Північний потік-2 проти України. Про що домовилися Зеленський і Меркель - BBC News Україна
Північний потік-2 проти України. Про що домовилися Зеленський і Меркель
- Жанна Безп'ятчук
- BBC News Україна
2 хвилин(и) тому
"У нас у всіх мало часу, як у лідерів. І мало часу у наших країн. У нас війна", - сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції з канцлеркою Ангелою Меркель у Берліні.
В України часу справді мало. В серпні може завершитися будівництво "Північного потоку-2".
А ось у Німеччини зовсім інший темп. До федеральних виборів у вересні цього року там уже нікуди не поспішатимуть.
У 2021 році Ангела Меркель піде з посади очільниці уряду Німеччини. Вечеря з українським президентом у стінах федеральної канцелярії теплої днини 12 липня була, по суті, прощальною.
Візит потрібен був ще й для налагодження контактів з імовірними наступниками. Володимир Зеленський поспілкувався з Арміном Лашетом, кандидатом у канцлери від союзу ХДС/ХСС, який представляє Ангела Меркель.
Під завісу її епохи українська сторона прагнула домогтися в Берліні кількох принципових речей, зорієнтованих на майбутнє.
По-перше, щоб "Північний потік-2" Німеччина визнала питанням безпеки для України та Європи, а не лише економічним проєктом енергетичних гігантів.
По-друге, щоб наслідки запуску цього суперечливого газогону винесли на обговорення в "Нормандському форматі".
По-третє, українська делегація переконувала німецьких колег у тому, що українська ГТС залишається привабливим бізнес-проєктом для Європи, навіть якщо "Північний потік-2" запрацює на повну потужність з 2022 року.
Ці завдання можна досягти лише на перетині великої політики, дипломатії та енергетики.
Тому в українську делегацію включили міністра енергетики Германа Галущенка. А ось міністра закордонних справ Дмитра Кулеби в Берліні не було.
- Зеленський на пресконференції з Меркель припустився помилки з газового питання
- "Багаж розчарувань" і недовіра. Чому візит Зеленського в Німеччину буде складним
- Блінкен: "Північний потік - згубний для України"
Багаж розчарувань чи пакет гарантій
У червні німецький президент Франк-Вальтер Штайнмаєр узяв участь у пам'ятному заході до 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на СРСР в "Берлін-Карлсгорст". Це німецько-російський музей, присвячений історії відносин Німеччини та СРСР.
Український посол Андрій Мельник відмовився від участі в заході через вибір місця, що асоціюється саме з Росією. Немовби не було жертв і великої трагедії України та інших радянських республік.
Для багатьох у Києві це стало ще однією пересторогою, що задля зближення з Кремлем нинішня влада Німеччини може поступитися інтересами України.
А німецька преса почала писати про "багаж розчарувань" та гіркоту, яку в України викликає німецька "східна політика".
Ідеться також про відмову офіційного Берліна експортувати в Україну зброю.
"Більшість німецького істеблішменту вважають пряму війну між Україною та Росією немислимою та загалом не розуміють серйозності небезпеки для України. Ті, хто усвідомлюють це, - в меншості", - вважає Густав Грессель, експерт Європейської ради міжнародних відносин.
До 2024 року Росія зобов'язалася транспортувати свій газ через українську територію. У цьому році нею законтрактовані для транзиту 40 млрд кубічних метрів газу.
Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто зауважити, що в 2020-му весь імпорт газу з Росії до ЄС сягнув 170 млрд кубічних метрів, що дорівнює 40% пропозиції газу в ЄС. Свій газ росіяни доправляють також мережею власних газогонів.
За різними оцінками, після запуску "Північного потоку-2" транзит через українську територію може скоротитися на 40-80%.
Чинний газовий договір між Україною та Росією укладали в грудні 2019-го за посередництва Єврокомісії та сприяння Німеччини. Цього разу Зеленський у Берліні визнав, що такої допомоги замало, коли йдеться про ймовірність втрати левової частки транзиту після запуску ще одного трубопроводу.
"Нам мало таких гарантій, оскільки суб'єктами переговорів є Російська Федерація. Якщо ми говоримо про енергетичну безпеку, то ми повинні мати гарантії Європейського Союзу, гарантії Німеччини і Франції", - сказав президент.
На спільній з ним пресконференції Ангела Меркель запевнила, що гарантії будуть: "Ми цього досягнемо. Ми це обіцяли. Я дотримуюся своїх обіцянок. І це стосується кожного канцлера Німеччини".
15 липня німецька лідерка зустрінеться з американським президентом Джо Байденом у Вашингтоні.
На переговорах з українцями вона пообіцяла випрацювати гарантії спільно із США. Зауважила також, що енергетику можуть обговорювати на полях "Норманді", але Мінські угоди не включають питань "Північного потоку-2".
Нинішня адміністрація США зняла санкції проти компанії-оператора "Північного потоку-2" Nord Stream 2 AG та її очільника Маттіаса Варніга в травні цього року, мотивуючи це потребою покращити відносини з ЄС та Німеччиною.
