Covid-19 может никогда не исчезнуть — так как нам научиться с ним жить?
Ученые уверены, что вирус с нами надолго. Что это означает для нашей повседневной жизни, еще предстоит выяснить. BBC News Украина поговорило с экспертами, которые анализируют различные сценарии на ближайшие годы.
Чи є світло в кінці пандемічного тунелю?
Covid-19 заразив понад 185 мільйонів людей та спричинив 4 мільйони смертей у всьому світі, а Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) класифікувала його як пандемію.
Є великі надії на те, що вакцинація може повернути світ до подоби нормального життя і послабити обмеження, які формували наше життя протягом останніх 16 місяців.
Однак вчені дедалі більше переконуються, що коронавірус із нами надовго.
- «Не проскочим. На осінь буде карантин»: яким буде коронавірус «Дельта» в Україні
- У Росії рекордна смертність від Covid-19. В усьому винна «Дельта»?
У січні провідний науковий журнал Nature запитав понад 100 імунологів, вірусологів та медичних експертів по всьому світу, чи можна знищити Sars-Cov-2.
Майже 90% респондентів сказали «ні»: за їхніми словами, існують докази того, що коронавірус, ймовірно, стане ендемічним і буде продовжувати циркулювати у світі.
Це не є чимось нечуваним в історії боротьби людства з хворобами, але цей вірус кидає особливі виклики. То що каже наука про те, як ми житимемо з коронавірусом у найближчі роки?
Чому ми не можемо позбутися Covid-19?
Викорінення інфекційних хвороб — не з тих речей, що відбуваються щодня. Аж ніяк. Насправді на сьогодні ВООЗ назвала лише дві вірусні хвороби офіційно викоріненими — віспу та чуму худоби.
І лише віспа — давня хвороба, яка породжувала епідемії протягом історії людства та спричинила до 500 мільйонів смертей у 20 столітті аж до її викорінення у 1980-х роках, — порівнянна з Covid-19 за географічним поширенням та охопленням.
Унікальний комплекс обставин допоміг викорінити віспу, здебільшого завдяки розробці вакцини, яка зменшила передачу вірусу віспи.
На жаль, розроблені до цього часу вакцини проти Covid-19 не досягли такого ж ефекту.
«Вакцини, які ми маємо сьогодні, в деяких випадках не запобігають зараженню. Вони просто модифікують інфекцію і роблять хворобу менш серйозною. Щеплені люди все ще можуть передавати вірус іншим», — говорить Девід Гейманн, професор епідеміології інфекційних хвороб у Лондонській школі охорони здоров’я та тропічної медицини.
Пол Гантер, професор медицини Університету Східної Англії (Британія), йде ще далі. Він вважає, що вакцини не завадять нам підчепити Covid-19 у майбутньому.
«Ковід ніколи не зникне», — передбачає він.
«Неминуче ми будемо підхоплювати його неодноразово протягом усього життя, незалежно від того, чи вакцинувалися ми, чи ні», — каже вчений.
То що буде з новим коронавірусом?
Професор Гейманн є одним із багатьох експертів, які вважають, що Covid-19 стане ендемічною хворобою, а це означає, що він і надалі циркулюватиме у світі.
Така ситуація не нова: наприклад, віруси грипу та чотири коронавіруси, які спричиняють простудні захворювання, є ендемічними. За оцінками ВООЗ, щорічно 290−650 тис. людей помирають від причин, викликаних грипом.
Але ці хвороби стали керованими, із підрахованою смертністю.
Вчені сподіваються — і політики сподіваються — що так буде і з Covid-19: за цього сценарію вірус існуватиме, але люди вироблять певний імунітет до нього за допомогою вакцинації та природних інфекцій. Отже, важких випадків захворювання ставатиме менше, а госпіталізації та смертність не матимуть такого масштабу, який ми бачили до цього часу.
Проблема полягає в тому, що ми досі не знаємо, чи справді цей вірус буде поводитися таким чином. Професор Гейманн називає його «дуже нестабільним».
«Коли цей вірус реплікується в клітинах людини, він час від часу мутує. І деякі з цих мутацій викликають занепокоєння», — каже він.
Але експерт також каже, що Covid-19 з часом може стати менш загрозливим, ніж зараз.
