Поліціанти знимають прапор ЄС з монументу жертвам президентської авіакатастрофи 2010 року. Прапор - акція проєвропейьских активістів, що протестують проти численних конфліктів Польщі з ЄС. Варшава, 22 липня 2021 рокуУльтиматум із Брюсселю: навіщо Єврокоміссія лякає Польщу санкціями
Євросоюз погрожує Варшаві фінансовими санкціями – до такого кроку Брюссель довело рішення польської влади бойкот рішення Суду ЄС.
Погроза санкціями – не єдина можлива реакція Єврокомісії. Уповноваженому з питань юстиції ЄС доручено вжити заходів, щоб змусити офіційну Варшаву його дотримуватися цього судового рішення.
Це далеко не перша криза у відносинах між ЄС і Польщею, що зявилися після приходу до влади партії "Право і справедливість". Втім, досі полька влада не доводила ситуацію до безвихідної.
Втім, нинішня криза виявилася прецедентом – підняте питання виявилося як ніколи принциповим для обох сторін.
Останнє європейське попередження
20 липня Європейська комісія (ЄК) опублікувала другий річний звіт про стан верховенства права в країнах ЄС. Як виявилося, у багатьох із них мають місце проблеми, однак ситуація в Польщі та Угорщині виявилася особливим випадком.
Так, європейський комісар з питань юстиції, фундаментальних прав і громадянства Дідьє Рейндерс направив уряду Польщі листа з проханням дотримуватись тимчасових заходів Суду ЄС.
Рейндерс встановив крайній термін для відповіді — 16 серпня і сказав, що Комісія почне процеси, щоб просити Суд накласти фінансові санкції, якщо задовільної відповіді не буде отримано.
Де виникли проблеми?
Чому Польща опинилася серед країн-штрафників, ризикуючи як добрими відносинами з Брюсселем, так і загалом своєю репутацією?
Річ у тім, що реформи, проведені з 2015 року, на переконання Єврокомісії, посилили вплив виконавчої та законодавчої гілок влади на судову на шкоду незалежності суддів, змусивши ЄК на це відреагувати. Через що у звіті останньої Польща згадується декілька разів.
Слід зазначити, що так званому ультиматуму Єврокомісії передувало рішення Великої палати Суду ЄС, яка, в якості тимчасового заходу, заморозила усі дії Дисциплінарної палати Польщі, а також оголосила рішення про несумісність її дисциплінарної системи суддів з договорами ЄС.
У відповідь на це Конституційний трибунал Польщі ухвалив власне рішення, в якому йдеться про те, що рішення Суду ЄС суперечить конституції.
Власне, бойкот тимчасового заходу Суду ЄС і став причиною того, що Єврокомісія має намір накласти на Польщу фінансові санкції, включаючи штраф, що стягується за кожен наступний день роботи Дисциплінарної палати.
Окрема процедура може також охоплювати дії Конституційного трибуналу, які ставлять під сумнів верховенство права ЄС у Польщі.
Окрім цього, у річному звіті Комісія зазначає про подвійну роль міністра юстиції (мається на увазі Збігнева Зьобро), який також займає посаду генерального прокурора, що "продовжує викликати занепокоєння" у ЄС.
Серед інших зауважень: досі не вирішені побоювання з приводу незалежності і легітимності Конституційного суду Польщі, проблеми із прозорим та справедливим розподілом державних коштів на рекламу (їх отримують лише провладні медіа); а також із новим законом про медіа.
Сукупності цих порушень виявилося достатньо, щоб ЄС дістав жовту картку, відправивши польській владі жорсткий ультиматум.
Початок PolExit?
Реакція не заставила себе довго чекати. Зокрема, на рішення Єврокомісії відреагував речник польського уряду Пьотр Мюллер.
"Польський уряд проаналізує документи, представлені ЄК. Польща, як і інші країни ЄС, наголошує на необхідності дотримання положень євросоюзівських договорів", — написав високопосадовець у своєму Twitter.
На допис Мюллера відповів заступник міністра юстиції Себастьян Калета.
"Цей діалог триває вже 3 роки. Він безплідний, жодних аргументів, докази подвійних стандартів то шпурляння горохом об стіну. ЄК діє несумлінно, порушуючи норми договорів та ігноруючи польський конституційний лад. Подальші запрошення до переговорів узаконюють ці дії", — зазначив він.
В опозиції, навпаки, вбачають у цьому конфлікті початкок шляху на вихід Польщі зі складу ЄС.
"Вже цілком зрозуміло: або поляки відсторонять "ПіС" від влади, або "ПіС" виведе Польщу з Європейського Союзу. Сьогодні Європейська комісія поставила ультиматум урядові "ПіС": до 16 серпня незаконна Дисциплінарна палата Верховного суду має бути призупинена. Після цієї дати — клопотання про величезні фінансові штрафи", — написав у Twitter голова фракції опозиційної "Громадянської коаліції" у Сенаті Марчін Босацький.
З думкою політика із опозиційного табору погоджується й професор Варшавського університету Марчін Матчак.
""ПіС" веде Польщу по схилу полекзиту. Поняття не має, як щось побудувати в ЄС, тому у ситуації ослаблення рейтингу робить ставку на конфлікт, щоб активізувати електорат. Тепер він нам скаже, що Комісія винна в накладенні на нас стягнення. Поліцейський не винен у виконанні припису", — заявив правник-науковець.
До речі, це далеко не єдині застереження щодо можливого виходу Польщі зі складу Євросоюзу. Так, одразу після того, як Конституційний трибунал вирішив, що Польща не повинна виконувати положення СЄС, від опозиційного крила один за одним почали лунати заяви, що рішення трибуналу буде рівнозначним виходу з ЄС.
Не промовчав і Дональд Туск, який нещодавно знову очолив "Платформу". Він також переконаний, що якщо Польща не виконає рішення СЄС, вона буде змушена залишити Євросоюз.
"Всупереч пропаганді "ПіС", ніхто нікого в ЄС не тримає силою", — зазначив Туск.
Хто прагне конфлікту з ЄС?
Видається сумнівним, що правляча польська партія "Право і справедливість" має бажання виходу Польщі із ЄС.
Утім, дехто з її молодших партнерів може цього хотіти. Приміром, лідер "Солідарної Польщі" Збігнев Зьобро, який давно виступає проти політики Євросоюзу, зокрема через критику останнім реформування системи правосуддя у Польщі, яке відбувалося саме за каденції Зьобро.
"Із задоволенням приймаю рішення польського Конституційного трибуналу, яке ґрунтувалося на захисті польського конституційного ладу від незаконного втручання, узурпації і правової агресії з боку органів ЄС. Без будь-яких підстав вони намагалися призупинити діяльність конституційних органів польської держави", — прокоментував останні події міністр юстиції Польщі.
Саме "Солідарна Польща" наприкінці минулого року намагалася ветування бюджету Європейського Союзу на 2021-2027 роки.
І хоча блокуваня не вийшло вдалим, однопартійці Зьобро ще неодноразово намагалися "підкласти свиню" під життєво важливі проєкти ЄС, зокрема - під фонд реконструкції, голосуючи проти відпоаідного законопроекту.
Тож, цілком вірогідно, що задля мобілізації свого електорату, подібні кризові ситуації можуть піти на користь певним політичним силам у Польщі.
Втім, ціною удару не лише по польській владі, а й, без перебільшення, по цілій державі, відкинувши її на багато років назад, від чого програє більшість польських громадян.
Автор: Станіслав Желіховський,
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка