"Технічна помилка". Як фермерам у Криму спочатку дали права на землю, а потім забрали - BBC News Україна
Як фермерам у Криму спочатку дали права на землю, а потім забрали
- Давид Аксельрод
- Для ВВС
5 хвилин(и) тому
Більше сотні фермерів у Криму можуть втратити земельні ділянки, які вони обробляли протягом декількох десятиліть.
З 2019 року їх почали позбавляти права власності на землю. У відомстві, яке цим опікується, кажуть, що раніше фермерам віддали землю у власність через "технічну помилку" при переоформленні документів. Зараз фермери знову стали не власниками, а "користувачами" своїх ділянок.
"Те, що відбувається, я можу описати не інакше як шок, - каже Михайло Горьковенко, власник ферми в Бахчисарайському районі. - Про те, що моя земля - насправді не моя, я дізнався абсолютно випадково, як і більшість кримських фермерів. Просто замовив виписку в ЄДРН (Єдиному державному реєстрі нерухомості - Ред.), а там - таке".
Росія анексувала Крим у 2014 році та вважає його своєю територією: тут діють російське законодавство й органи влади. При цьому переважна більшість країн світу не визнають анексії півострова та вважають Крим територією України.
Ферма Михайла Горьковенка розташована в одному з наймальовничіших місць Бахчисарайського району, а можливо, і всього Кримського півострова. Зелений персиковий сад розбитий на пологому схилі пагорба, оточеному скелями, змішаним лісом і реліктовим ялівцевим гаєм.
На плато однієї зі скель праворуч від саду чітко видно неглибокі печери Ескі-Кермена - середньовічного міста-фортеці, яке в різний час населяли візантійці й кримські готи. Експерти ЮНЕСКО раніше вносили печерне місто в попередній список об'єктів Світової спадщини.
Дістатися до саду Горьковенка нелегко. Там немає мобільного зв'язку та інтернету. Від Холмівки, найближчого до ферми селища, близько п'яти кілометрів їзди бездоріжжям. Далі - близько 5-10 хвилин ще вужчими стежками, які проходять біля підніжжя скелі. Втім, старенька "Нива" Горьковенка жваво долає численні вибоїни та канавки.
Підпис до фото,
Михайло Горьковенко майже все життя вирощує персики в КримуМихайлу Горьковенку - 59 років. Він - з Луганської області, але ще в юності переїхав до Криму. У 80-ті молодого агронома, випускника кафедри плодівництва сімферопольського сільгоспінституту, розподілили на роботу в колгосп "Україна", землі якого тягнулися по всьому Бахчисарайському району. Тоді, згадує Горьковенко, колгосп вважався одним з найбагатших у Криму.
У колгоспі Горьковенко зробив стрімку кар'єру та став головним агрономом. Під час розвалу СРСР він був здобувачем в аспірантурі інституту сільського господарства в Києві. Саме там йому і порадили "скоріше брати землю і починати працювати на себе".
"Я й не думав йти з колгоспу, - розповідає фермер. - Але науковий керівник мене переконав. Сказав: "Мішо, колгоспам скоро кінець. Бери землю і йди, працюй".
Землю молодим фермерам в 1990-і роки в Україні виділяли неохоче. Свого права на землю Горьковенку довелося домагатися через суд. У результаті оформити свої 4 гектари Михайлу вдалося лише в 1998 році.
В Україні була відсутня юридична практика передачі землі у власність, пояснює Горьковенко. Землю передавали з правом постійного безстрокового користування. Тоді українські чиновники пояснювали фермерам, що принципової різниці між цими двома категоріями немає, і всі фермери мали на руках державні акти на землю з формулюванням про безстрокове користування.
Після анексії Криму Росією місцеві чиновники попередили фермерів, що таке формулювання в російському законодавстві вже не використовують. Їм запропонували вибір: взяти землю в оренду на 49 років або оформити право власності. Більшість фермерів не захотіли зв'язуватися з орендою, розповідає Горьковенко. Власність виглядала для людей привабливіше.
"Процедура була нескладною. Я написав заяву, зібрав пакет документів, до мене приїжджала комісія, і вже на початку 2017 роки я мав на руках папір, де чорним по білому написано: власність", - говорить Горьковенко, демонструючи отриманий у 2017 році документ.
У цьому документі зазначено адресу, кадастровий номер ділянки та її призначення. Правовласник - Горьковенко Михайло Іванович. Вид державної реєстрації права: власність. Копія цього документа є в розпорядженні ВВС.
"Відкочення права власності назад"
Наступні три роки фермер разом зі своєю сім'єю продовжував обробляти землю, вирощувати та продавати персики. Про те, що його право власності на ділянку анульоване, він дізнався зовсім випадково.
Про те, що деякі фермери продовжують працювати на землі, яка їм не належить, Горьковенку розповів його односелець Віктор Косов, з яким він працював ще в колгоспі "Україна".
