Нужны ли пошлины на белорусскую металлургическую продукцию?
Торговля на внутреннем рынке страны мгновенно теряет баланс, когда в игру вступают недобросовестная конкуренция и прямой демпинг. Как этого не допускать?
«На старт! Увага! Вперед! Плавці стрибають у воду, і один із них моментально здобуває перевагу. Це — білоруський спортсмен, і він залишає суперників без шансів. Адже в нього, на відміну від інших, є ласти!»
У Білорусії є лише одне підприємство, яке виробляє арматурний прокат — Білоруський металургійний завод (БМЗ). Завод залишається у державній власності, користується повною підтримкою державних структур. Білоруський виробник має значні переваги перед українськими конкурентами завдяки державним дотаціям на електроенергію та природний газ. Крім того, низька ціна на металобрухт в Білорусі дає їхнім металургам змогу суттєво знизити собівартість виробленої продукції.
Ця пільгова «перина» робить умови конкуренції нерівними для українських підприємств. Виглядає, що уряд Білорусі у режимі ручного управління стимулює білоруську металургійну галузь.
При цьому український виробник не може купити металобрухт в Білорусі через надзвичайну складну систему участі в торгах.
Спортивні змагання із плавання є чесними, коли з ластами пливуть або всі, або ніхто. Торгівля на внутрішньому ринку країни миттєво втрачає баланс, коли в гру вступають недоброчесна конкуренція та прямий демпінг. Українська металургійна галузь лишається вразливою до такого впливу, зокрема, з боку країн-сусідів, які не соромляться своєї протекціоністської політики. Наш уряд намагається сміливіше захищати внутрішній ринок і запроваджувати антидемпінгові мита, проте правила змагання ще складно назвати справедливими. І українські виробники арматурного прокату продовжують зазнавати атаки дешевим імпортом з боку сусідньої Білорусі.
Світова торгівля наразі регулюється посиленим рівнем протекціонізму. У світі щорічно проводиться близько 300 антидемпінгових розслідувань за різними товарами. Металопродукція — номер один у цьому списку. Через захисні мита, які ввели багато країн, ми вже втратили важливі експортні ринки: Єгипет, низку країн Перської затоки, США, Алжир.
Україна лише у 2018 році завершила антидемпінгове розслідування щодо імпорту прутків з Російської Федерації, при тому, що Росія запровадила мита проти українських прутків за два роки до того. Це рішення Євразійської економічної комісії (ЄЕК), де Росія є лідером, одночасно впровадило мито на український товар при експорті до Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії - усіх членів ЄЕК. Тоді антидемпінгове мито на прутки було встановлено на рівні 9,32% для «АрселорМіттал Кривий Ріг» і 10,11% - для підприємства «Метінвесту».
При цьому білоруський виробник, звісно, стикається з обмежувальними заходами на зовнішніх ринках, наприклад, з боку Європейського Союзу. Російська Федерація із свого боку теж не надто зацікавлена, щоб у них продавалася білоруська арматура, адже має значну кількість власних виробників.
У листопаді 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про застосування спеціального мита у розмірі 16,08% щодо імпорту прутків білоруського виробництва за результатами розслідування фактів дискримінаційних та недружніх дій з боку Білорусі. Український уряд нарешті став на шлях захисту справедливості на своєму ринку.
Через захисні мита, які ввели багато країн, ми вже втратили важливі експортні ринки: Єгипет, низку країн Перської затоки, США, Алжир
Чи не надмірні це дії? Ні, адже мито не є повною зупинкою ввезення продукції з-за кордону. Імпорт з Білорусі й далі продовжується. Запровадження мита говорить лише про те, що умови конкуренції на ринку повинні бути рівними. Введення антидискримінаційного мита у розмірі 16,08% щодо імпорту прутків походженням з Білорусі, є більш ніж виправданим рішенням нашої держави. Це — захисний бар'єр на кордоні України проти проникнення до нас неринкових методів торгівлі. Перш, ніж стрибати у басейн, чесний плавець повинен зняти ласти.Перш, ніж стрибати у басейн, чесний плавець повинен зняти ласти.