Угоди про розподіл продукції: що стримує старт нафтогазових проєктів в Україні?
Підписання угод про розподіл вуглеводневої продукції (УРП) – шанс для нарощення видобутку газу в країні. З якими проблемами стикаються газовидобувники та яких рішень чекають від держави?
8 липня в Києві відбувся круглий стіл на тему: "Угоди про розподіл продукції - шлях до інвестицій та енергонезалежності України".
Дискусія організована агентством OilРoint спільно з "Федерацією роботодавців нафтогазової галузі", "Українською правдою" за участі Асоціації газодобувних компаній України в рамках проекту "GasPoint - про енергетичні виклики для України".
Про які проблеми та виклики для галузі говорили експерти та учасники ринку, читайте в матеріалі "Економічної правди".
Представники нафтогазовидобувної галузі, чиновники та депутати підкреслюють важливість якнайшвидшого внесення змін до законодавства, без яких успішна реалізація проєктів УРП залишається під питанням. Йдеться про удосконалення звітності та адміністрування за проєктами УРП, модернізацію Закону України "Про угоди про розподіл продукції", а також податкове, банківське та валютне законодавство.
Загроза запуску "Північного потоку-2", шантаж з боку Росії, валютні витрати на закупівлю імпортного газу – все це змушує Україну активізувати роботу з якомога швидшого освоєння вітчизняних родовищ та збільшення видобутку власного газу.
Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України "За останні 5 років Україна імпортувала енергоносіїв на понад 35 млрд доларів. Саме тому в урядовій Національній економічній стратегії до 2030 року передбачена необхідність відмови від імпорту вуглеводнів та повне самозабезпечення власним газом", - зазначив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
Чому потрібні УРП
Утім, реалізувати це без залучення українського та міжнародного приватного капіталу неможливо з декількох причин: високі ризики, необхідність колосальних інвестицій у розвідку та сам видобуток.
Саме тому для України вкрай важливою є успішність реалізації угод про розподіл продукції – освоєння масштабних нафтогазових проєктів на суходолі.
У багатьох країнах світу такі угоди суттєво допомогли наростити видобуток та зменшити залежність від імпорту енергоносіїв. Зокрема, в Єгипті завдяки УРП вдалося відкрити газове родовище "Зохр" – найбільше у Середземному морі. Видобуток із нього забезпечує половину всього видобутого газу в країні. Україна також може повторити успіх інших країн.
Ще в 2018 році було розпочато низку конкурсів на умовах УРП, до фінішу дійшло 5 компаній-переможців – видобувний актив Групи Нафтогаз, ДТЕК Нафтогаз, Geo Alliance Group, Західнадрасервіс і американська компанія Aspect Energy.
З ними наприкінці 2020 – початку 2021 року держава підписала угоди із гарантованими інвестиціями в розмірі 400 млн доларів впродовж наступних 5 років.
Крім того, у 2020 році було проведено ще 3 конкурси на укладення угод про розподіл продукції та обрано переможців, серед яких міжнародні інвестори із Центральної Європи та Великої Британії. З ними зараз ведуться перемовини, угоди мають бути підписані вже до кінця поточного року.
Роман Опімах, голова Державної служби геології та надр Голова Державної служби геології та надр Роман Опімах повідомив, що Служба визначена державним уповноваженим органом із реалізації УРП і в майбутньою всі інвестори будуть погоджувати із нею свої виробничі процеси та звітувати про роботу.
За його словами, 6 спецдозволів на нафтогазові ділянки із 8 угод вже оформлені і на одній ділянці вже розпочато підготовку до розвідки і буріння свердловин. Інші компанії зайняті проведенням аудиту ділянок, замовленням геологічної інформації та інтерпретації сейсмічних досліджень. Також Роман Опімах зазначив, що Держгеонадра, за запитами інвесторів, надають інформацією щодо парків, заповідних зон, статусу земель, які перебувають у координатах отриманих ними спецдозволів.
"Ми беремо на себе роль єдиного вікна для інвесторів. У нас запущений сайт nadra.gov.ua, на якому кожен інвестор може знайти інформацію про газопроводи, про ПЗР зони, де знаходяться національні парки, смарагдові мережі, потенційні об’єкти, де діють обмеження щодо довкілля. Також підписаний меморандум про співпрацю з Держгеокадастром. Очікуємо, що на цій мапі з’явиться й актуальна інформація щодо власників земельних ділянок. Це суттєво спростить і прискорить процес спілкування інвесторів з державою", - заявив Опімах.
Примхливе законодавство
За словами Артема Петренка, підписання УРП – це лише перший крок на довгому шляху. Щоб компанії могли приступити до розвідки та розробки ділянок, потрібно врегулювати цілий ряд законодавчих прогалин. Без цього інвестори не можуть повноцінно проводити роботи на площах.
"Надзвичайно важливо оперативно внести зміни у профільне законодавство та розробити нові документи задля старту проєктів УРП, адже Україна має бути зацікавлена в якнайшвидшій розробці нафтогазових ділянок", - наголосив виконавчий директор Асоціації.
Андрій Жупанин, Народний депутат Народний депутат Андрій Жупанин повідомив, що зовсім недавно в Кабміні та Верховній Раді були ініціативи щодо зміни правил гри, які могла негативно позначитися на підписаних угодах.
Зокрема, висувалися пропозиції замінити державний уповноважений орган, що мав слідкувати за виконанням угод УРП з Держгеонадра на Міністерство стратегічних галузей промисловості, перепрофілювати Міжвідомчу комісію.
За його словами, будь-яка зміна правил гри вже після підписання може негативно відобразитися на діючих угодах, інвесторах та навіть призвести до розірвання цих угод.