Підпис до фото,
Фермер Віктор Косов хотів переписати свою ділянку на дочкуНезадовго до цього Косов хотів переоформити ділянку на свою дочку і з'ясував, що власником його землі є Республіка Крим, а за ним закріплене право постійного безстрокового користування, як це було за України.
Віктору Косову 81 рік. Він каже, що вже не може так само інтенсивно працювати на землі, а через юридичну колізію переоформити землю у нього не виходить.
Крім того, у сім'ї Косова можуть виникнути проблеми з успадкуванням ділянки. Юристи, з якими консультувалася його дочка, повідомили, що право постійного безстрокового користування землею не передбачає права передачі її у спадок.
Таким чином, у разі смерті Віктора Косова його сім'я втратить земельну ділянку, яку вона обробляла понад 20 років, кажуть члени його родини.
Косов визнає, що на відміну від Горьковенка не оформлював окремо право власності на ділянку і припускав, що форма права мала змінитися автоматично після переходу Криму під російську юрисдикцію.
"Нам ніхто нічого не пояснював толком. Сказали, що те, що в Україні було безстроковим користуванням, у Росії - власність", - розповідає 81-річний фермер. Ані Косов, ні Горьковенко не пам'ятають, хто з чиновників їм це говорив: після анексії Криму вони контактували з багатьма відомствами й уточнювали, що робити з документами.
Після того, як Косов розповів про свою ситуацію Михайлу Горьковенку, той вирішив перевірити, чи залишилося в силі право власності на землю, яке він оформив в 2017 році. Отримана виписка з державного реєстру нерухомості шокувала фермера. У документі власником землі була вказана Республіка Крим. Фермер же знову виявився постійним користувачем. Копія виписки від червня 2021 року також ще є в розпорядженні ВВС.
ВВС вже в липні 2021 року одержала електронні виписки з ЄДРН на ділянки Віктора Косова і Михайла Горьковенка. У виписці Косова дійсно власником вказана Республіка Крим, а він - користувачем. У виписці по ділянці Горьковенка взагалі немає даних про власників і користувачів.
Паралельно, говорить Горьковенко, він почав дізнаватися про ситуацію з правом власності у фермерів інших районів Криму і з'ясував, що випадки "відкочування права власності назад" мають масовий характер.
Горьковенко стверджує, що не отримував ані від Держкомреєстру, ані від бахчисарайської адміністрації жодних повідомлень, які б свідчили, що оформлене право власності анулювали.
Зобов'язані були повідомити
Така практика державних відомств виглядає дивно, вважає голова аналітичної служби юридичної компанії "Пепеляєв Груп" Вадим Заріпов.
"Ситуації можуть бути різні, - міркує юрист. - Могли бути якісь технічні помилки, могли з'явитися якісь додаткові відомості або інформація, через яку Росреєстр вирішив прибрати право власності та повернути право постійного безстрокового користування".
Але такі зміни, стверджує він, можуть вноситися тільки з повідомленням людині, за її участі і, найчастіше, в судовому порядку, де державний орган має довести, що для таких змін є підстави.
Право постійного безстрокового користування, продовжує Заріпов, це спадщина, яка дісталася Росії та іншим пострадянським країнам від СРСР. У Росії на сьогодні ця правова форма практично не використовується.
"Але є поодинокі випадки, коли людина не захотіла переоформляти землю, яку вона обробляє ще, наприклад, з 90-х років. Тоді право постійного безстрокового користування за нею зберігається", - говорить юрист.
При цьому державні органи, за словами юриста, не зобов'язані повідомляти громадянам, що їм потрібно переоформити право на землю. Усі юридично значущі дії в переоформленні землі повинні починатися з відповідної заяви громадянина. Автоматично право власності на ділянку, згідно із законодавством, не набувається.
Віктор Косов каже, що Держкомреєстр відмовив йому в реєстрації права власності. У відповідь він звернувся до суду. Йому вдалося виграти справу в першій інстанції, а терміни подачі апеляції юридична служба Держкомреєстру пропустила. Але навіть після цього переоформити документи поки що не вдалося.
У відомстві, за словами Косова, повідомили, що вони намагаються відновити пропущені терміни на оскарження рішення районного суду і все-таки подати апеляцію до Верховного суду Криму.
ВВС направила запити у відповідні інстанції та чекає відповіді.
Звернення до Путіна
Кримський громадський активіст Олег Кочеров каже, що з проблемою анулювання права власності на землю в Криму зіткнулися від 150 до 200 фермерів. Цю ж цифру озвучили ВВС троє опитаних фермерів. Більшість з них уже мали на руках документи, які підтверджують, що земля є їхньою власністю.
"Коли люди зверталися в Держкомреєстр, їм говорили, що при оформленні права власності відбулася технічна помилка, і насправді оформити землю у власність вони не мають права. Чому не мають? Яка помилка? Цього ніхто не пояснює", - говорить активіст.