«Віруси можуть також зменшувати вірулентність або за допомогою мутації, або через те, що більша частина населення щеплена», — вважає він.
Чи означає це, що нам доведеться робити щеплення знову й знову, як із грипом?
Вірус має «місію»: поширюватися серед якомога більшої кількості людей, саме тому він мутує.
«З еволюційної точки зору вірус має мутувати, щоб він міг поширитися на більшу кількість людей. Успішний вірус — той, який легше поширюється», — пояснює Трюді Ленг, професорка кафедри глобального здоров’я в Оксфордському університеті.
Зміни вірусів грипу настільки поширені, що склад вакцин проти грипу щороку перевіряє мережа медичних установ. Є й інші захворювання, наприклад, правець, від яких треба щепитися протягом усього нашого життя.
Як ми знаємо, коронавірус має щонайменше чотири основних варіанти, включно з надзвичайно контагіозною «Дельтою», вперше виявленою в Індії, яка наразі стала причиною стрибків захворюваності в Європі, Азії та США.
Статистика свідчить, що вакцинація добре працює проти «Дельти» — наприклад, останні дані в Англії показують, що 82% всіх інфікованих цим варіантом у лютому-червні, які потрапили до лікарні, були або невакцинованими, або отримали лише одну дозу.
Проте Британська національна система охорони здоров’я (NHS) розпочала планування третього щеплення або «бустера» напередодні зими, який робитимуть понад 30 мільйонам людей.
У США Національний інститут охорони здоров’я розпочав клінічне випробування з повністю вакцинованими людьми, щоб вивчити, чи додаткове щеплення підвищує кількість антитіл та подовжує захист.
Реальність така, що вчені досі не знають, як довго триватиме імунітет від вакцин Covid-19. Це пов’язано з тим, що ці вакцини є досить новими, і дослідники досі аналізують імунну відповідь на різні типи щеплень.
«Ще ніхто не знає, чи нам потрібно буде робити додаткові щеплення», — говорить професор Гейманн.
«Це інший вірус, ніж грип, і зараз неправильно вкладати це в голови людям», — каже він.
Чи можуть карантини стати звичним явищем?
Низка країн та регіонів змушені були знову запровадити обмеження на поїздки та пересування, оскільки зросла кількість інфекцій та госпіталізації.
Хоча ці заходи сприяли уповільненню поширення хвороби та зменшили тиск на системи охорони здоров’я, вони також завдали економічної шкоди, зокрема зростання безробіття.
Чи можуть карантини лишитися частиною ендемічного сценарію? Це залежатиме від успіху програм вакцинації у скороченні кількості госпіталізацій у кожній країні, стверджують експерти.
Протягом останніх кількох місяців ми спостерігали як локальні, так і загальнодержавні локдауни в усьому світі: в той час як в Австралії на карантині були сім міст, у Бангладеш застосували повні обмеження по всій країні.
«Наскільки це можливо, карантини стануть частиною головного інструментарію, який уряди використовуватимуть під час боротьби зі спалахами», — сказав агентству Bloomberg Ніколас Томас, доцент кафедри охорони здоров’я в Міському університеті Гонконгу.
Чи доведеться продовжувати носити маски?
Небагато заходів під час пандемії викликали більше суперечок, ніж обов’язкове використання масок для обличчя — воно навіть стало об'єктом політичного протистояння на президентських виборах у США 2020 року.
Але вчені в переважній більшості підтримують їхнє використання для стримування поширення Covid-19 навіть у районах із високим рівнем вакцинації.
«Зрозуміло, що ми не можемо запроваджувати карантин щоразу, коли буде черговий спалах», — каже спеціалістка з поведінкових наук Крістіна Граверт з Університету Копенгагена.
«Але видається логічним продовжувати рекомендувати людям, які хворіють, не користуватися громадським транспортом і працювати вдома або принаймні носити маску серед інших людей», — додає вона.
Використання масок дуже поширене в деяких країнах Азії, але не в інших частинах світу. Опитування щодо майбутніх намірів не дуже обнадійливі: наприклад, у США в квітні скасували обов’язкове використання масок на відкритому повітрі для повністю вакцинованих людей, а частка вакцинованих людей, які повідомили, що вони їх носили постійно, відтоді впала з 74% до 63%, згідно з індексом коронавірусу Axios-Ipsos.