Німецькі медіа вже певний час обговорюють, яким може бути "план допомоги" Україні від ЄС та США, тобто компенсації за втрату частини транзиту. Може йтися про інвестиції в "зелену енергетику" та використання української ГТС для транспортування водню в Європу.
"Варіанти компенсацій, які я бачила, - це 150 млн допомоги на переформатування вугільних регіонів та шахт. А також постачання водню з України в ЄС, що є віддаленою перспективою. Саме це мається на увазі під інвестиціями в "зелену енергетику". Офшорної генерації в цих планах немає", - розповідає надзвичайна та повноважна посол України Лана Зеркаль. Нині вона є радницею міністра енергетики на громадських засадах.
Замість далекої перспективи розвитку "зеленої енергетики" українська делегація в Берліні говорила про близьку загрозу її безпеці з боку Росії.
"Сказав пані канцлер про ризики, про те, що Україна буде відключена від газу, транзиту газу та в цілому від газу, може таке статися. Вся територія України, і тимчасово окупована. Тож газ може не отримати і тимчасово окупована територія Донбасу, а це вже питання про гарантії безпеки на тих територіях, які на себе брали всі учасники нормандського формату", - заявив на пресконференції Зеленський.
Український президент припустився серйозної помилки: Україна, як пояснював неодноразово НАК "Нафтогаз", не постачає газ на непідконтрольні території ще з січня 2015-го.
І якщо українській стороні потрібно перевіряти і випрацьовувати свою позицію на всіх рівнях, то для Німеччина найбільша проблема - втрата довіри через "Північний потік-2", вважає Гюстав Грессель.
"Ніхто вже не вірить, що німецькі політики виконають свою обіцянки. Коли в 2015-му починалася історія цього газогону, німецька сторона чітко заявила: не буде жодних державних позик та кредитних гарантій для цього проєкту. Крім того, він має повністю підпорядковуватися правовим нормам ЄС. Після цього ми побачили численні спроби Німеччини обійти те законодавство Євросоюзу, що перешкоджало газогону", - відзначає експерт.
"Привабливий бізнес-кейс"
На переговорах в Берліні українська делегація переконувала, що в України є те, чого нема в росіян. Це операційна гнучкість української системи газогонів та газосховищ, надійність та виконання вимог енергетичного законодавства ЄС.
Найбільші газосховища України розташовані на її західних кордонах, що дає змогу швидко збільшити обсяги прокачки газу в Європу. Крім того, українська ГТС транспортує газ і на експорт, і для внутрішнього споживання, що також дає змогу швидко збільшити поставки в європейські країни.
Російські транзитні газогони, як-от: "Північний потік-1", "Північний потік-2" - проходять по морському дну й не мають такої гнучкості. Їм потрібно більше часу для маневрів із обсягами поставок.
Крім того, Україна виконала основні вимоги ЄС з відокремлення оператора ГТС "Укртрансгазу" від "Нафтогазу".
"Росія ж сьогодні створює штучну кризу на газовому ринку Європи для того, щоб змусити Німеччину зробити виняток для "Північного потоку-2" і вивести його з-під дії Третього енергопакету ЄС", - вважає Лана Зеркаль.
Згаданий енергопакет забезпечує доступ до трубопроводів "третім сторонам". Це інші компанії, а не лише ті, що, будучи його оператором, пов'язані з компанією-постачальником газу. "Газпром" - класичний приклад такої монополізації всіх ланок газового бізнесу. Це й перетворює його на політичний інструмент Кремля.
Влітку Росія оголосила ремонт на всіх своїх ключових газогонах на європейському напрямку: "Південному потоці-1", "Турецькому потоці" та на "Ямал-Європа". Як наслідок, європейські газосховища не заповнюються, як слід, а ціна на газ перевищила 400 доларів за тисячу кубометрів.
Далі, Росія, на думку Лани Зеркаль, може наполягати на тому, що європейців від браку блакитного палива взимку врятує лишень "Північний потік-2", який належать російському монополісту "Газпрому". Той і видобуває газ, і транспортує, і є єдиним його експортером до ЄС.
Якщо поширити дію Третього енергопакету на цей підводний трубопровід, то "Газпрому" або доведеться його продати, аби допустити до 50% його потужностей інші енергокомпанії.
"Росія не може обійти право ЄС. Більш того, "Газпром" заважає сам собі завершити "Північний потік-2, пробуючи вивести його з-під дії Третього енергопакету", - пояснює Алан Райлі, професор права лондонського Сіті-Університету, член неурядового аналітичного центру "Атлантична рада" у США.
"Для України важливо переконати, що її ГТС - це й далі привабливий бізнес-кейс, що потрібен для задоволення європейського попиту на газ", - наголошує Лана Зеркаль.
Дипломатка відзначає, що в разі часткової чи повної відмови від українського транзиту проблеми з поставками газу виникнуть також у Польщі, Словаччини, Італії. Україна має потенційних союзників у протидії "Північному потоку-2".
Крім того, німецькі вибори у вересні можуть подарувати Україні надію після численних розчарувань.
Партія "Зелених" - з-поміж лідерів цих перегонів. Її співголова Анналена Бербок вважає, що газогін завдав "фатальної шкоди" європейській безпеці.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!