Кочеров допоміг групі кримських фермерів записати відеозвернення до президента Росії Володимира Путіна, яке опублікували на YouTube напередодні "Прямої лінії".
У відеозверненні взяли участь вісім фермерів. Серед них був і Михайло Горьковенко. Усі ці фермери намагаються відновити анульоване право власності на ділянки.
"Нам влада обіцяла, що (після анексії. - Ред.) у гірший бік становище кримчан не зміниться, а тепер нас зовсім позбавляють землі", - сказав у зверненні один з присутніх фермерів.
Вони сподівалися, що президент Росії зможе посприяти у розв'язанні їхніх проблем. Відповіді на відеозвернення з Москви так і не було.
Кілька фермерів, які стикнулися з анулюванням права власності, звернулися до суду, проте в їхньому випадку і кримські суди, і касаційна інстанція в Краснодарі незмінно підтверджували правоту Держкомреєстру і посилалися на ту ж "технічну помилку", про яку заявляли у відомстві.
Надії не залишилося
І все ж одному з фермерів, Валерію Давидкову, вдалося виграти справу. Він дійшов до Верховного суду, який несподівано ухвалив рішення на його користь. Втім, навіть маючи на руках судове рішення, він так і не зміг відновити право власності. Місцеві чиновники, каже Давидков, просто саботували це рішення.
Судова колегія Верховного суду в адміністративних справах визначила задовольнити позов фермера Валерія Давидкова і визнати незаконною постанову Держкомреєстру "Про виправлення технічної помилки".
"Але коли ми принесли в Держкомреєстр рішення суду, вони на нас подивилися і сказали: добре, ми визнаємо, що винесли незаконне рішення, вибачте. Але реєструвати ми все одно нічого не будемо", - розповідає Давидков.
У відомстві, за його словами, послалися на те, що текст рішення суду не примушує Держкомреєстр відновити право власності, тому формально вони визнали свою неправоту і таким чином виконали рішення, додає фермер.
Валерію Давидкову - 57 років. Він фермер з 30-річним стажем. На своїй ділянці в Джанкойському районі він вирощує зернові культури: пшеницю і ячмінь. Частина врожаю йде на продаж, частина - на прокорм худоби, яку тримає його сім'я.
Приватизувати землю Давидков прагнув ще за України. Йому хотілося, щоб земля перейшла у спадок дітям, і вони змогли продовжити розпочату справу. Тому, щойно з'явилася реальна можливість отримати право власності на ділянку, він одразу почав оформлення. У 2017 році всі документи на землю вже були у фермера на руках.
Наприкінці 2019 року в будинок до сім'ї Давидкова прийшов листоноша. У замовному листі було повідомлення від Держкомреєстру. Фермера попросили з'явитися у відомство. Привід для явки не зазначили.
"Щойно ми прийшли, нам відразу сказали: давайте, пишіть відмову від власності. У нас була технічна помилка", - передає Давидков свою розмову зі співробітницею.
Власноруч відмовлятися від землі фермер не став. Не забарився позов до суду. У першій інстанції процес виграв позивач. У постанові вказували змінити форму реєстрації права на землю на постійне безстрокове користування. Такого ж висновку дійшли і апеляційна інстанція, і касація.
Фермер згадує, що всюди суд "грав в одні ворота", тому рішення Верховного суду стало для його сім'ї дещо несподіваним.
Тепер, коли Держкомреєстр відмовився виконувати рішення вищого судового органу, надії домогтися справедливості у Давидкова практично не залишилося. За останні роки він разом з іншими фермерами, які опинилися в аналогічній ситуації, встиг написати скарги в усі можливі наглядові відомства, однак звідусіль їм приходили відписки.
"Буду продовжувати працювати, поки це ще можливо. Поки не прийшли якісь важливі люди і не вигнали мене з цієї землі", - лаконічно описує свої плани на майбутнє кримський фермер.
Кримський адвокат Жан Запрута, що спеціалізується на захисті прав власності та земельному праві, також категоричний. Наразі у фермерів немає ефективних інструментів юридичного захисту ані в Криму, ані в інших російських регіонах, впевнений він.
У суперечках з державою навіть ті судові рішення, які ухвалюють на користь фізичних осіб, найчастіше юридично безграмотні, що дозволяє державним органам ухилятися від їхнього виконання.
- Крим: місце, куди складно потрапити іноземцю
- Хроніка анексії Криму в спогадах учасників подій
- Міністр Резніков розповів, за яких умов Україна дасть воду Криму
У Валерія Давидкова, за словами адвоката, є тільки один шлях юридичного захисту: подавати позов з вимогою виконати рішення Верховного суду і проходити всю судову систему знову.
У нинішніх реаліях, вважає Запрута, людина швидше помре, ніж доб'ється свого у суді.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!