Опитування також виявило, що носіння масок зменшилось і серед невакцинованих людей.
Хоча деякі стверджують, що уряди повинні заохочувати використання масок у приміщеннях, інші вважають, що це залежить від окремих людей — і деякі люди можуть вирішити носити їх на знак поваги до інших, особливо в громадському транспорті або людних місцях.
А як щодо міжнародних подорожей?
Наразі уряди розриваються між економічними наслідками закритих кордонів та потребою захистити своє населення від вірусу.
У різних країнах існують різні правила, і такі експерти, як професор Гейманн, критикують, на їхню думку, погано скоординовані глобальні зусилля.
«Внаслідок нерівномірного розподілу вакцин ВООЗ не рекомендуватиме „паспорти вакцинації“, але, я думаю, деякі країни будуть їх використовувати», — говорить він.
«Безумовно, неетично запроваджувати сертифікати про щеплення, якщо люди не можуть подорожувати, оскільки не змогли отримати вакцину, або мають медичні причини не робити щеплення», — вважає він.
Однак Європейський Союз вже випустив свій сертифікат Digital Covid, який дозволяє громадянам та жителям пересуватися в межах континентального блоку без обмежень, якщо вони були щеплені, мають дійсний негативний тест або нещодавно одужали від цієї хвороби.
Паспорт вакцинації визнають усі 27 членів ЄС, а також Ісландія, Норвегія та Швейцарія.
Але досі неясно, як решта світу буде керувати переміщенням людей з інших країн через свої кордони.
Міжнародні поїздки стрімко скоротилися з березня 2020 року, і ЮНКТАД, орган ООН з торгівлі та розвитку, підрахував, що пандемія спричинить до 1,4 трлн дол. втрачених доходів від туризму протягом 2021 року.
Чи буде коли-небудь «вакцинна демократія»?
Станом на 5 липня трохи більше 1 мільярда людей були повністю вакциновані проти Covid-19 у всьому світі - це менше 15% світового населення.
«Наш світ зазнає невдачі, як глобальна спільнота ми зазнаємо невдачі», — заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус на нещодавній пресконференції.
Окрім гуманітарного питання, «вакцинна демократія» також важлива для того, щоб стримувати різні штами Covid-19. У нещодавньому відкритому листі глави ВООЗ, Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та Світової організації торгівлі (СОТ) попередили, що дефіцит вакцин у бідніших країнах створює умови для появи нових варіантів.
«Дедалі більше розвивається „подвійна“ пандемія. Несправедливий розподіл вакцин не тільки залишає незліченні мільйони людей вразливими до вірусу, але також дозволяє з’являтися смертельним варіантам, які поширюються по всьому світу», — йдеться у листі.
«Навіть країни з передовими програмами вакцинації були змушені знову запровадити більш жорсткі обмежувальні заходи. Такого не повинно бути».
Під час останнього саміту G7 лідери семи передових економік світу (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Британія та США) пообіцяли відправити бідним країнам мільярд доз вакцин.
Це набагато менше 11 мільярдів доз, які, за оцінками ВООЗ, необхідні для щеплення біднішого населення світу. І вакцинація якомога більшої кількості людей буде ключовою для розширення імунітету, якщо вірус продовжить циркулювати в найближчому майбутньому.
«Існує медична та гуманітарна відповідальність за рівний розподіл вакцин по всьому світу», — говорить професор Гейманн.
Чи становлять ризик тварини?
Боротьба з Sars-CoV-2 також залежить від того, як поводитиметься вірус у тварин. На сьогодні вчені підтримують думку про те, що цей коронавірус виник у кажанів і, можливо, перескочив на людей через тварину-посередника.
Дослідження показали, що він може заражати котів, кроликів і хом’яків та особливо заразний у норок — вчені в Данії знайшли докази передачі вірусу від норок до людини.
- «Вони вбивають людей». Байден насварив Facebook за дезінформацію про Covid-19
- У Франції розгромили два центри вакцинації. Що обурило людей
- Англія повністю скасувала карантин та дозволила життя без масок
- У Франції тисячі людей вийшли на акції проти ковід-перепусток
Експерти стверджують, що поки в природі є тварини, які можуть підхопити вірус, існує ризик заразити й людей.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!