"Через ці або інші аргументи уряд відмовився від перепрофілювання Міжвідомчої комісії. Я сподіваюся, що ми продовжимо роботу в тому ж складі, та ефективно працюватимемо з 3 угодами, як це було з підписаними наприкінці минулого року", - сказав Андрій Жупанин.
Нардеп додав, що на розгляді Верховної Ради зараз перебуває 2 законопроєкти.
Законопроєкт 3791 передбачає скасування податкових розбіжностей, які заважають працювати компаніям, що зареєстровані за кордоном та є частиною холдингів, що отримали право на розробку цих родовищ. На жаль, зараз цей документ ніяк не рухається.
Другий законопроєкт 4344, який розроблявся спільно із Асоціацією газовидобувних компаній України, удосконалює процедуру проведення конкурсів УРП і виконання цих угод, підлаштовуючи їх до сучасних умов, включно із онлайн-трансляцією засідання Міжвідомчої комісії, оприлюдненням результатів на офіційних сайтах тощо.
Ризики для інвесторів
Державна компанія "Укргазвидобування" в межах УРП отримала 4 ділянки із прогнозним ресурсом в 50 млрд кубометрів газу.
Олег Гоцинець, начальник департаменту геології АТ "Укргазвидобування" Як зазначив начальник департаменту геології АТ "Укргазвидобування" Олег Гоцинець, перший газ з однієї з цих ділянок компанія зможе отримати вже у першому кварталі 2022 року.
Проте для якнайшвидшого початку робіт держава за підтримки інвесторів має врегулювати наявні регуляторні питання. Зокрема, регламент щодо здійснення реалізації інвесторами частки видобутого газу, що належить державі.
"Держава, отримуючи частку своєї продукції, не зможе її реалізовувати за своїми цінами, бо немає регламенту, за яким механізмом і по якій ціні продавати цей газ. Тобто компанія буде змушена цей газ просто зберігати, а потім передавати державі, і разом із нею ухвалювати рішення щодо його продажу", - зазначив Гоцинець.
Також неврегульованими залишаються питання обліку та розпорядження державних активів. За словами Гоцинця, державі треба вирішити як обліковувати і списувати матеріальні активи, що будуть зношуватися (бурильне обладнання, насоси, устаткування тощо).
Наталія Гребенюк, виконавча директорка ДТЕК НафтогазНаталія Гребенюк, виконавча директорка ДТЕК Нафтогаз каже, що державний уповноважений орган – Держгеонадра, який в майбутньому контролюватиме усю роботу по виконанню УРП, має бути наділений достатніми повноваженнями для здійснення цих дій.
"На першому етапі геологорозвідки ми плануємо інвестувати понад 1,2 млрд грн. Зрозуміло, що як інвестор, ми дуже зацікавлені у ефективності цього проєкту, де бенефіти отримають як інвестори, так і держава. Однак ефективна реалізація УРП і зростання інвестиційної привабливості України – не єдині бенефіти. Нафтогазова галузь дуже технологічна. Реалізуючи угоди, інвестори будуть привозити нові технології, які можуть дати поштовх інноваційному розвитку не лише галузі, але й країни в цілому", - зазначила Гребенюк.
Михайло Білостоцький, представник інвестора "Гео Альянс Партнерство" Представник інвестора "Гео Альянс Партнерство" Михайло Білостоцький зазначив, що інвестори готові до конструктивних перемовин із державою аби усунути усі наявні перешкоди, які можуть вплинути на виконання угод про розподіл продукції.
"Зараз ми успішно працюємо з НАК "Надра України" та "Укргеофізикою" щодо отримання геологічної інформації, вивчаємо територію, обираємо об’єкти для виконання Програми робіт та виконуємо інші формальні процедури за Угодою. Хочемо звернути увагу на певні ризики, пов’язані, з недостатнім нормативним врегулюванням деяких питань діяльності УРП. Наприклад, треба розробити та детально прописати Регламенти розподілу продукції та передачі майна. Відчуваємо, що саме у цьому напрямку немає значного прогресу. Зі свого боку, ми готові сісти за стіл переговорів з державними органами задля вирішення нагальних питань, які виникають в процесі виконання Угоди", - зазначив Білостоцький.
Держава і УРП
Для України угоди є важливими не лише з точки зору надходження газу, але й щодо отримання нової геологічної інформації. Адже 8 ділянок знаходяться в так званих "грінфілдах", тобто зонах без будь-якого підтвердження інформації щодо наявності там корисних копалин, зазначив Микола Колісник, в.о. генерального директора Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України.
Микола Колісник, в.о. генерального директора Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України."Ті звіти 70-х чи 80-х років навряд чи будуть слугувати інвесторам вагомим підґрунтям", - заявив Колісник. "З огляду на те, що угоди підписані на 50 років і результат буде не раніше ніж через 5 років, це досить довгострокова співпраця. Вона може бути ефективною і дати результат як державі – в прирості збільшення видобутку вуглеводнів, так і компаніям", - підкреслив він.
Представник міністерства зазначив, що на рівні закону потрібно закріпити механізм проведення конкурсів і саме законопроєкт №4344 досить грунтовний в цій частині. Тоді інструмент УРП буде зрозумілим і дієвим, зніме багато ризиків для іноземних інвесторів.
За словами Колісника, на стадії переговорів зараз перебуває ще три угоди про розподіл продукції. Оскільки необхідних законодавчих механізмів ще немає, то в основу переговорів щодо цих ділянок лягає досвід, отриманий під час підписання попередніх восьми договорів. Він наголосив, що ці 3 УРП мають бути підписані до листопада.
