Реформа митниці: що далі?
Будь-яка справжня реформа – це комплекс заходів, які зрештою докорінно змінюють державний орган чи цілу сферу суспільного, економічного чи політичного життя.
Для впровадження реформ необхідне концептуальне бачення двох речей: по-перше, що має бути "на виході", по-друге, яким чином це забезпечити. Що ми хочемо отримати в результаті реформи митниці? Професійну, чесну митну службу, яку законослухняний бізнес та звичайні громадяни сприйматимуть як клієнтоорієнтований сервіс. Держава ж отримає інструмент для економічної безпеки та добробуту.
Інше питання: як цього досягти? Правильно складена дорожня карта, послідовність перетворень, обрання доречного досвіду інших держав, який можна успішно застосувати в умовах України, залучення міжнародних експертів – основа майбутнього успіху.
Реформа української митниці складається з інституційної, технологічної та кадрової складових і відбуватиметься у кілька етапів.
Будувати інституції, а не перефарбовувати фасади
Зміни передбачають поступовий перехід до функціонування Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи. Це має забезпечити посилення інституційної спроможності митних органів; оптимізацію адміністративних, кадрових та інших ресурсів. Реформована митниця посилить безпекову функцію держави, зокрема, й шляхом вдосконалення системи аналізу ризиків, розробки нових ІТ-рішень, уніфікації норм і стандартів, а також – завдяки швидшому ухваленню рішень й кращій керованості системи.
Також триває імплементація європейських практик і законодавства в межах Угоди про асоціацію з ЄС. Деякі норми вже успішно впроваджено: загальна декларація прибуття, програма АЕО (авторизованого економічного оператора - це особливий статус, який засвідчує високий ступінь довіри митниці до суб'єкта господарювання та надає йому можливість користуватися перевагами та спеціальними спрощеннями при митному оформленні), захист прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон, облік нерезидентів(негромадян України або компаній, що не зареєстровані в України). Все це полегшує митне оформлення товарів для бізнесу, допомагає більш ефективно аналізувати ризики та сприяє цифровізації митної служби.
Фото: FreepikТакож митна служба перебуває на етапі впровадження режиму спільного транзиту. NCTS (нова комп’ютеризована система транзиту) дає можливість налагодити обмін інформацією про всі етапи митного оформлення товарів із використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та більш ефективно використовувати механізм аналізу ризиків. Конвенція про режим спільного транзиту об’єднує 35 держав. Україна зараз на етапі паралельного використання національної системи контролю доставки товарів та NCTS. У разі успішного проходження оціночної місії Україна зможе отримати офіційне запрошення приєднатися до Конвенції.
Кадри вирішують все
Реформа інституцій, приєднання до міжнародних митних конвенцій, впровадження світового досвіду роботи – це основа позитивних змін. Тим паче, що вони передбачають автоматизацію процесів, зменшення людського фактору, а відтак – мінімізацію корупційних ризиків.
Проте людський фактор був і, скоріш за все, залишиться тим чинником, завдяки якому формується суспільна довіра (або недовіра). Тому без зміцнення кадрового потенціалу реформа залишиться незавершеною. Можна стверджувати, що якість персоналу Держмитслужби – головна складова її репутації.
Фундаментом для формування якісної кадрової основи стало тестування працівників митниці. Його мета – повернути довіру широкої громадськості та, особливо, бізнесу до Держмитслужби, сформувати ставлення до митників як до законослухняних професіоналів своєї справи.
Структура тестів спрямована на комплексну оцінку учасника. Тестування складалось з трьох блоків: знання антикорупційного та митного законодавства, завдання на загальні здібності, зокрема, вербальне, математичне мислення, та питання на виявлення рівня благонадійності. Розробка методології комплексної атестації конкурсантів, організація і проведення тестування проходили за активної участі та підтримки міжнародних партнерів Міністерства фінансів та Держмитслужби в цьому проєкті: Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Посольства США в Україні.
"Системний підхід та використання міжнародного досвіду – це запорука ефективності тестування як методу кадрового відбору. Експертна підтримка залучених нами зовнішніх експертів, наша присутність як незалежних спостерігачів при проведенні самого тестування дають змогу бути впевненими у релевантності результатів, а відтак – у професійності та благонадійності працівників митниці, які успішно склали тести", – зазначає Роман Горбовий, керівник проєктів у сфері управління кордонами Представництва МОМ в Україні.
Не тестом єдиним
Тестування допомогло перевірити співробітників і оцінити кадровий потенціал реформованої митниці. Проте успішне проходження тестування не є запорукою подальшої ефективності й благонадійності, саме тому планом заходів з реформування передбачено запровадження системи постійного моніторингу й контролю персоналу.
Наступними кроками стануть запровадження зміни системи оплати, заохочення й кар'єрного зростання персоналу у Держмитслужбі. Для цього зараз розробляються проєкти законодавчих та інших нормативних змін. У Міністерстві фінансів та Держмитслужбі вже сформовано концептуальне бачення "мотиваційного пакета".
Якість роботи персоналу забезпечуватиметься двома факторами: позитивною мотивацією та контролем. Переведення 70% митників на контракти з піврічним випробувальним терміном створить систему жорсткого кадрового контролю, яка включатиме регулярні перевірки на добропорядність, перевірки знань і тестування, службові перевірки з використанням поліграфа. Непроходження цих перевірок буде підставою для негайного розірвання контракту та звільнення співробітника.
А для підвищення фінансової мотивації у працівників митниці є ідея створення спеціального фонду, який наповнюватиметься коштами від конфіскованих товарів.
"Гідна зарплата і відсотки від штрафів та від продажу конфіскованих товарів – такі мотиватори плануємо впровадити для митників. Для цього необхідна ціла низка законодавчих змін, але ми вже працюємо над ними. Плануємо повернути митниці право реалізовувати конфіскат і створити спецфонд, куди також має спрямовуватися частина штрафів за порушення митних правил. Паралельно плануємо впроваджувати службу поліграф-контролю: співробітників митниці, про яких поступатимуть сигнали про порушення, перевірятимуть на детекторі брехні", – наголошує очільник Державної митної служби Павло Рябікін.
До мотиваційного пакета також планується включити перегляд посадових окладів та системи преміювання митників, медичне страхування або компенсування витрат на оздоровлення, забезпечення форменим одягом тощо.
"Кожен працівник митниці має отримати нормальний соцпакет, з яким він буде відчувати себе захищеним. Відповідальний бізнес вже давно це впровадив і обсяг соціального пакета є однією з вагомих мотивацій при виборі роботи. Впевнений, що держава також має дбати про працівників держорганів. Тому ми плануємо за допомогою наших міжнародних партнерів розробити та запровадити збалансовану систему мотивації до доброчесного виконання обов’язків митниками", – зауважив заступник міністра фінансів Юрій Драганчук.