китаї.
Давайте розберемось, що стоїть за затяжною регуляторною атакою Пекіна на технологічні компанії та які це матиме наслідки.
Штаб-квартира Ant Group у Ханчжоу, Китай, 27 вересня 2020 рокуНова національна модель
За епохи Президента Сі Цзіньпіна Китай почав активно «закручувати гайки»: замість постулату попередників – «отримати економічний розвиток будь-якою ціною», Сі Цзіньпін та його команда почали максимально посилювати роль держави в усіх суспільних сферах.
Політичною філософією сучасного Китаю є легізм – концепція, якій 2000 років, у ній головним інструментом управління людьми є система покарання та надання нагород. У розумінні прибічників політики «батога та пряника» природа людини початково є поганою, а добре у людях є набутим навиком. Лояльність до влади є ключовою чеснотою.
Компартія прагне збалансувати економічну нерівність у китайському соціумі. Тому величезні доходи технологічних компаній (у 2020 році Alibaba заробила $71 млрд, Tencent $74 млрд) на ще не до кінця врегульованому ринку онлайн послуг дають владі карт-бланш для оголошення «хрестового походу» проти «капіталістів» з метою взяти під контроль їх діяльність.
Мобільний додаток для виклику таксі Didi Chuxing запущений на смартфоніСтарт кампанії з регулювання онлайн бізнесів був очікуваний. По-перше, кейси Ant Financial та Didi Chuxing не були раптовими – ще минулого року було зупинено діяльність агрегатора таксі T3 Chuxing. Лише після виконання вимог регулятора додаток запустили на ринок. По-друге, ринок онлайн послуг активно збільшився за останні роки, ставши одним із драйверів економічного зростання Китаю: у 2020 показники електронної комерції у країні становили $1.7 трлн. Але на ринку не було конкретних правил гри – тому уряд вирішив навести лад у галузі.
Впевнений у своїй економічній міцності, Пекін перебуває у геополітичної конфронтації з Вашингтоном і глобальній конкуренції з ним за великі дані (big data). Після IPO у Нью Йорку до Didi Chuxing, а потім і до інших китайських технічних компаній, які вже продають свої цінні папери на американському ринку, як-от Full Truck Alliance, з боку уряду виникли питання щодо правил збереження персональних даних користувачів.
Основні мотивації та результати
Є чотири ключові фактори, які спонукають Пекін активно регулювати технологічні компанії. Перший: побоювання щодо зростання ризиків для фінансової системи Китаю – як у випадку з Ant Financial. Другий: прагнення регулювати діяльність онлайн платформ і мати контроль над потоками великих даних, які є «нафтою» для цифрової економіки. Третій: консолідація влади у внутрішньополітичній боротьбі всередині Комуністичній партії – згідно з розслідуваннями, одними із бенефіціарів виходу китайських технічних компаній на біржі США могли бути родичі попередніх керманичів Китаю, які є в опозиції до діючого президента. Четвертий: посилення конфронтації між США та Китаєм в економічній площині. З точки зору Пекіна, у питанні технологічних компаній політична цілеспрямованість переважила ринкові принципи.
Прапори Китаю та Гонконгу майорять біля будівлі Гонконгської біржі, 5 липня 2021 р.Дана регулятивна політика не є закінченням успішної історії інтернет підприємництва у Китаї. Вона продовжиться, тому що є дуже важливою для національної економіки. Пекін хоче контролювати галузь та дає сигнал гравцям: вони мають так реструктурувати свій бізнес, щоби жоден сегмент їх діяльності не випадав з поля зору наглядових органів. На зустрічі чиновників з онлайн-бізнесом було наголошено: «регулятор підтримує онлайн платформи, але вони мають навчитися з кейсу Alibaba та розуміти, що таке пріоритет державних інтересів».
Через політику уряду китайські інтернет гіганти втратили на фондовому ринку США $344 млрд ринкової капіталізації. Індекс китайських компаній, котрі котуються у США, NASDAQ Golden Dragon China Index знизився на 22%. Китайці на біржі Гонконгу продали цінних паперів вітчизняних технічних компаній на $8.2 млрд. Інвестори задають два запитання: яке майбутнє у цінних паперів китайських компаній, які зараз торгуються на біржі, та чи буде згодом у іноземних інвесторів можливість інвестувати у підприємства з Китаю?
Поки технологічні гіганти ознайомлюються з новими правилами гри уряду – законом про захист даних, який має вступити в силу 1 вересня, китайські споживачі онлайн послуг залишаються спокійними. Їх не бентежить «закручування гайок» для ділових кіл, допоки це не вплине на рівень добробуту звичайних громадян. Адже більшість жителів Китаю є схильними до прагматичного матеріалізму – простих «земних» речей: стабільного та якісного харчування, підтримання гарного здоров’я, отримання дітьми освіти, купівлі дорогих гаджетів та автомобілів, брендового одягу, сексу та подорожей.
Фото: EPA/UPG